Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
при допомозі преси збірку подарунків для цих без домних дітей. Багато наших жінок опікувалися до датково окремими дітьми різних національностей, були їхніми ’’мамами” і брали їх час від часу додому. Віра також мала свою підопічну — шестирічну Ріту, яку мама білоруска віднайшла після закінчення вій ни і забрала з дитячого будинку. У 1943 чи 1944 році Митрополит Андрей Шеп- тицький запросив нашого батька до себе і запро понував, щоб Віра виїхала до Швайцарії, де вона мала працювати у музеї. Проте Віра рішуче відмо вилася, бо не уявляла собі праці поза межами На ціонального музею, справжньої скарбниці україн ської культури. Післявоєнний період має 8-річну перерву. Повер нувшись у 1956 р. зі сибірських таборів, Віра застала батька важко хворим. Кілька місяців пізніше він по мер. Віра мріяла повернутися на працю до рідного музею, в якому вона після війни виконувала обов’язки завідуючої фондами. У грудні 1956 р. її прийняли на роботу молодшим науковим працівником при відділі мистецтва дорадянського періоду, тобто періоду від найдавніших часів до 1917 р. (а в Галичині до 1939 p.). Художниця Олена Кульчицька була готова від ступити Вірі свою посаду наукового співробітника в етнографічному музеї, який є філіялом Інституту ми стецтвознавства, фолкльору та етнографії у Києві. Хоч умови праці в цьому музеї були набагато кра щими, ніж у Львівському музеї українського мисте цтва і була можливість працювати науково, Віра не прийняла цієї пропозиції, бо вважала, що всесторон- ньою скарбницею української культури є саме Львів ський музей українського мистецтва (Національний музей у Львові) і йому треба віддати всі сили. У відділі дорадянського періоду і пізніше, після відокремлення відділу мистецтва XIX ст., у відділі стародавнього українського мистецтва Віра працю вала аж до смерти — 21 травня 1991 року, спочатку як молодший, згодом як старший науковий працівник, деякий час у 1967 р. очолювала відділ народного мистецтва, а після захисту кандидатської дисертації в 1965 р. на тему ’’Іван Руткович — маляр жовківський та розвиток реалізму в українському живописі XVII століття”, яку, до речі, опоненти оцінили як до кторську (акад. Лазарєв, акад. Касіян і проф. Платон Білецький) та появи монографії ’’Іван Руткович і ста новлення реалізму в українському малярстві XVII ст.” (1966), як завідуюча відділом. Для цього періоду знаменним є те, що Віра усім своїм єством віддається музейній справі, справі охо рони пам’яток українського мистецтва, працюючи рівночасно в позаробочий час до пізньої ночі над питаннями українського середньовічного живопису, його загадками та проблемами. Її цікавлять перш за все ікони, але вона також приділяє багато уваги народній гравюрі, т. зв. ’’лубку”, народній різьбі, кераміці, малюванню на склі, деяким художникам ХІХ-ХХ століття (О. Кульчицька, Іван Труш, О. Нова- ківський), а також справі реставрації ікон, яку вона вважала надзвичайно важливою. Віра також займалася організацією експедицій у різні села Гуцульщини, Бойківщини, Закарпаття, По ділля та в інші райони Західньої України для збиран ня пам’яток культури. Як член Спілки художників України (відділ ми стецтвознавства), Віра брала активну участь у житті Львівського відділення Спілки. Трактуючи питання, зв’язані з розвитком україн ської культури, комплексно, вона нав’язує контакти з окремими працівниками Інституту суспільних наук, Львівської консерваторії, бібліотеки іноземних мов, реставраційних майстерень, та архітекторами і худож никами Львова, притягаючи їх до участи в музейних конференціях, зв’язаних з ювілейними датами в жит ті Національного музею, окремих художників ХІХ-ХХ століть та читанням Іларіона Свєнціцького, на яких також сама виступала з доповідями. Як завідуюча відділом, Віра дбала про гідне від значення круглих роковин художників ХІХ-ХХ ст. влаш туванням відповідних виставок (Теофіля Копистин- ського, Луки Долинського, Тита Романчука, Івана Северина, Модеста Сосенка, Миколи Федюка, Івана Труша, Олекси Новаківського, Олени Кульчицької та ін.). Особливої уваги заслуговують епохальні ви ставки, присвячені 75-літтю відкриття постійної ек спозиції Національного музею, а саме ’’Малювання на склі” (1988), а також виставка ’’Крізь віки і тисячо ліття” (1988), якою відзначено рівночасно 100-ліття Археологічно-бібліографічної виставки Ставропігій ського інституту, організованої у Львові заходами істориків Ісидора Шараневича та Антона Петруше- вича, а також 1000-ліття Хрещення Руси-України. Остання виставка була відносно скромною у зв’язку з браком місця, проте величавою за мистецькою вагомістю творів, що на ній експонувалися (ікони, тканини, рукописи, стародруки, скульптура, декора тивна різьба). У грудні 1990 р. з нагоди 125-річчя основника Національного музею Митрополита Ан- дрея Шептицького та 85-ліття музею вона організу вала виставку, яка віддзеркалювала патріотичний вклад Митрополита Андрея і його предків у роз виток української культури, а також сам розвиток Національного музею в ділянці збиральницької ро боти та наукового опрацювання збірок. Рівночасно брала участь у різних позамузейних конференціях республіканського, всесоюзного і між народного значення у Львові, Москві, Ленінграді, Вільнюсі, Острозі, Новгороді і Белграді, виступаючи з доповідями про українське середньовічне мистец тво. Виступи на таких конференціях давали їй мож ливість публікувати свої матеріяли. Крім цього вона не раз проводила свої відпустки, працюючи у бі- 8 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1991 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top