Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2025
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2011 29 Інж. Лідія Теодора Дяченко 29 листопада 2010 р., прийнявши Най - святіші Тайни, упокоїлася в Бозі Лідія Теодора Дяченко. Союз Українок Америки і громад - ськість Філядельфії втратили активну союзянку і відому громадську діячку. Народилася у Львові, за професією інже - нер аґрокультури. Пані Дяченко була співзаснов - ником Тов ариства Українських Інженерів у Філя дельфії. Брала активну участь в Україн - ському жіночому русі, зокрема була членом Екзекутиви СФУЖО. Була головою 20 - го Відділу СУА ім. Олени Теліги та головою Окружної Управи Філядельфії. Щира українська патріотка все жи ття була віддана Українській справі. Похоронні відправи відбулися в Укра - їнській католицькій церкві с в. Архистратига Михаїла в Елкінс Парк, Пенсильвенія, а відтак на цвинтарі Св. Марії на Факс - Чейс, де Її тлінні останки спочивають біля найдорожчих родичів Ярослава та Марії Колтонюків. Покійна залишила в глибокому смутку люблячих сина Петра та доню Зорянну з роди - нами. Замість квітів на могилу родина просила складати пожертви для сиріток в Україні через суспільну опіку СУА. Добрі діла Покійної стануть прикла дом для нащадків, а світла пам ’ять про Неї назавжди залишиться в серцях союзянок. Людмила Гнатюк «В Україну гратися не можна! Україну треба розуміть,» Гучно, плачно і пересторожно Голос наших пращурів звучить. В Україну гратися не можна! Україну треба відчувать... А щоь так відверто, так безбожно Зраджувать її і продавать!... Їй би розуміння хоч краплину, Із плеча б надійного й добра!... Гратися не можна в Україну, В Україну – небезпечна гра! В Україну гратися не можна, Н езважаючи на чин і ранг. Той, хто зваживсь на цю гру – то кожний Врешті - врешт пізнає бумеранг! Україна все іще спроможна Прояснити штучну каламуть. В Україну гратися не можна. Нею дихають. Нею живуть. * * * Мова моя, На Моїй Землі, А наче... якась сиротина... Може тому й були «роси малі» Чада твої, Україно? Мову зневажили – корінь всиха. Де ж ти, агов, мій народе?! Що ж то за сила відьмачить лиха Антикозацького роду?... Жлобська... хохляндська... Невже не болить Дітям Мазепи Івана? Може тому розгубилась й мовчить Мова, що Богом нам дана?...
Page load link
Go to Top