Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2018 WWW. UNWLA .ORG 15 Б илини , як давній жанр народної твор - чості, що побутував у Київській Рус и, та кож позначи лися на стилеві дум . І стилістика «Сло - в а о полку Ігоревім» вказує на його зв ’ я зок з українською народною поезією та ду мами. Спорідненість дум із сербськими та болгарськими епічними піснями базується на спорідненості українсько го епосу з епосом бол - гарським і сербським , а також на однакових стилістичних особливостях мов. Має підстави і думка про схожість дум з антични ми твор ами, зокрема з поемами Гомера: у країнський і гомерівський епос и об’єднує монументальність оповід ей . Виконавці дум Від назв музичних інструментів, під супровід яких вик онували думи, походить і назва с півців : кобзарі, бандуристи, лірники. Коли бандура витіснила кобзу , слова кобзар і бандурист стали вживати як синоніми. Є думка, що кобзарі, лірник и та бандурист и пішли від баянів, скоморохів . У козацьку добу це були віщуни, лікарі, войовники, мандрівні музики, які супроводжували загони князів - ськ их ратників. Кобзарі також нерідко вик ону - вали роль військових лікарів. Першими виконавцями дум, можливо, були їх автори . У XVIII ст. серед вельмож було модним тримати бандуристів і кобзарів. Така доля спіткала бандуриста - сліпця Григорія Любистка, який пер ебував при дворі цариці Єлизавети. Після знищення Запорізької Січі розпочався період занепаду кобзарства та змі - на його на «жебрацтво»; відбувалося пере - слідування співаків, що за своїм духом були волелюбними, несли у народ ідеї непокори, національної гідн ості, не примиренності до ла - ду, що існує. Ві домими виконавцями героїчного епо - су є автентичні кобзарі Остап Вересай, Гнат Гон чаренко, Михайло Кравченко, Іван Крав - ченко - Крюковський, Петро Ткаченко, Степан Пасюга, Архип Ніконенко, Опанас Сластіон, Андрій Шут , а також сліпі бандуристи Євген Адамцеви ч, Іван Запорожче нко, Володимир Перепелюк та ін. До репертуару кобзарів входили мо ли - тви, псалми, пісні «журні» (сирітські та под іб - ні ), «запросницькі» (жебрацькі), «причити» (го лосіння), «сердешні подяки», « старини» ( опо віді про «богатирські часи» ) , козацькі псаль ми» або «козацькі пісні», «битовщини» (оповід і про життя), пісні «звичайні» (світські та обрядові), «гуртоправські», «пияцькі», Т. Шевченко. Сліпий. «гу ль тя йські» та сороміцькі («срамні») , танцю - вальні мелодії тощо. У цілому кобзарський ре - пертуар визначали два фактори: попит і світо - гляд виконавця. Мої батьки були слухачами кобзарських концертів Євгена Адамцевича , що жив у Ром - н ах Сумської об л. Незрячий народний музика у вишиванці часто гра в, співав для тамтешнього люду та збира в біля себе шанувальник ів на - родного співу. Кобзарську науку здобували у спеціаль - них цехах – півчих братствах, що виникли у XVII — XVIII ст. і зникли у X ІХ ст. У братствах були майстри, учні та вчителі. Члени братства жили за своїм статутом і в присутності чужих осіб користувалися своєю «лебійською » мовою, щоб сторонні не могли розуміти змісту їхньої розмови. Характерні особливості дум Основними рисами дум є реалі стич - ність зображення, історизм, поєднання тра - гедійності та героїки ; наявність речитатив у та імпровізаці я . Остання є особливо суттєв ою, бо к обзар запам’ятову є текст не дослівно , а здебільшого тільки смислові віхи, які « на - живля є» та відтворює під час виконання. Це не о знач ає , щ о співак кожного разу створю вав текст думи заново , але його творча свобода значна : дума ніколи не повторюється дослівно . Значення дум Незаперечним є значення історичних дум для розвитку української літературної мови. В они залишили глибокий с лід у пізнішій
Page load link
Go to Top