Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Марія Свєнціцька БЛ. П. ВІРА СВЄНЦІЦЬКА (28.VIII.1913 — 21.V.1991) Моя сестра Віра Свєнціцька була на нашому га лицькому горизонті особливою і рідкісною люди ною. Вона жила інтенсивним духовним життям, що почало проявлятися вже в ранньому дитинстві. Це було, мабуть, наслідком природного нахилу і за гальної атмосфери, яка тоді панувала. Визвольна боротьба українського народу проти царського само державства застала п’ятилітню дівчинку і наших батьків у Києві. Батька заарештувала царська влада у 1915 році і вивезла до Києва, де він перебував разом з іншими громадянами Львова (Іларієм Ба- чинським, Михайлом Коцюбою і ін.) як воєнний за- кладник. Віра була ’’свідком” проголошення Другого Універсалу на Софійській площі, сидячи на плечах батька. При цьому витягнула з його кишені хусточку і махала нею, як це робили дорослі. Переїзд до Львова в лютому 1918 р. зв’язаний також з історичними подіями — боротьбою УГА з західніми сусідами і проголошенням ЗУНР. Ці важливі історичні моменти не могли не впли нути на вражливу дитячу душу і не пробудити за цікавлення до історії і долі українського народу. Віра любила провадити серйозні розмови з до рослими і завдавати їм різні запитання. Дев’яти літньою дівчинкою призналася дідові Семенові Свєн- ціцькому, який був народним сільським вчителем, що хоче бути Жанною д’Арк. Дідусь був дуже звору шений і вирішив, чуючи такі слова з уст дитини, що він може спокійно відійти у вічність. Він був глибоко віруючою людиною і основним його моральним за коном було: ’’Люби ближнього свого як себе самого” і "Не роби нікому того, що тобі немиле”. Дідусь намагався переконати внучку, щоб поступала в житті згідно з цими засадами християнства. Але маленька Віра мала свою незалежну думку і рішуче заявила, що не може любити ворогів. Дідусь на це відповів, що навіть від ворогів можна багато чого навчитися... Після пробудження героїчних мрій в дитячій психіці наступив період заглиблення в релігійно-мі стичні почування в ранній молодості. Згодом щораз більше зростає інтерес до науки і потяг до мистецтва. Вона вчиться навіть в Івана Старчука, учня Олекси Новаківського, рисувати і малювати, копіювати аква рельною і темперною технікою ікони. Але переконав шись, що не має відповідного художнього таланту, постановляє, за порадою мами, вивчати історію мистецтва, щоб стати мистецтвознавцем. Любов до мистецтва Віра одідичила по батькові, а він по лінії своєї мами, яка походила з роду Кучинських. В цьому роді, який виводився з Буська, появлялися в різних Віра Свєнціцька з матір’ю Анісією Свєнціцькою в Підлютому. 1935 р. Фото Ярослава Коваля. Vira Sventsitska with her mother in Pidlutyj. 1935. Photo: Jaroslav Koval. поколіннях мистецькі здібності, переважно в його представниках жіночого роду. А любов до старинних пам’яток культури має, з одного боку, те саме по ходження, а з другого — вона до деякої міри по в’язана з професією діда з маминої сторони, який був московським антикварем-старовіром і розумівся на стародавніх пам’ятках культури, пристрасно їх збирав і любувався ними. Для деяких його нащадків характерне зацікавлення стародавнім мистецтвом і до них належала також наша мама Анісія. Очевидно, що постійний зв’язок з раннього дитинства з На ціональним музеєм, організатором і директором яко го від 1905 р. був батько, розвивав це вроджене зацікавлення. Рівночасно захоплюється спортом, бере участь у легкоатлетичних змаганнях та різних групових іграх. Будучи ученицею гімназії Сестер Василіянок у Львові, належала також до Пласту. Літо проводила у молодіжному таборі на ’’Соколі” та у водному над Дністром, а згодом, вже студенткою, у гірських ман дрівках по Гуцульщині, Бойківщині та Лемківщині. Спорт і Пласт були доброю школою характеру, вони вчили витривалости, перемагати труднощі, знаходити 6 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1991 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
