Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
закликав до себе Митрополит разом із опікунками. Він випитував їх про їхнє життя, їх настрої, потреби. Завжди допомагав їм, втирав із їхніх облич сирітські сльози. В 1933 році за благословенням Митрополита влаштовано у Львові здвиг ’’Українська Молодь Хри стові” під проводом Преосвященного Єпископа Кир Івана Бучка. Близько 100 тисяч молоді з’їхалося до Львова з усіх сторін Галичини. Наш Архиєрей пе редав найдорожчий скарб українського народу, на шу молодь на Службу Христові-Цареві. Відбираючи цілоденну дефіляду тисячів молоді, благословив її на важкий, відповідальний шлях життя. Як добрий і люблячий батько, поблажливий для своїх дітей, так Митрополит був вибачливий до на шої ідейної молоді. Вона тішилася особливою лю бов’ю у свого Покровителя. Він підтримував її ще дро, здібніших висилав на свій кошт на студії за кордон. Та коли виникала потреба, то по-батьківськи остерігав і погамовував. Митрополит повчав: ”Не зри вом одної хвилини, але безупинним трудом і мно- гими жертвами аж до крови і смерти багатьох по колінь підноситься нарід”. І молодь розуміла свого Пастиря, Він був для неї найвищим авторитетом. Особливою опікою огорнув Митрополит Андрей середні школи, віддані під провід Сестер Васи- ліянок. Коли у Львові існували дві державні гімназії, де вчилися хлопці, і вчительська семінарія, в якій приготовлялися до вчительського звання хлопці й дівчата. Митрополит заснував у 1906 році жіночу гімназію, а згодом і семінарію, для якої раніше засновано народню школу вправ, де вчилися в біль шості діти з сиротинця. Він подбав про добрий ду ховний і педагогічний провід і для гімназії і семі нарії. Постійно цікавився станом і методами навчан ня й виховання та поступами учениць, з якими, як із дітьми народних шкіл, був у постійному контакті. Часто бував у цих школах та заведеннях, головно під час матури. Прикликав до себе молодь, з якою проводив розмови, довідувався про її поступи в шко лі, про її ’’болі та жалі”, повчав її, радив і підпомагав і морально, і матеріяльно. Коли в 1939 році большевицька влада зліквіду вала василіянські школи, як релігійні виховні інсти туції, то молодь майже в цілості залишилася в гім назії СС Василіянок при вул. Длуґоша 17А, т.зв. се редній школі. Та учениці не позбулися своїх релі гійних і національних почувань. Навпаки держалися своїх переконань, вивчаючи предмети, хоч подавані в нерелігійному дусі. Тому вони були в постійному контакті з своїм Покровителем. Делеґовані учениці стало відвідували Митрополита, подавали Йому точ ні звідомлення про події в школі. Митрополит давав відповідні інструкції, назначив для них катехита, о. Івана Ждана, який відбував із ученицями науку ре лігії в будинку біля Волоської церкви. Від першого року існування гімназії і семінарії СС Василіянок учениці цих шкіл, як згодом і Малої Семінарії влаштовували в дні св. Андрея в своїх Свято "Українська молодь Христові”. Львів 1933 р. фото Ярослав Коваля. A celebration of "Ukrainian Youth for Christ". Lviv 1933. Photo Jaroslav Koval. школах святочні концерти, дбайливо приготовані мо лоддю під проводом ігуменату, дирекції і вчителів. Цим віддавали вони поклін і вислови вдячности Ве ликому Покровителеві, виявляли глибоку пошану Тому, що ввесь вік свій і ввесь труд віддав для добра свого народу. Достойний Покровитель завжди приходив на концерти, молодь і виховники вітали Його ентузіястично, вшановували промовами, декля- маціями і співами. З великим сумом відбувся в 1931 р. концерт на честь Покровителя, перший раз без Його присутно сте коли важка недуга суглобів прикувала Митро полита до крісла і ложа. Концерти від того року не збуджували такої радости як раніше. Не було між молоддю Того, хто опікувався нею, думав про неї, радів її радощами, співчував її болям і смуткам. Від того часу кожного року директор заведення, кілька вчителів і учениць ходили на святоюрську гору скласти поклін Владиці від цілої школи. З Малої Семінарії ходили всі учні з ректором, директором і вчительським збором. Опіка Великого Митрополита над школами, зокре ма василіянськими, і Малими семінаріями проявля 4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1991 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top