Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
вини в себе”. Ця вина складалася з трьох пунктів: у першому ствердила, що зовнішній вигляд ’’Нашого Життя” не зовсім відповідає естетичним вимогам су часної жінки. Хотіла б бачити місячник у гарній кольоро вій, мистецьки виконаній обкладинці, яка кожного місяця міняла б свою основну барву. У другому пункті радить, що побіч серйозних статтей та організаційних матеріялів "треба найти місце ще й для одягу, кухні, спорту, літератури, театру, кіна та всіх інших питань, якими цікавляться жінки усіх суспільних кляс і професій”. Кожний відділ повинен мати теж мистецьку заставку та багато світлин. Третій і, за словами авторки, найважніший пункт — це національне обличчя ’’Нашого Життя”, бо ’’коли в краю ведеться боротьба на життя і смерть з ворожим окупантом — то навіть жіночий журнал не може про те мовчати”, тим більше, що "чужинці щораз частіше за чинають про те писати”. Жіночий журнал повинен давати коментарі до тих подій, "бо може чужинці невірно насвітлюють наші, українські справи”. Редакція не зареаґувала на суґестії обох дорадниць. Обі вони виявили брак основного знання про українську іміграцію, її соціальний стан, матеріяльні спроможності та культурні потреби. Писали навгадь, бо не усвідомлю вали, що на 800,000 українців в США було 200 осіб з вищою освітою, в тому числі половина учителів початко вих і середніх шкіл. Бували також листи з позитивною оцінкою "Нашого Життя”. У березні 1947 р. Лідія Бурачинська, колишня редактор ’’Нової Хати” у Львові, пише з Австрії, що по довгих заходах одержала два числа ’’Нашого Життя” та читала їх з великим зацікавленням. Висловлює признан ня для газети: "Вісті дуже різноманітні і на належному рівні. Такі статті як "Великий шум”, "Вибори цього року” виказують політичну зрілість... З приємністю прочитала я звідомлення з жіночої праці у Вас та в Европі, бо про те ніде довідатись. Не уявляєте собі, яке це важне для нас”. Просить надсилати ’’Наше Життя”, а замість перед плати обіцяє співрацю. У вересні редакція надрукувала листа від чоловіка, підписаного ініціялом "Ч.” Між іншим, він пише, що випадково попало до його рук три числа "Нашого Життя” і "не відриваючись, прочитав їх з великим за цікавленням. Я захоплений, що українська жінка в Но вому Світі, крім материнського обов’язку свято сповнює громадсько-національний обов’язок”. Він твердить, що ’’Наше Життя”, хоч з великим трудом, доходить і за ’’залізну заслону”, але завважує, що в газеті брак відо мостей звідтіля. Пропонує подбати про такі матеріяли, якщо редакція зацікавлена. Йому прикро, що не може передплачувати газети, але просить по змозі надсилати її для нього. Закінчення в наступному числі. ЗОЛОТОЛІТТЯ П’ятдесятиліття, за звичаєм американським, —це золотоліття. Це тому, що все, що існує п’ятдесят літ, стає тривалим та дорогоцінним, як золото. "Наше Життя”, журнал Союзу Українок Америки, який прой шов п’ятдесятилітній шлях існування, може послу жити яскравим доказом цієї істини. Це ж бо він забезпечив життя найбільшій укра їнській жіночій організації на цьому континенті та допровадив її до високого щабля нинішнього дня. Це ж бо він був тим міцним містком, шо єднав та об’єднував українських жінок, доводив їх до одного спільного бажання та до успішного гуртового діяння. Це ж бо він протягом півстоліття послідовно сіяв слова-зерна любви до свого народу, розбуджував почуття народного обов’язку та зігрівав до праці й чину, до здійснення Найвищої Мети для нашої Бать ківщини. З нагоди цього 50-літнього ювілею маю шану й надзвичайну приємність переслати оцей теплотою серця зігрітий привіт, висловлюючи одночасно гли боку вдячність усім колишнім редакторам за їхнє важливе та віддане зусилля, усім опікунам — колиш нім головам СУА та членам Головної Управи за їхнє материнське піклування та всім читачам за їхнє щире прив’язання до журналу та за їхню солідну підтримку. А теперішній голові СУА Анні Кравчук та тепе рішній редакторці Ірені Чабан бажаю великої мірки терпеливости та розсудливости, щоб могли вони супровести "Наше Життя” до дальшого блискучого досягнення! Многая літа! Довголіття! Маруся Бек Цього року виповниться 100 років з дня народження видатної громадської діячки, голови і почесної голови Союзу Українок Америки Олени Лотоцької. Просимо шановних читачів, які мають фотографії, спогади чи інші матеріяли про життя та працю цієї визначної постаті надсилати до редакції. Заздалегідь дякуємо! Редакція 6 ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1994 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
