Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
22 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2018 поєднуєте ці дві сфери діяльності? Марійка : Для мене бути союзянкою є велика честь. Як членка 137 - го Відділу СУА в Кліфтоні, Н. Дж, я відповідальна за кулінарну частину наших імпрез. Мій чоловік не тільки підтримує мою участь в роботі СУА, але і сам допомагає під час підготовки наших заходів (на почесному місці в нас висить Грамота Подяки йому від 137 - го Відділу СУА). Ми дуже раді, що в тих коштах, які за останні роки 137 - й Відділ СУА передав для підтримки вдів і сиріт воїнів АТО, для військового шпи талю в Житомирі та сиротинців, є і наша частка. Також, як бізнесмени, ми підтримуємо в Україні тих, хто має потреби. Частина при - бутку від торішнього осіннього Балу - ма - скараду, який ми провели, була надіслана в сиротинець в с. Нове Село Підволочиського р - ну Тернопільської обл. Бачити радісні обличчя дітей, які розглядають подарунки – що може бути краще?! Також співпрацюємо з орга - нізацією «Сузір’я» в Бучачі, яка влаштовує табори і свята для дітей, батьки яких воюють на Донбасі. Цю традицію добро - чинності будемо продовжувати і далі. Тому, підтримуючи наш бізнес, Ви підтримуєте українську с праву і тих, кому зараз в Україні дуже важко. — Слова Митрополита Шептицького «Свій до свого по своє» як ніколи актуальні в наш час. Думаю, що союзянки Ню Джерсі, а також гості з інших штатів обов’язково за - вітають на святкування, організовані по - дружжям В ойціцьких, запросять гостей на відзначення родинних подій до їх ресторану, поширять інформацію серед знайомих американців. Михайло : Ми будемо дуже раді допомогти зробити святкування весілля, хрестин, Першого причастя, дня народження, інших родинних подій н езабутнім. Також запрошуємо різні інституції, громадські організації скористатися нашими послугами при проведенні своїх імпрез. Для наших клі - єнтів пропонуємо чудову велику залю, смачну та ориґінальну українсько - е вропей ську ку - хню, бездоганне обслуговуван ня. Про Україну пересічний американець знає більше з новин останніх років – Євромайдан, війна. Ми б хо - тіли відкрити для американців нашу чудову українську кухню з її давніми традиціями і смачнющими стравами. Хочемо відкрити Україну цікаву, екзотичну, а на самперед – гостинну й теплу для всіх наших друзів. — Нехай щастить Вам у вашій справі! Дякую! Орися Сорока , заступник голови 137 - го Відділу СУА. Фото Олі Войціцької . _______________________________________________________________________________ «Батько» народних пісень Владислав Іванович Заремба — український композитор , піаніст і педагог . Він є автором музики до пісень «Віють вітри», «Козак виїжджає, дівчинонька плаче», «Ой місяцю, місяченьку, не світи нікому», «Така її доля», «Нащо мені чорн і очі», «Думи мої, думи мої». Багато хто і донині вважає їх народними , « безбатченками » , але «батько» у них є . Владислав побачив світ 15 - го червня 1833 - го р. у м. Дунаївці, нині Хмельницької обл . Змалку захоплювався природ ою , українськ ими та польськ ими пісн ями . Музики навчався у братів Антона та Йосипа Коципінських у Кам’янці - Подільському , куди в 13 - річному віці переїхав разом з батьками . Р ік ст ажувався за кордоном. У 22 роки Владислав — органіст у місцевому костелі, викладач гри на фортепіано — жив у Кармелітському монастирі. У 1856 - му р. (імовірно через переслідування поліції за близькість до революційних кіл) переїхав у Житомир, де одруж ився і де у нього народилися двоє синів і дочка. Від 1862 - го р . викладав гру на фортепіано та хоровий спів у жіночих пансіонах Києва: Левашовський інститут, Інститут шляхетних панянок. Т ворч а спадщин а В. Заремби дивовижна: понад 30 вокальних творів на слова Т. Шевченка («Музика до Кобзаря»), серед яких «Така її доля» , «Якби мені черевички», «Калина» ; пісні на сл ова Є. Гребінки «Ні , мамо, не можна нелюба любить» та на слова М. Петренка «Дивлюсь я на небо»; фортепіанні п’єси в його обробці «Прощання з Україною», «Реве та стогне Дніпр широкий», «В кінці греблі шумлять верби» та багато ін . Також В. Заремба – автор ар анжування пісні «Дивлюсь я на небо». Помер Владислав Іва нович Заремба 24 - го жовтня 1902 - го р . у Києві у віці 69 років . Похований на Байковому цвинтарі.
Page load link
Go to Top