Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
курси, а відтак виступала в Михайлівському театрі столиці. Очевидно, така самостійність молодої жінки йшла всупереч всяким засадам поводження шляхет ських верств суспільства та довела до цілковитого розриву з родиною. Єдиний дядько Евгеньйо зали шився вірним союзником. Та недовго довелося вті шатися акторською кар’єрою. З огляду на слабе здо ров’я лікарі звеліли припинити виступи на сцені. Та понад усе її особисте життя сколихнуло знайомство, а вслід за ним любов до офіцера царської армії, перського князя Іскандера з роду Ахемінідів (деякі джерела не згадують про цей інцидент в житті На- талени Королевої). Все ж таки до подружжя в цей момент не дійшло з огляду на сильні переконання молодої Наталени про релігійну несумісність, і вона вирішила переїхати знову в Еспанію. В Севіллі зу стріла короля Альфонса XIII, товариша дитячих літ, коли жила в Мадриді у своєї тітки, дами двору, донни Касильди де Медінаселі. Відновлена приязнь з молодим королем не викликала прихильного на- ставлення з боку офіційних чинників двору, і на бажання королеви Наталена була примушена поки нути Еспанію. Найближчі роки провела в далеких подорожах, вивченні старинної історії Сходу, єгиптології, а з групою французьких вчених археологів була присут ня на розкопках Помпеї. В цей же час почала си стематично дописувати до французьких літературних та наукових журналів під псевдонімом ’’Брат Іван”. Здавалося б, життя потекло спокійнішим, ста більнішим руслом, та з Києва надійшла сумна вістка про хворобу батька. Обоє з дядьком Евгенієм зразу поїхали відвідати його, але застали вже в останніх днях життя. Вслід за тим вибухла Перша світова війна. Наталена разом з дядьком вступила на служ бу Червоного Хреста в рядах царської армії. Ви падково зустрілася знову з князем Іскандером у 1915 році. Він прийняв християнство і вони одружилися. Шість місяців пізніше трагедія вдруге навістила На- талену — смерть князя Іскандера на полі бою. Відпровадивши тлінні останки до Персії на місце спочинку, молода вдова повернулася в Україну, де далі ще, протягом трьох років, працювала медсе строю в армії. Бойові дії пересувалися з фронтових ліній на вулиці Києва. Доводилося подавати першу допомогу раненим під густим обстрілом куль. На талена була тричі поранена і перейшла важкий тиф. За хоробрість і відвагу була відзначена військовою медалею. Коли була проголошена Українська Народна Ре спубліка у 1919 p., пішла на службу до дипломатич ної місії, призначеної до Праги. За іншими джере лами, разом з мачухою записалася в ряди чеських репатріянтів. їдучи до Праги, вони затрималися в селі Красному біля Львова, начебто в маєтку рідних мачухи. Тут мачуха несподівано захворіла і померла. Наталена вже сама опинилася в Празі, де й стала зразу на працю в дипломатичній місії республіки. І тут зустрілася з д-ром Василем Королевим-Старим, письменником та мистцем-малярем, з яким була знайома ще в Києві. Обоє знайшли багато спільного у своїх зацікавленнях, переконаннях, у життєвій фі лософії. Згодом одружилися та осіли в містечку Мельник недалеко Праги, де й придбали невелику хату. Д-р Королів-Старий займався літературою, пра цював деякий час в Українській Господарській Ака демії в Подєбрадах, а згодом цілком присвятився церковному малярству. В особі дружини знайшов здібну асистентку, яка підготовляла шкіци постатей святих для розмальовування іконостасів. Під впливом Василя Королева Наталена серйозно поглибила знання української мови. Це відбилося на її творах, в яких письменниця трактувала історію релігії й культури українського народу, вміло поєдну ючи їх з історією стародавньої Греції та Сходу. Друга світова війна завдала нового удару: навіки розлучила Наталену з найближчою їй людиною — Василем Королевим-Старим. 11 грудня 1941 p., по вернувшися з чергового допиту ґестапо, він неспо дівано помер. Овдовіла вдруге, знову осамотніла. Залишилися тільки книжки та квіти, яких залюбки доглядала. У післявоєнні роки листувалася з деякими осо бами, але ближчий контакт унеможливлювали щільно закриті кордони. Ніяких фінансових засобів, навіть вдовиної пенсії не було, бо д-р Королів-Старий від мовився від чехословацького громадянства. Дове лося заробляти власними силами на скромний про житок, а це вдавалося найкраще лекціями чужих мов, які добре знала. У малому домику на чужині біля Праги, забута всіми, відійшла у засвіти 1 липня 1966 року. Багата літературна спадщина Наталени Короле вої ще чекає дослідження, чимало її творів ніколи не були надруковані. Неначе продовжуючи традиції Лесі Українки, письменниця добирала теми для своїх творів з античного світу. Наочні у них елементи стародавньої Скитії, Руси, України. Простудіювала деякі забуті жанри та довела їх до вершин літера турної досконалости, помітно історичні та релігійно- біблійні леґенди. Треба відзначити її оригінальну прозу, в якій вона успішно оживила традиційний український стиль деякими течіями, питомими захід- ньо-европейській літературі. Тематично у центрі ува ги письменниці знаходимо перш за все людину, її душевний світ, а вже потім її стремління за утвер дженням себе у своїх ідеалах, за ідеальним спілку ванням один з одним. Твори Наталени Королевої справді космополітич ного характеру, бо вона завжди вміє пов’язати акцію оповідання, зосереджену на чужій землі із суто “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1991 11
Page load link
Go to Top