Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
28 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2018 ГІДНА С ТИПЕНДІАТКА З листа до редакції: « Моя стипендіатка М арія Зат ковська здобула перше місце в конкурсі словесної творчості. Залучаю короткі відомості про неї та її вірші. Прошу підтримати цей талант та поділитися її поезією з членами СУА на сторінках журналу. З повагою — Звенислава Лебедович , вільна членка » . Марія Затковська народилася 4 - го квітня 1999 - го р. у м. Вінниця в родині педагогів. Перші вірші написала в чотирирічному віці. Шкільні роки пройшли у Вінницькій СЗШ No 9 та ЗОШ No 3 ім. М. Коцюбинсь кого. У 2014 - му р. закінчила Вінницьку дитячу школу мистецтв за спеціальністю «бандура». Нині — студентка музичного відділення Вінниц ь кого гуманітарно - педагогічного коледжу. Грає в народному ансамблі бандуристів і продовжує писати вірші. У 2017 - му р. здобу ла перше місце в І регіональному конкурсі словесної творчості «Світ правди і краси» за добірку поезій «Душею сплетений вінок». Марія Затковська Червоні маки на майдані Душу й тіло ми положим За нашу свободу ... Ви за свободу положили тіло, Але душа злетіла до небес. До Раю Божого, мов ангел, відлетіла І береже Майдан, щоб ворог зчез. Щоб крига скресла і весна настала, І вітер перемін непотріб змів. Щоб навіть покидьки враз на коліна стали, Вмиваючи слізьми тягар гріхів. Щоб Схід і Захід, Крим і Подніпров’я З’єднав майдану нескорений дух, Святою зрошений і праведною кров’ю Та піснею, що так роздирає слух. Що крає душу матері й дружини... А те кача все «плине по Тисині...» І знов юнак за Батьківщину гине... І триколор повзе по Україні... А вороги прокляті грію ть руки На наших згарищах, ще й зброєю брязчать. Літають над Вкраїною, мов круки, І брешуть, мов собаки скавучать. Себе «братами» підло називають Та точать ніж, щоб вкраяти шматок. У власнім домі «тісно» їм, шукають В сусіда під іконами куток. Для вас з не бес усе, мов на долоні: Той бруд душі і той панічний жах, Що в Правди опинившись у полоні, Сховатися не може в злих очах. Ви ж не тремтіли ні від холоду зими, Ні від ворожих куль, що вас косили. Сьогодні на Майдані станем ми На ті місця, що ви для нас звіл ьнили. Ми вашу пісню доспіваємо за вас І збережемо стяг жовто - блакитний. Погляньте! Бачите!? Мільйони нас І віра в Україну непохитна! МОЛОДА ДВОРЯНКА ( До фото на обкладинці « Одяг молодої дворянки, Україна, ХІІ ст. » . У ривок з поеми Леоніда П олтави «Слово про Україну», написаної для колекції «Історичний одяг українки» ) Чотириста церков у Києві самому За Ярослава — князя із князів... В Холмі, в Чернігові, у Любечі — ми вдома, Дарма, що сніг віків давно замів П рапредків наших... Вийди ж, невідома, Дворянко юная із наших городів — В туніці і дальматиці... Сама ти, Немов бояриня , жоржино чарівна, Держави Руської негаснуча весна І роду нашого нев’януча Прамати.
Page load link
Go to Top