Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2017 WWW.UNWLA.ORG 1 З любов’ю до рідної землі та довкілля Міжнародні свята, що йдуть один за одним у травні та червні — День матері, родини, довкілля, батька — навіюють думки про спорідненість і значимість цих понять в нашому житті. Бо якщо є рай на землі, то він твориться нами разом з рідними, близькими, дру- зями та колеґами по праці. Ми пристрасно любимо своїх дітей і рідних, бережемо в серці спо- гади дитинства та на- магаємося вхопитися за найдрібніші їх де- талі. Це те, що тримає нас у світі, є невидимою ниточкою, що сполучає минуле, сучасне та май- бутнє, що можна назвати па- м’яттю роду, генетичним ко- дом. Але ми також живемо в оточенні друзів і колеґ та разом з ними творимо добро й насолоджуємося результатами своєї праці. А за цими прихильностями та радостями неодмінно йдуть любов до Землі, Матінки-природи та відчуття задоволення від взаємодії з нею. І ті, хто серцем приростає до людей, неодмінно мають любити рідний край і природу! Проблеми збереження довкілля на тлі економічних, політичних або культурних криз часто залишається у тіні нашого щоденного життя. Люди, навіть попри сучасну суспільно- політичну втому, швидше протестуватимуть з політичних або соціально-економічних моти- вів, аніж з причини брудної води, яку вони п’ють, загазованого повітря, яким дихають, чи вживання плодів, вирощених на «захімізова- ному» ґрунті. Наша планета нині перебуває в небезпеці й, протидіючи руйнівній діяльності та нерозумному ставленню до себе, справді нас карає: Чорнобилем, парниковим ефектом, озоновими дірами, браком прісної води, нітратами, посухами, голодом, страшними хворобами. І це далеко не повний перелік застережень, що є головними викликами людству. Бо ми не можемо зазіхати на безумовну владу над природою, але повинні змінювати сумну екологічну статистику, пам’ятаючи, що наші зовнішні вчинки щодо довкілля є відповідними нашим внутрішнім якостям. «Справжнє почуття внут- рішньої єдності з іншими людь- ми неможливе, якщо одно- часно у серці відсутні ла- гідність, співчуття й тур- бота про інші живі організми», — заува- жував Папа Франциск. «Ми оточені й охо- плені Природою – не- переможно; нам ані вийти з неї, ані глибше в неї проникнути... вона вічно говорить з нами, але не видає своїх таємниць... вона огортає людей темрявою, але вічно веде до світла... Вінцем її є любов», — наголошував Й. Ґете. Українці завжди і з найвищою пошаною ставилися до природи як до джерела всіляких благ. Наші діди-прадіди передавали у спадок традиції зі збереження «життєвості» землі та настанови, що забороняли її гнівити. Навіть обробіток землі вони обставляли численними засторогами й ритуалами, бодай не пошкодити годувальницю та одержати найліпший урожай. І наш обов’язок зберегти повітря й водойми – чистими, а ґрунти – родючими, і з трепетом дбати про чистоту довкілля та своїх душ. Бо «планеті, як і душі — болить» ( Ю. Весна ): Зупинися, людино, на мить І відчуй, як планеті болить, Як із серця крик вирина: Зупинись, бо Земля в нас — одна! Як у серці тліє любов, Щоб колись розгорітися знов. Зупинися, людино, на мить І відчуй, як планеті болить... Лариса Тополя , редактор
Page load link
Go to Top