Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
прізвища редактора, ні складу редакційної колеґії. 0. Лотоцька підписувала статті буквами Л-ка. Редакція дотримувалася устійненої схеми газети, але зміст новин, статтей та інших рубрик змінився з уваги на повоєнні обставини, проблеми українських ски- тальців в Європі, допомогові акції в США. Минулими роками в рубриці ”По світу і у нас” було небагато ви падкових вісток, від 1946 р. редакція не вживала назви тієї рубрики, але на першій сторінці і в тексті появлялися новини про американську і світову політику, міжнародні конференції, майбутнє України, діяльність Організації Об’єднаних Націй, про становище втікачів, примусову репатріяцію та багато інших. Поміщено статтю про Укра їнську Повстанську Армію, вістки про бої в різних око лицях, а також про перехід груп повстанців на Захід. Теми деяких статтей дещо відрізняються від по передніх. О. Лотоцька писала про міжнародні жіночі організації, виступи Елинор Рузвельт в ООН в обороні людських прав, схвалення закону про допущення ски- тальців до США, плян Маршалла для відбудови Европи 1, як звичайно, на організаційні теми. З України прийшла поголоска про отруєння Митро полита Шептицького, опісля вістки про ліквідацію Греко-Католицької Церкви. ’’Наше Життя” подало список жінок, що померли або були знищені більшовиками чи німцями під час війни, під заголовком ”Ті, що від нас відійшли”. Посмертна згадка про Ганну Чикаленко-Кел- лер виявилася неправдивою і кілька місяців пізніше повідомлено, що вона живе. Папа Пій XII видав енцикліку з нагоди 350-ліття Берестейської Унії. Наукове Товариство Шевченка в Ні меччині плянувало видати українську енциклопедію. ’’Наше Життя” інформувало про діяльність українських громадських організацій в США і в інших країнах — Українського Конгресового Комітету в США, Комітету Українців Канади, Конгресу Українців у Бразилії, Пан- Американської Конференції (Північна і Південна Аме рики). Поміщено статтю К. Олесницької ’’Зорганізоване жіноцтво в розбудові справедливого миру” (реферат виголошений на третьому конґресі УКК), провідною думкою якої є, що ’’війна зрівнала мужчин і жінок в жертвах і терпінню, а побіда мусіла задержати цю рівність в ділянці політичних і громадянських прав”. Численні міжнародні і американські жіночі з’їзди радять над проблемами тривалого і справедливого миру і зна ходять дороги, щоб їх вимоги і суґестії були взяті до уваги в ООН. Навіть Папа Пій XII відступив від консервативного становища Церкви і заохочував італійських жінок брати учась у виборах, бо вважав, що "матерів і виховниць потребує державне законодавство та міжнародні взає мини, якщо у світі має панувати мир і справедливість". К. Олесницька твердить, що СУА, єдина самостійна жіноча організація, яка не об’єднує навіть одного від сотка українських жінок в США, не є підготована до діяльности на міжнародному терені. Як причину цього стану (сьогодні, майже п'ятдесят років пізніше, нам незрозумілу) подає: "Кілька авантурничих одиниць, які ради особистих амбіцій від літ розбивали жіночі ряди, подбали про це, що нині не маємо вступу і зв'язків там, де формується опінія жіночого світу про розв’язку після воєнних проблем”. Вона думає, що УКК своїм автори тетом повинен причинитися до зміцнення самостійної жіночої організації, тому що теперішній час — це термі нова потреба. Лише жіноцтво може дійти до таких сере довищ, до яких українці як національна група мають замкнену дорогу і закриті двері. Невтомна членка ре дакційної колеґії С. Стечишин написала понад десять статтей з ділянок етнографії, жіночого руху та інших. Ю. Шустакевич надіслала дві статті: одну про 100-ліття боротьби за рівноправність жінки, другу — про атомну енерґію. Серед тодішньої іміграції було обмаль людей, що володіли пером. Для доповнення чисел передрукову вали статті про видатних жінок, літературні постаті, без зазначення джерела оригінальної статті та прізвища автора. Невідомі досі автори почали надсилати до редакції спомини про свої воєнні переживання або чужі трагедії. Між іншим, в "Нашому Житті” поміщено спомин про в’язнів, молодих жінок і чоловіків, засуджених в 1941 р. у процесі 56 у Львові, яких напередодні німецько-біль шовицької війни перевезли до в’язниці у Бердичеві. Стаття авторки, підписаної ініціялами Л. П. підзаголов ком ’’Бердичівська ніч”, друкувалася частинами від липня 1947 до квітня 1948 р. Появилися три статті Марії 3. Макарушки, а також оповідання з життя в совєтській Україні, епізоди з боротьби УПА. В газеті були і ого- лошення-розшуки за родинами в США. До редакції надходили листи і статті від журна лісток і громадських діячок передвоєнних років, при міром, О. Кисілевської, Лідії Бурачинської, Марії Стру- тинської, Марії Донцової та інших. О. Кисілевська нав’я зала контакти зі СУА, а у вересні 1947 р. дякує за одержані числа ’’Нашого Життя”, хвалить газету, пише, що зміст цікавий, різноманітний, актуальний, добре підібраний, але заразом дає поради. Уважає, що обсяг газети треба збільшити, бож маючі іміґрантки можуть подбати, щоб орган СУА виглядав так гарно, як його праця. Для порівняння наводить журнал "Громадянка", який має 32 сторінки, тверду оправу, прикрашену ви шивкою, а видають його на скитальщині жінки, позбав лені змоги заробітку. Кілька тисяч примірників накладу розходяться вмить і покривають всі кошти. Більше порад дає Люба Крушельницька у відповіді на редакційну статтю "Невикористані сили”. У статті О. Лотоцька нарікає на брак листів від читачів. Редакція старається, щоб статті були цікаві, актуальні й інформа тивні. Далі пише: "Наша газета, як і багато інших з нашої преси, працює немов у порожнечі, бо не знаємо, що думають про деякі важливі справи і чи погоджуються з нашими думками наші читачі”. Л. Крушельницька, яка вже раніше співпрацювала з редакцією "Нашого Життя”, опісля дописувала про гро мадське життя та культурні імпрези українців у столиці Франції. У відповіді на статтю О. Лотоцької писала, що хоче висловити свої завваги редакції на думку "шукай "НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1994 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
