Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2018 WWW. UNWLA .ORG 2 5 ЖУРАВЛИНІ КЛЮЧІ У пам’ять про подруг - союзянок «Журавлині ключі» — так називалася одна з поетичних збірок Віри Кривої, союзянки 45 - го Відділу СУА з Детройтської Округи. Жу рав - линим ключем полинула вона у Вічність, а за нею протягом року піднялися в небо ще шість її подруг: Орися Лончина, Марія Дяків, Марта Шехович, Люба Калимон, Тамара Іва сюк, Таїса Розгін. І якими словами описати смуток, і як передати жаль за цими мудрими, талано - витими жінками, яких уже немає поміж нас!?... Пам’ятаємо Віру Криву з її талантом пе ре - да вати словом почуття відданості родині, цер - кві, Україні. То була жінка, яка говорила вір - шами. Пам’ятаємо Орисю Лончину, спокійну та сонячну. Вона світилася лагідністю, добро тою та щирістю, була актив ною союзянкою та чудовою матір’ю, організаторкою багатьох цікавих і потрібних поїздок, зустрічей, вечорів для української громади. Пам’ятаємо М арію Дяків, яка виросла в патріотичному c вященичому домі, де про цві - тала любов до рідної пісні. Пам’ятаємо її пр и - святу СУА: навіть тоді, коли її життєва дорога повернула до ста літ, вона підтримувала свій відділ і навіть продовжувала випікати для по - друг смачні пляцки та пиріжки на сходини. Пам’ятаємо Любу К алимон, яка була відда - ною союзянкою, підтримувала наш від діл і бу - ла активною в ньому протягом багатьох років, аж поки почалися її проблеми зі здо ров’ям. Пам’ятаємо Марту Шехович, яка була у свій час референткою організаційною та імпре - зовою, членкою Окружної Управи СУА Детрой - ту, брала участь у різних громадсь ких коміте - тах. Марта співала в хорі «Трембіта» і в хорі цер кви Непорочного зачаття. Пам’ятаємо Тамару Івасюк, яка про тя гом довгого часу була референткою суспіль ної опіки у відділі і дбала не тільки про відділ, але й про те, щоб в Україну йшли пачки з потріб - ними речами. Вона організувала й опла тила пересилку книжок в бібліотеки Львова, зао хо - чувала союзянок долучатися до цих справ. Пам’ятаємо Таїсу Розгін, яка була культурно - освітньою референткою і на кожні сходини, аж до останніх, підготовляла цікаві теми для бесід, які відшукувала не тільки в книгах, журналах, газетах, але й в інтернеті, яким останнім часом була дуже зацікавлена. Таїса активно та жертовно підтримувала проекти СУА — стипендії, посилки до сиротинців в Україні. Пам’ятаємо! Нехай у Вічності їм буде затишно і вільно! Ніна Василькевич . _______________________________________________________ Про мерцинь (чи мерчух?) і членкинь Наприкінці 20 - х років ХХ ст. на одному із засідань правописної комісії, яка довго, натхненно й багаторазово засідала у Харкові, трохи не сталося неминуще. Дві третини комісії (а вона, про всяк випадок, складалася пропорційно із робітників, селян і мовознав ців) несподівано виявили в проекті українського правопису дискримінаційну зраду. Як так — жіночі прізвища позбавили права відмінюватися! Тобто Іван Іваненко або ж Іванчук може бути Іваном Іваненком або Іванчуком. А Марії Іваненко або ж Іванчук — зась: вона застигла своїм прізвищем в усіх відмінках! А вона ж така громадянка країни рад, як й Іван! Дайош відмінювання ! Як не били мовознавці себе в груди, як не рвали на голові залишки сивого волосся, пояснюючи, що причина тут — не в громадянських правах, а в нор мах сполучуваності слів, — нічого не діяло. Бо розібратися зі сполучуваністю слів (вони ж синтаксичні зв’язки — узгодження, керування, прилягання; ще буває координація — але то таке) значній частині правописної комісії було не під силу. Набагато простіше бу ло вивести на вулиці Харкова робітниць і селянок з прапорами, транспарантами й вимогами надати їхнім прізвищам право відмінюватися. До того усе йшло. Але певні далекі від лін ґ вістики побутові негаразди (на зразок поганої погоди, відсутності води, опалення, дров, хліба, тканин для транспарантів, потрібної кількості прапорів тощо) завадили масштабному протесту. Про це згадує С. Єфремов у своїх «Щоденниках». Він працював у правописній комісії, члени якої, між іншим, заплатили зависоку ціну за відстоювання прав а слів відмінюватися за законами і логікою мови, а не країни рад. Я згадую цю історію щоразу, коли бачу нові слова із суфіксами - иня - , - иця тощо. Бо, окрім ґендерної рівності, у мові діють продуктивні й непродуктивні словотвірні моделі. І ще багато іншого. Але хто б про них знав! Транспарант намалювати швидше. Була б тканина й гасло. Хоча гасло є: « Дайош фемінітиви ! » Аліна Акуленко , Київ.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
