Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2018 WWW. UNWLA .ORG 2 5 ЖУРАВЛИНІ КЛЮЧІ У пам’ять про подруг - союзянок «Журавлині ключі» — так називалася одна з поетичних збірок Віри Кривої, союзянки 45 - го Відділу СУА з Детройтської Округи. Жу рав - линим ключем полинула вона у Вічність, а за нею протягом року піднялися в небо ще шість її подруг: Орися Лончина, Марія Дяків, Марта Шехович, Люба Калимон, Тамара Іва сюк, Таїса Розгін. І якими словами описати смуток, і як передати жаль за цими мудрими, талано - витими жінками, яких уже немає поміж нас!?... Пам’ятаємо Віру Криву з її талантом пе ре - да вати словом почуття відданості родині, цер - кві, Україні. То була жінка, яка говорила вір - шами. Пам’ятаємо Орисю Лончину, спокійну та сонячну. Вона світилася лагідністю, добро тою та щирістю, була актив ною союзянкою та чудовою матір’ю, організаторкою багатьох цікавих і потрібних поїздок, зустрічей, вечорів для української громади. Пам’ятаємо М арію Дяків, яка виросла в патріотичному c вященичому домі, де про цві - тала любов до рідної пісні. Пам’ятаємо її пр и - святу СУА: навіть тоді, коли її життєва дорога повернула до ста літ, вона підтримувала свій відділ і навіть продовжувала випікати для по - друг смачні пляцки та пиріжки на сходини. Пам’ятаємо Любу К алимон, яка була відда - ною союзянкою, підтримувала наш від діл і бу - ла активною в ньому протягом багатьох років, аж поки почалися її проблеми зі здо ров’ям. Пам’ятаємо Марту Шехович, яка була у свій час референткою організаційною та імпре - зовою, членкою Окружної Управи СУА Детрой - ту, брала участь у різних громадсь ких коміте - тах. Марта співала в хорі «Трембіта» і в хорі цер кви Непорочного зачаття. Пам’ятаємо Тамару Івасюк, яка про тя гом довгого часу була референткою суспіль ної опіки у відділі і дбала не тільки про відділ, але й про те, щоб в Україну йшли пачки з потріб - ними речами. Вона організувала й опла тила пересилку книжок в бібліотеки Львова, зао хо - чувала союзянок долучатися до цих справ. Пам’ятаємо Таїсу Розгін, яка була культурно - освітньою референткою і на кожні сходини, аж до останніх, підготовляла цікаві теми для бесід, які відшукувала не тільки в книгах, журналах, газетах, але й в інтернеті, яким останнім часом була дуже зацікавлена. Таїса активно та жертовно підтримувала проекти СУА — стипендії, посилки до сиротинців в Україні. Пам’ятаємо! Нехай у Вічності їм буде затишно і вільно! Ніна Василькевич . _______________________________________________________ Про мерцинь (чи мерчух?) і членкинь Наприкінці 20 - х років ХХ ст. на одному із засідань правописної комісії, яка довго, натхненно й багаторазово засідала у Харкові, трохи не сталося неминуще. Дві третини комісії (а вона, про всяк випадок, складалася пропорційно із робітників, селян і мовознав ців) несподівано виявили в проекті українського правопису дискримінаційну зраду. Як так — жіночі прізвища позбавили права відмінюватися! Тобто Іван Іваненко або ж Іванчук може бути Іваном Іваненком або Іванчуком. А Марії Іваненко або ж Іванчук — зась: вона застигла своїм прізвищем в усіх відмінках! А вона ж така громадянка країни рад, як й Іван! Дайош відмінювання ! Як не били мовознавці себе в груди, як не рвали на голові залишки сивого волосся, пояснюючи, що причина тут — не в громадянських правах, а в нор мах сполучуваності слів, — нічого не діяло. Бо розібратися зі сполучуваністю слів (вони ж синтаксичні зв’язки — узгодження, керування, прилягання; ще буває координація — але то таке) значній частині правописної комісії було не під силу. Набагато простіше бу ло вивести на вулиці Харкова робітниць і селянок з прапорами, транспарантами й вимогами надати їхнім прізвищам право відмінюватися. До того усе йшло. Але певні далекі від лін ґ вістики побутові негаразди (на зразок поганої погоди, відсутності води, опалення, дров, хліба, тканин для транспарантів, потрібної кількості прапорів тощо) завадили масштабному протесту. Про це згадує С. Єфремов у своїх «Щоденниках». Він працював у правописній комісії, члени якої, між іншим, заплатили зависоку ціну за відстоювання прав а слів відмінюватися за законами і логікою мови, а не країни рад. Я згадую цю історію щоразу, коли бачу нові слова із суфіксами - иня - , - иця тощо. Бо, окрім ґендерної рівності, у мові діють продуктивні й непродуктивні словотвірні моделі. І ще багато іншого. Але хто б про них знав! Транспарант намалювати швидше. Була б тканина й гасло. Хоча гасло є: « Дайош фемінітиви ! » Аліна Акуленко , Київ.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
