Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Марія Свєнціцька БЛ. П. ВІРА СВЄНЦІЦЬКА (28.VIII.1913 — 21.V.1991) Моя сестра Віра Свєнціцька була на нашому га лицькому горизонті особливою і рідкісною люди ною. Вона жила інтенсивним духовним життям, що почало проявлятися вже в ранньому дитинстві. Це було, мабуть, наслідком природного нахилу і за гальної атмосфери, яка тоді панувала. Визвольна боротьба українського народу проти царського само державства застала п’ятилітню дівчинку і наших батьків у Києві. Батька заарештувала царська влада у 1915 році і вивезла до Києва, де він перебував разом з іншими громадянами Львова (Іларієм Ба- чинським, Михайлом Коцюбою і ін.) як воєнний за- кладник. Віра була ’’свідком” проголошення Другого Універсалу на Софійській площі, сидячи на плечах батька. При цьому витягнула з його кишені хусточку і махала нею, як це робили дорослі. Переїзд до Львова в лютому 1918 р. зв’язаний також з історичними подіями — боротьбою УГА з західніми сусідами і проголошенням ЗУНР. Ці важливі історичні моменти не могли не впли нути на вражливу дитячу душу і не пробудити за цікавлення до історії і долі українського народу. Віра любила провадити серйозні розмови з до рослими і завдавати їм різні запитання. Дев’яти літньою дівчинкою призналася дідові Семенові Свєн- ціцькому, який був народним сільським вчителем, що хоче бути Жанною д’Арк. Дідусь був дуже звору шений і вирішив, чуючи такі слова з уст дитини, що він може спокійно відійти у вічність. Він був глибоко віруючою людиною і основним його моральним за коном було: ’’Люби ближнього свого як себе самого” і "Не роби нікому того, що тобі немиле”. Дідусь намагався переконати внучку, щоб поступала в житті згідно з цими засадами християнства. Але маленька Віра мала свою незалежну думку і рішуче заявила, що не може любити ворогів. Дідусь на це відповів, що навіть від ворогів можна багато чого навчитися... Після пробудження героїчних мрій в дитячій психіці наступив період заглиблення в релігійно-мі стичні почування в ранній молодості. Згодом щораз більше зростає інтерес до науки і потяг до мистецтва. Вона вчиться навіть в Івана Старчука, учня Олекси Новаківського, рисувати і малювати, копіювати аква рельною і темперною технікою ікони. Але переконав шись, що не має відповідного художнього таланту, постановляє, за порадою мами, вивчати історію мистецтва, щоб стати мистецтвознавцем. Любов до мистецтва Віра одідичила по батькові, а він по лінії своєї мами, яка походила з роду Кучинських. В цьому роді, який виводився з Буська, появлялися в різних Віра Свєнціцька з матір’ю Анісією Свєнціцькою в Підлютому. 1935 р. Фото Ярослава Коваля. Vira Sventsitska with her mother in Pidlutyj. 1935. Photo: Jaroslav Koval. поколіннях мистецькі здібності, переважно в його представниках жіночого роду. А любов до старинних пам’яток культури має, з одного боку, те саме по ходження, а з другого — вона до деякої міри по в’язана з професією діда з маминої сторони, який був московським антикварем-старовіром і розумівся на стародавніх пам’ятках культури, пристрасно їх збирав і любувався ними. Для деяких його нащадків характерне зацікавлення стародавнім мистецтвом і до них належала також наша мама Анісія. Очевидно, що постійний зв’язок з раннього дитинства з На ціональним музеєм, організатором і директором яко го від 1905 р. був батько, розвивав це вроджене зацікавлення. Рівночасно захоплюється спортом, бере участь у легкоатлетичних змаганнях та різних групових іграх. Будучи ученицею гімназії Сестер Василіянок у Львові, належала також до Пласту. Літо проводила у молодіжному таборі на ’’Соколі” та у водному над Дністром, а згодом, вже студенткою, у гірських ман дрівках по Гуцульщині, Бойківщині та Лемківщині. Спорт і Пласт були доброю школою характеру, вони вчили витривалости, перемагати труднощі, знаходити 6 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1991 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
