Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
12 “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2011 ЛАДЯ МОГИЛЯНСЬКА – ПАТРОНКА 124 - го ВІДДІЛУ СУА, ФЛОРИДА Ладя (Лада, Лідія) Могилянська (1899 – 1937) – видатна українська поетеса, трагічно забута Україною, і можливо, є одним з най кра - щих ліриків України ХХ сторіччя. Батько Ладі – відомий діяч конститу - ційно - демократичної партії, український пись - мен ник Михайло Михайлович Могилянский (1873 – 1942). Михайло Михайлович ділив свій час між літературою і політикою, і був також відомий під псевдо н імом Петро Чубський. Могилянський, людина величезної куль - тури, переконав своїх талановитих дітей, доньку Ладю і сина Дмитра, у можливості створення української літератури зовсім нового типу – поезії особистості, що досягає самого дна люд - ської душі і того, що над нею... В 1919 році в чернігівському журналі «Просвiта» вийшла до друку велика підбірка віршів молодої поетеси. В середині 20 - х років ХХ ст. вірші Лади Могилянської друкуються в журналах «Нова генерація», «Життя та рево - люція», «Червоний Шлях», «Заря» та ін. Однак до кінця 20 - х років Ладя вже остаточно зневі - рилась в комуністичній владі. В тогочасному Чернігові утворився осе - редок блискучих українських і російських інте - лектуалів і поетів – Ладя Могилянська, її брат Дмитро, відом ий під псевдонім ом Дмитро Тась, поети Зіновій Давидов і Наталя Клепфер. Вже в середині 20 - х Ладю виключили з літературного об’єднання «Плуг» за те, що насмілилась друкуватись за кордоном, в жур - налах Галичини. Її батьк ові , Михайлу Михайло - вичу, також заборонили друкуватис ь. Перший ареш т Ладі відбувся в 1929 р. на Чернігівщині. Офіційне обвинувачення звучало як „приналежність до контрреволюційної орга - нізації дворянства”. Безпосереднім приводом до арешту Ладі стало розповсюдження статті сту - дента Київського художнього інст итуту Олега Гаменецького, присвяченої жорстоким методам колективізації в селі. Цього було достатньо, щоб почалась так звана «чернігівська справа», спрямована проти української інтелігенції. По цій справі зі стандартними звинуваченнями в «антирадянській дія льності» в Чернігові і Києві були засуждені і відпралені на «Біломорканал» 170 осіб . Ладю було засуждено на десять років. Умовне звільнення прийшло несподі - вано. Коли на будівництві каналу почалася вели - чезна пожежа, адміністрація пообіцяла достро - кове зві льнення сміливцям, що будуть гасити полум’я. Ладя опинилась серед них і вижила у пожежі. Вона дістала статус «вільнонайманої» і жила вже не за колючим дротом. З «Біломор - каналу» вона перейшла на інше «будівництво сталінських п’ятиліток» – канал «Москва - Вол га». Навіть в тих умовах поетеса не полишала літературної творчості. Потрошк и вона друку - валась не тільки в табірному журналі, але і в інших виданнях. У 1935 р. журнал «Огонёк» (Мо сква) в одній зі своїх публікаці й, де йшла мова про «благодійний вплив будів ельної стихії на перевиховання ув’язнених», серед інших згадував ім’я Ладі Могилянської, яка на той час навіть була прийнята до Союзу письменників СССР. Але це й примарний спокій продовжував - ся недовго. 15 травня 1936 г. Ладю знову було заарештовано. На цей раз вона потрапила на Соловецькі острови. Ладя Михайлівна з ҐУЛАҐ у вже не вийшла. Академік Ліхачов, що потоваришував на Соловках з Ладею, згадував про неї, стриману і мовчазну, що працювала разом з ним в якійсь табірній конторі. Дев’ятий вал терору 6 лип ня 1937 року накрив і Ладю Михайлівну разом з чоловіком. Було розстріляно і брата Дмитра. Ще раніше, 1933 року, було репресовано батька – Михайла Михайловича Могилянського, який видав до друку перший том «Біографічного словника українських діячів». Поме р Михайло Михайлович 1944 року. Оля Черкас, голова 124 - го Відділу СУА Використано матеріали: Вадим Скуратівський. “ Ладя Могилянська. З напівзабутих імен ” . Від редакції: просимо цю статтю взяти як зразок і присилати дописи про маловідомих патронок Ваших відділів. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
