Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
О. РУДЕНСЬКА ЗАБУТА КОРОЛЕВА У пантеоні української літератури двадцятого століття без сумніву на почесне місце заслуговує українська письменниця неукраїнського походження Наталена Королева. На жаль, її надзвичайно цікавий життєвий шлях як і літературна творчість, досі не достатньо досліджені та мало відомі ширшим колам читачів. Тому у 25-ліття смерти письменниці до цільно познайомитися з тією небуденною постаттю. Спираючись на наявні джерела, зразу натрапля ємо на деяку розбіжність основних даних з життя Наталени Королевої. Так, наприклад, якщо деякі з них подають Волинь як місце її народження, то інші переконливо доказують, що народилася вона в Ес- панії. Батько, Адріян Юрій Дунін-Борковський, поль ський граф з Чернігівщини, походив з давнього ро ду, предки якого примандрували в Україну з Данії (тому прізвище ’’Дунін”, себто дунського походжен ня) ще за варягів. Батько Адріяна Адам Дунін-Бор ковський загинув у польському повстанні проти Росії 1863 року (у Львові в міжвоєнних часах була вулиця Дунін-Борковських). Граф Адріян Юрій був людиною високоосвіченою, займався археологією й ентомологією, багато подорожував, був членом Фран цузької Академії Наук. Одружений був з Марією Кля- рою де Кастро Лячерда, еспанкою знатного шля хетського роду, з якою познайомився у Біярріці на французькій Рів’єрі. Молода пара проживала в Ес- панії, де в замку Сан Педро де Карденія 3 березня 1888 року народилася Кармен-Альфонса-Фернанда- Естрелля-Наталена, майбутня наша письменниця. Життя дитини почалося трагедією: мати померла кілька годин після народження донечки. Граф Адріян зразу повернувся в Україну, де малою Наталеною зайнялася бабуня Теофіля, його мати, з литовського роду Домонтовичів, власниця маєтку Борки Великі біля Луцька на Волині. Тут під дбайливим оком ба буні з її непорушними принципами минуло п’ять початкових та вирішальних у формуванні характеру й національної свідомости років життя малої Ната лени. Невідлучною товаришкою була Маруся, сирота, яку взяли на виховання до палацу та яку так сер дечно-тепло згадує письменниця у своїй біографічній повісті ’’Без коріння”. Пані Теофіля померла, коли Наталені сповни лося п’ять років; дядько Евгеньйо забрав дитину назад в Еспанію. Дядько Евгеньйо, брат покійної мами Наталени, старшина королівської Гвардії, а опісля священик-місіонер, відіграв важливу ролю в житті дитини. В Еспанії, дівчинка бувала то в однієї, то в другої тітки, а коли доросла до шкільного віку, віддали її на науку до школи сестер Нотр Дам у французьких Піренеях, де пробула майже дванад цять років. Відтак продовжувала навчання в інших закладах Франції, Еспанії та Італії, здобуваючи ба гатогранну освіту еспанською, французькою й іта лійською мовами з добрим знанням латини, на якій всі вони побудовані. Згодом вивчила також арабську мову. В тому часі батько одружився вдруге, тим разом з жінкою чеського (за деякими джерелами — поль ського) походження, графинею Людмилою Лось. По селившися у Києві 1904 року, спровадили до себе Наталену. Вона зразу поступила на дворічне нав чання у Київський інститут для шляхетних панночок. Музику, зокрема фортепіяно, вивчала у Миколи Ли сенка. Ці роки також змальовані у творі ’’Без ко ріння”. Батьки задумували видати доньку заміж згідно зі станом походження, про що вона й чути не хотіла. Її манила наука: поспішно спакувала клунки й по далася в Петербург здобувати вищу освіту. За слі дами батька поступила на студії археології і закін чила їх докторатом; вивчала єгиптологію, рівноча сно присвячуючи час малярству в Петербурзькій Академії Мистецтв, яку закінчила ступенем ’’вільного художника”. Тоді озвався ще один талан — драма тичне мистецтво. З успіхом закінчила драматичні 10 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1991 Рис П. Мрачковської. ^ Drawina bv P. Mrachkovskvi. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top