Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2011 7 Тамара Скрипка З ПЕЧАТТЮ ЛЕСИНОГО ДУХА ...Одш умить життя – і прийдуть ті, що відчують всю глибінь її творчости, всю красу її душі. Людмила Стари цька - Черняхівська Леся Українка з мамою Оленою Пчілкою . Геніальна у своїй передбачливості Ольга Петрівна Драгоманова - Косач (Олена Пчілка) у 1884 році, добираючи псевдонім дочці, поєднала з іменем України творчу долю своєї тринад - цятилітньої Лариси. Від тоді Леся Українка своїм промовистим іменем і словом, глибинно осмисленим, дала нове життя ук раїнській літе - ратурі в останні роки ХІХ століття. Безперечно, Лариса Косач, аристократка, дочка дійсного статського радника, предво ди - теля повітового дворянства і письменниці Олени Пчілки, що також походила з козацької стар - шини, мала винятково сприятлив і обставини й відповідну інтелектуальну атмосферу для шлі - фування вродженого мистецького хисту. Та все ж, не забуваймо, чим була Україна і українство тоді, коли народилася Леся Українка. Були то часи шаленого розгулу російської реакції, що прагнула Валуєвс ьким циркуляром, Емським актом і поліційним тиском знищити українство й унеможливити розвиток української нації. Укра - їнці, за висловом Груш евського, “ мусіли стули - тись і зібгатись”. Київський генерал - губернатор Чертков вважав, що українське питання зникне назавжди, варто лише знищити отой невеличкий будинок В. Б. Антонович на розі Жилянської і Кузнечної в Києві, навколо якого гуртувалося свідоме українське громадянство. А серед них – Косач і Драгоманова – майбутні батьки пись - менниці. І потрібно було лише півстоліття, щоб ма й же всі учасники українського руху, що заро - дився в тім домі, стали будівничими і свідками відродження самостійної і незалежної Україн - ської держави, а їхні діти провідниками нації. Про навчання Лесі Українки маємо досить обмежені відомо сті, почерпнуті з її та родинного епістолярію та спогадів. У її батьків не було вибору, в яку школу послати дітей: навчальних закладів з рідною мовою викладання тоді в підневольній Україні не було. Батьки, як аристократи, певна річ, могли б виховувати свої х дітей виключно французькою мовою з нігіліс - тичним ставленням до рідної. Та Олена Пчілка – одна з перших українських дворян, майже пос - піль зрусифікованих, вирішила дати підвалини освіти своїм дітям української мовою вдома, плекаючи одночасно велику шану і любов до інших мов. Згодом те знання чужих мов сприяло у пізнанні скарбів письменства інших народів і культур. У листі до Кобилянської Леся Українка скромн о обмовилася про свою освіту: “ Не робіть соб і такої великої ілюзії з моєї ʻ широкої освіти ’ . Запевне менше знаю, ніж Ви, бо навіть жодних шкіл не покінчила і взагалі систематично вчи - лась тільки до 14 років, а потім пішла на ʻ власний хліб ’ , себто вчилась тільки того, що мені подобалось, а читала все, що запорву, без жодної заборони. Правда, коректив був в особі моєї матері та в листах дядька Драгоманова, якого вважаю своїм учителем, бо дуже багато завдячую йому в моїх поглядах на науку, релігію, громадське життя і т. і.”
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
