Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
О. РУДЕНСЬКА ЗАБУТА КОРОЛЕВА У пантеоні української літератури двадцятого століття без сумніву на почесне місце заслуговує українська письменниця неукраїнського походження Наталена Королева. На жаль, її надзвичайно цікавий життєвий шлях як і літературна творчість, досі не достатньо досліджені та мало відомі ширшим колам читачів. Тому у 25-ліття смерти письменниці до цільно познайомитися з тією небуденною постаттю. Спираючись на наявні джерела, зразу натрапля ємо на деяку розбіжність основних даних з життя Наталени Королевої. Так, наприклад, якщо деякі з них подають Волинь як місце її народження, то інші переконливо доказують, що народилася вона в Ес- панії. Батько, Адріян Юрій Дунін-Борковський, поль ський граф з Чернігівщини, походив з давнього ро ду, предки якого примандрували в Україну з Данії (тому прізвище ’’Дунін”, себто дунського походжен ня) ще за варягів. Батько Адріяна Адам Дунін-Бор ковський загинув у польському повстанні проти Росії 1863 року (у Львові в міжвоєнних часах була вулиця Дунін-Борковських). Граф Адріян Юрій був людиною високоосвіченою, займався археологією й ентомологією, багато подорожував, був членом Фран цузької Академії Наук. Одружений був з Марією Кля- рою де Кастро Лячерда, еспанкою знатного шля хетського роду, з якою познайомився у Біярріці на французькій Рів’єрі. Молода пара проживала в Ес- панії, де в замку Сан Педро де Карденія 3 березня 1888 року народилася Кармен-Альфонса-Фернанда- Естрелля-Наталена, майбутня наша письменниця. Життя дитини почалося трагедією: мати померла кілька годин після народження донечки. Граф Адріян зразу повернувся в Україну, де малою Наталеною зайнялася бабуня Теофіля, його мати, з литовського роду Домонтовичів, власниця маєтку Борки Великі біля Луцька на Волині. Тут під дбайливим оком ба буні з її непорушними принципами минуло п’ять початкових та вирішальних у формуванні характеру й національної свідомости років життя малої Ната лени. Невідлучною товаришкою була Маруся, сирота, яку взяли на виховання до палацу та яку так сер дечно-тепло згадує письменниця у своїй біографічній повісті ’’Без коріння”. Пані Теофіля померла, коли Наталені сповни лося п’ять років; дядько Евгеньйо забрав дитину назад в Еспанію. Дядько Евгеньйо, брат покійної мами Наталени, старшина королівської Гвардії, а опісля священик-місіонер, відіграв важливу ролю в житті дитини. В Еспанії, дівчинка бувала то в однієї, то в другої тітки, а коли доросла до шкільного віку, віддали її на науку до школи сестер Нотр Дам у французьких Піренеях, де пробула майже дванад цять років. Відтак продовжувала навчання в інших закладах Франції, Еспанії та Італії, здобуваючи ба гатогранну освіту еспанською, французькою й іта лійською мовами з добрим знанням латини, на якій всі вони побудовані. Згодом вивчила також арабську мову. В тому часі батько одружився вдруге, тим разом з жінкою чеського (за деякими джерелами — поль ського) походження, графинею Людмилою Лось. По селившися у Києві 1904 року, спровадили до себе Наталену. Вона зразу поступила на дворічне нав чання у Київський інститут для шляхетних панночок. Музику, зокрема фортепіяно, вивчала у Миколи Ли сенка. Ці роки також змальовані у творі ’’Без ко ріння”. Батьки задумували видати доньку заміж згідно зі станом походження, про що вона й чути не хотіла. Її манила наука: поспішно спакувала клунки й по далася в Петербург здобувати вищу освіту. За слі дами батька поступила на студії археології і закін чила їх докторатом; вивчала єгиптологію, рівноча сно присвячуючи час малярству в Петербурзькій Академії Мистецтв, яку закінчила ступенем ’’вільного художника”. Тоді озвався ще один талан — драма тичне мистецтво. З успіхом закінчила драматичні 10 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1991 Рис П. Мрачковської. ^ Drawina bv P. Mrachkovskvi. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
