Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
1 4 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2018 Кобзар Петро Сіроштан начала. У своїй основі вона справді народна, але містить деякі книжн і вкраплення , зокрема релігійн і, та інші термін и , що за свід ч ує вплив конфесійних джерел і писем но ї літератур и на розвиток думи . Не можна відкидати і таку можливість: створювали думи освічені інте - лігентні люди, що мали хист і музиканта, і філолога, і фольклориста, і віршотворця, й історика, і народознавця , і ставили за мету урочисто - піднесено подати опис та увіковічити події. Але оскільки описані події зачіпали ін - тереси широких кіл укра їнства , думи пере - співува лися в народі і в тра ча ли сліди інди - відуального походження, натомість набува л и рис колективної творчості. Існує багато здогад ок і припущень про те , в якому середовищі з’явилися думи і хто був їх першим твор цем і виконавцем. Най по ши - ренішими є міркування, що зародилися думи в козацькому середовищі; їх творили та вико - нували козаки (і мовірно ті, що були покалічені та не могли брати участь у бойових діях) — вони йшли попереду війська та грою і співом за - охочу вали побратимів до боротьби. За іншим и припущеннями , думи складали люди , причетні до духівництва — освічені особи, вихідці з народних мас, що добре знали як фольклорні твори , так і релігійну літературу. Є думка , що творцями дум були убогі каліки. Н а основі аналізу мови текстів героїч - ного епосу можна стверджувати, що дум и ство - рювали особи чоловічої статі. Так, у думах часто використано вигук « Гей! » – суто чо ло - вічий мовний знак. Також значним є ви - користання термінів на позначення зброї, військових понять , військових посад тощо, а героями дум здебільшого постають особи чоловічої статі. Види дум Д уми відмінні з а тематикою. Кожна з них – закінчена вичерпна оповідь. Умовно (уже в пізніший час) збирачі та дослідники дум дали думам назви: «Олексій Попович», «Буря на Чорному морі» , «Маруся Богуславка» та ін. Систематизували думи по - різному. Можна виділ ити думи невольницькі , про море, степ і лицарство тощо. Популярною є і така кла - сифікація: історико - героїчні думи ( як «Козак Голота», «Три брати самарські», «Пла ч не - вільника в турецькій неволі», «Невільники на каторзі», «Маруся Богуславка»); соціально - побутові думи ( як «Сестра і брат», «Бідна вдова і три син и », «Олексій П опович», «Буря на Чорному морі»). Д уми неоднорідні за тематикою та часом виникн ення. Вони міс тять різні мотиви : голосіння (туги, жалю, плачу), героїки (оспі - в ув ання подвигів і звитяг воїнів , ідеалізацію козацької лицарської відваги), трагічності (опла кування с мерті), морально - ети чні (пов - чання, як жити без поруш ення християнських норм моралі). Д ум и та інша народн а творчість Учені висловлю ють міркування про органічну єдність дум з голосіннями, казками, билинами, сербськими та болгарськими епіч - ними піснями та поемами Гомера . Міркування про витоки дум з голосінь (плачів) базується на дослідженнях їх пое тич - ного стилю, зокрема на типових закінченнях, на твердженнях про те, що кобзарі самі часто називали думи плачами . На с поріднені сть дум з казками вка - зують наявність у текстах «казков их » еле мен - т ів, неможливих подій. Наприклад, як у дум і «Сестра і брат»: « Ой сподівайся мене тоді в гості, Як будуть о Петрі бистр і ї ріки - озера замерзати, О Різдві калина в лузі про - цвітати » . Також п омітн а близькість побудови зачинів дум і казок. У думах вказівка на дійових осіб почасти н адається за зразком до казкових способів , пр и цьому вживається числове по - значення. Наприклад, « 700 козаків, що пере - бувають у неволі » («Дума про Марусю Богу - славку»), або « двоє кінних, а третій – піший »; « двоє тікають, а третій зоста ється » . Такі початки спостерігає мо і в казках: «Б уло тр оє братів: двоє розумних, а третій дурний ».
Page load link
Go to Top