Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2011 29 Інж. Лідія Теодора Дяченко 29 листопада 2010 р., прийнявши Най - святіші Тайни, упокоїлася в Бозі Лідія Теодора Дяченко. Союз Українок Америки і громад - ськість Філядельфії втратили активну союзянку і відому громадську діячку. Народилася у Львові, за професією інже - нер аґрокультури. Пані Дяченко була співзаснов - ником Тов ариства Українських Інженерів у Філя дельфії. Брала активну участь в Україн - ському жіночому русі, зокрема була членом Екзекутиви СФУЖО. Була головою 20 - го Відділу СУА ім. Олени Теліги та головою Окружної Управи Філядельфії. Щира українська патріотка все жи ття була віддана Українській справі. Похоронні відправи відбулися в Укра - їнській католицькій церкві с в. Архистратига Михаїла в Елкінс Парк, Пенсильвенія, а відтак на цвинтарі Св. Марії на Факс - Чейс, де Її тлінні останки спочивають біля найдорожчих родичів Ярослава та Марії Колтонюків. Покійна залишила в глибокому смутку люблячих сина Петра та доню Зорянну з роди - нами. Замість квітів на могилу родина просила складати пожертви для сиріток в Україні через суспільну опіку СУА. Добрі діла Покійної стануть прикла дом для нащадків, а світла пам ’ять про Неї назавжди залишиться в серцях союзянок. Людмила Гнатюк «В Україну гратися не можна! Україну треба розуміть,» Гучно, плачно і пересторожно Голос наших пращурів звучить. В Україну гратися не можна! Україну треба відчувать... А щоь так відверто, так безбожно Зраджувать її і продавать!... Їй би розуміння хоч краплину, Із плеча б надійного й добра!... Гратися не можна в Україну, В Україну – небезпечна гра! В Україну гратися не можна, Н езважаючи на чин і ранг. Той, хто зваживсь на цю гру – то кожний Врешті - врешт пізнає бумеранг! Україна все іще спроможна Прояснити штучну каламуть. В Україну гратися не можна. Нею дихають. Нею живуть. * * * Мова моя, На Моїй Землі, А наче... якась сиротина... Може тому й були «роси малі» Чада твої, Україно? Мову зневажили – корінь всиха. Де ж ти, агов, мій народе?! Що ж то за сила відьмачить лиха Антикозацького роду?... Жлобська... хохляндська... Невже не болить Дітям Мазепи Івана? Може тому розгубилась й мовчить Мова, що Богом нам дана?...
Page load link
Go to Top