Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
кого народного руху в сучасну добу часто були історики, саме виправдання існування українського народу знаходимо не в історичних доказах (хоч їх є доволі!) а в праві кожного народу на свободу та самобутність. Те саме право, на яке покликався То- мас Джефферсон й інші діячі Америки, коли вони творили першу в світі конституційну республіку, — виправдувало намагання американських та англій ських жінок поширити зрозуміння права людини, щоб воно також включало права жінок. Під час французької революції виглядало, що гасло братер ства включатиме й рівноправність жінок; виявилось, одначе, що вплив римського права з його обмежен ням поняття громадянина чоловічою статтю та зго дом певного нерухомого майна, був сильніший за інтерпретацію людських прав. Це поняття римсько го права дійшло аж до початку вісімдесятих років нашого століття, — воно перешкоджало францужен кам одержати законне право розпоряджатися сво їми грішми. В англо-саксонських країнах, тобто в тих, де прийнялося поняття закону, побудованого на пре цеденті, інтерпретація права поширювалась у міру пізнання людей позаєвропейського світу. Американ ська деклярація незалежности та конституція Спо лучених Штатів говорять про права людини, вжи ваючи слово ”мен”, що звичайно, хоч не виключно, стосується до чоловіків. Були американки, зокрема дружина другого президента С Ш А Абіґейл Адамс, яка пригадувала чоловікові, коли той писав проект конституції, щоб не забував жінок, але переважно перші білі поселенки Америки мали багато праці і не надто турбувалися дефініцією прав людини. Коли, одначе, право голосу, спадкоємности маєтку, розпо рядження землею та право на освіту набрали конкрет них форм, жінки піднесли голос. Боротьба за рівні права почалася у церквах, де натиск на власне сумління, працю над собою та особисте життя про ведене таким способом, щоб вирок на останньому, страшному суді був прихильний для душі, підкре слював відповідальність кожної людини за власну долю. Жінки і чоловіки турбувалися про спасіння душі і про розвиток тіла, в якому проявляється душа. Батьки почали добиватися права для своїх доньок, — а не тільки для синів, — на освіту в школах, які будували за їхні гроші. Коли заселю валися незалюднені землі і велася боротьба з ін- діянами, не було часу думати про те, яка поведінка личить жінкам і чого не можна робити добре вихо ваній жінці. Треба було вижити, і вижити так, щоб не соромитися своїх вчинків перед громадою і перед предками. Жінки в Америці, незалежно від права, брали активну участь у засіданнях деяких громад та в протестантських церковних зібраннях. Заможніші та освічені стали на чолі руху проти невільництва, за рівні права негрів, вели антиалькогольну кампанію. У 1848 році — пропам’ятному році скасування панщини на західніх землях України, році Весни Народів, коли народи Австрійської імперії домага лися своїх прав, — у Сполучених Штатах, де право людини було кодифіковане, але не поширене на ціле населення, жінки виступили з деклярацією прав людини, яка включала й жінок. Емансипація невільників у С Ш А та проголошен ня рівноправности людей, незалежно від кольору шкіри, не давала права голосу всім жінкам, — також незалежно від кольору шкіри. Чоловіки, — навіть неграмотні, навіть іміґранти, які не визнавалися на політиці С Ш А та на громадських відносинах в амери канських містах, — мали право голосу, тоді як на роджені в Америці і освічені жінки не мали доступу до виборчої урни і не могли вчитися у кращих уні верситетах країни. Зрозумівши, що одинцем не можна вибороти своїх прав, жінки почали організовувати клюби і, — починаючи з 1887 року, — міжнародні жіночі органі зації, які боролися за свою емансипацію, за своє визволення, за поширення існуючих прав на жінок. Джон Стюарт Мілль, видатний філософ англійського лібералізму, разом з подругою свого життя Гарієт Тейлор, — але тільки під своїм прізвищем, бо жінкам не випадало публічно виступати, — видав трактат про абсурдність позбавлення прав жінок.4 Боротьба за легалізацію прав жінок в Европі тривала аж до кінця Першої світової війни. Треба було аж того катаклізму, щоб зрушити легалізм Заходу, і поши рити право голосу і на жінок. 1 Є теорії, що жінки створили перші осілі культури та розвинули рільництво. Дехто припускає, що Україна — ко лиска однієї з перших осілих культур. Це окрема тема, яка вимагає повніших досліджень. 2 Рудницькій взагалі тоді не щастило. її проєт збирання свідчень про голод на Україні не дістав належної громад ської підтримки і її намагання включитися у працю Союзу Українок Америки не мали успіху. Рудницька виїхала назад до Европи, де продовжувала громадську та наукову пра цю, але про жіночий рух писала мало і про неї сьогодні пишемо мало. Я обговорюю її працю в Союзі Українок та її намагання звернути увагу європейської громадськости на голод на Україні в 1933 році у Feminists Despite Themselves: Women in Ukrainian Community Life, 1884-1939 (University of Alberta, 1988). Тепер намагаюсь закінчити редагування тво рів Рудницької, яким займався її син Іван Лисяк-Рудни- цький незадовго перед смертю. 3 Література про жінок не обговорює цієї теми вза галі, а праці про націоналізм звичайно не зосереджують уваги на жінках. 4 "On the Subjection of Women” (Про підкорення жінок) — ця праця, яка появилася вперше в 1869 p., мала вирішаль ний вплив на Наталю та Теофіля Кобринських, і під її впливом вони обоє стали феміністами. Смерть Кобринсько- го і те, що Кобринська ввійшла в український радикальний рух та й намагання практично організувати жінок, відтя гнули Кобринську від її заміру перекласти цей твір. (Далі буде) Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top