Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЧИ ЖІНКИ МАЮТЬ ІСТОРІЮ, І ЧИ МОЖЕ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ЖІНОК ДЕЩО РОЗПОВІСТИ ПРО УКРАЇНУ? Щоб схарактеризувати автентичну участь жінок в історичному розвитку України, треба в першу чергу припустити можливість альтернативного підходу до історії взагалі, а не тільки до історії України. Справа лежить не в тій чи іншій історіографічній школі чи інтерпретації джерел, навіть не у пристосуванні різ них методологічних підходів. Радше — якщо ми вза галі припускаємо, що жінки мають якесь дійсне, собі притаманне, місце в історії — нам прийдеться при знати, що існуючі історичні праці не ставлять ви черпних питань, які в будь-якій мірі причетні до розгляду історії жінок. Щобільше, треба припустити можливість таких підходів до теми, які зможуть про демонструвати, що доля жінок має якийсь зміст і якийсь сенс. Тобто тут справа не в “жіночому пи танні”, а в потребі такої історії, де жінки не виступа ють як звичайні статисти чи навіть гарна обстановка. Нам доводиться розглядати ті джерела, з яких може мо відтворити історію України з жінками. Бо досі історія України, як взагалі історії інших країн, писа лися так, немов би жінки не жили на світі. Правда, час від часу згадувалися непересічні жінки в історії України, як це робилося в історії інших країн, або підкреслювалося, що жінки на Україні, на відміну від жінок інших частин світу, ніколи не відчували будь- якої дискримінації, бо хоч у решті світу жінки зазна вали дискримінації, на Україні, мовляв, жінка завжди була рівноправна з чоловіком. З історії України ми довідуємося відносно мало про жінок і майже нічого про жіночі організації. Ран ні періоди історії України звичайно включають біль ше прямих описів про жінок, бо в них є наголос на матеріяльну культуру, яку частіше зв’язують з жінка ми. Аналіза політичних, суспільних чи економічних характеристик, які звичайно вивчають форми діяння чоловічих організацій, ми привикли ототожнювати з загальним розвитком громади. В десятитомній’’істо рії України-Руси” Михайла Грушевського та в його пізнішій розвідці, яка вийшла у Празі в 1921 році під назвою „Початки громадянства: Генетична соціоло гія”, як і у восьмитомній „Історії Української Ра дянської С о ц іа л іс т и ч н о ї Республіки”, незважаючи на її тенденційність, яка змушує авторів деколи до сло весної акробатики, знаходимо ще досі важливі інфор мації про матеріяльну культуру населення України, де згадується про жінок.1 Двотомна ’’Історія Укра їни” Наталії Полонської-Василенко, яка вийшла у Мюнхені, звертає деяку увагу на жінок, хоч не подає ніяких відомостей про жіночі організації. Жінки та чоловіки пишуть про жінок часто без історичного фону. Це, до речі, зрозуміло: населення, яке не має доступу до громадського розвитку, не осмислює або затрачує свою історію. Так, обездо- лені верстви населення, як негри в С Ш А у минулому столітті, не мали своєї історії. Жінки — якщо не враховуємо видатних жінок чи тих, що родом чи родами пов’язані з провідниками групи, також не мали своєї історії. Українські жінки, в сучасному Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
