Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2011 7 Тамара Скрипка З ПЕЧАТТЮ ЛЕСИНОГО ДУХА ...Одш умить життя – і прийдуть ті, що відчують всю глибінь її творчости, всю красу її душі. Людмила Стари цька - Черняхівська Леся Українка з мамою Оленою Пчілкою . Геніальна у своїй передбачливості Ольга Петрівна Драгоманова - Косач (Олена Пчілка) у 1884 році, добираючи псевдонім дочці, поєднала з іменем України творчу долю своєї тринад - цятилітньої Лариси. Від тоді Леся Українка своїм промовистим іменем і словом, глибинно осмисленим, дала нове життя ук раїнській літе - ратурі в останні роки ХІХ століття. Безперечно, Лариса Косач, аристократка, дочка дійсного статського радника, предво ди - теля повітового дворянства і письменниці Олени Пчілки, що також походила з козацької стар - шини, мала винятково сприятлив і обставини й відповідну інтелектуальну атмосферу для шлі - фування вродженого мистецького хисту. Та все ж, не забуваймо, чим була Україна і українство тоді, коли народилася Леся Українка. Були то часи шаленого розгулу російської реакції, що прагнула Валуєвс ьким циркуляром, Емським актом і поліційним тиском знищити українство й унеможливити розвиток української нації. Укра - їнці, за висловом Груш евського, “ мусіли стули - тись і зібгатись”. Київський генерал - губернатор Чертков вважав, що українське питання зникне назавжди, варто лише знищити отой невеличкий будинок В. Б. Антонович на розі Жилянської і Кузнечної в Києві, навколо якого гуртувалося свідоме українське громадянство. А серед них – Косач і Драгоманова – майбутні батьки пись - менниці. І потрібно було лише півстоліття, щоб ма й же всі учасники українського руху, що заро - дився в тім домі, стали будівничими і свідками відродження самостійної і незалежної Україн - ської держави, а їхні діти провідниками нації. Про навчання Лесі Українки маємо досить обмежені відомо сті, почерпнуті з її та родинного епістолярію та спогадів. У її батьків не було вибору, в яку школу послати дітей: навчальних закладів з рідною мовою викладання тоді в підневольній Україні не було. Батьки, як аристократи, певна річ, могли б виховувати свої х дітей виключно французькою мовою з нігіліс - тичним ставленням до рідної. Та Олена Пчілка – одна з перших українських дворян, майже пос - піль зрусифікованих, вирішила дати підвалини освіти своїм дітям української мовою вдома, плекаючи одночасно велику шану і любов до інших мов. Згодом те знання чужих мов сприяло у пізнанні скарбів письменства інших народів і культур. У листі до Кобилянської Леся Українка скромн о обмовилася про свою освіту: “ Не робіть соб і такої великої ілюзії з моєї ʻ широкої освіти ’ . Запевне менше знаю, ніж Ви, бо навіть жодних шкіл не покінчила і взагалі систематично вчи - лась тільки до 14 років, а потім пішла на ʻ власний хліб ’ , себто вчилась тільки того, що мені подобалось, а читала все, що запорву, без жодної заборони. Правда, коректив був в особі моєї матері та в листах дядька Драгоманова, якого вважаю своїм учителем, бо дуже багато завдячую йому в моїх поглядах на науку, релігію, громадське життя і т. і.”
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
