Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
РОМ АНТИКА РЕАЛ ЬН О СТИ МБХ Упродовж останнього десятиліття я повторюю, що доба ширення правди про Україну минула, що яка б вона не була, доля України сьогодні вже не проходить поза межами свідомости цивілізованого світу. Реакція на долю України цього світу може бути нам не до вподоби, але це вже не спричинене елементарним неуцтвом про координати України. Звісно, перший-ліпший перехожий на вулиці не знатиме, що треба знати про цю потенціяльну потугу на сході Европи, але він і не знатиме, де Тоґо, а де Перу, і в якій країні Момбаса. Освічена і політично свідома людина Заходу, одначе, буде, правдоподіб но, більше знати про Україну, ніж про Непаль чи про народ ібо. Цей факт ще вдаряє нас неправдоподібністю ранньої весни. Щ е так недавно ми раділи, прочитав ши примітивну згадку про Україну в енциклопедії, а двохвилинне повідомлення про будь-який почин, пов’язаний з Україною, виносив нас під хмари, по більшуючи вдесятеро телефонічні розмови. Сьогодні маємо катедри українознавства, книжки з українською тематикою, які розходяться серед неукраїнської публіки, чистокровних неукраїнців, які спеціялізуються у літері ”ї”. Ці обставини повинні змусити нас частіше та глибше застановитися над тим, куди іти далі після "ширення правди про Україну”. Це питання особливо на часі поставити нашим організаціям і нашій громаді тепер, коли стільки українців приїжджають офіційно і особисто відвідати Захід, відвідати Америку. Я думаю, що в першу чергу треба зрозуміти, що ми не представляємо України. Ми легітимно й над звичайно важливо представляємо українців, грома дян і мешканців США, і як такі маємо не тільки право, але й святий обов’язок бути повноцінними і активними учасниками політичних процесів США. Але ми не говоримо в імені України. Понад усе, ми не можемо, навіть натяком, прирікати її повторювати будь-який прожитий етап чи докінчувати чиюсь неза- кінчену політику, проводити в життя чийсь ідеал. Україна — українцям, тобто сучасним жителям укра їнської землі. їм Україна рідна, вони її знають. Ми її знаємо з книжок, оповідань, з леґенд, з вилеліяних мрій. Навряд чи тими засобами можна провести навіть найкращі закони в життя. Ми можемо (що ми й робимо) вжити всі наші можливості, щоб дати доступ представникам України до впливових чинників американського уряду і амери канських засобів масової інформації. Ми прислужимо ся Україні тим, що будемо добрими, активними амери канцями поза українським ґетто. Другий спосіб, в який ми можемо бути корисні Україні — це плекання знання про те, де найкраще знайти потрібну інформацію про Україну і для Укра їни. Це не ширення правди та примітивної інформа ції. Це знання, куди, де, звідки одержати потрібні точні інформації і кого, коли та з ким звести. Ширити правду про Україну вже не треба, але розширити їй двері у ширший світ — у наших силах в міру того, як ми самі є громадянами широкого світу. Дарія Наумко. Ґрафіка. Львів, 1991 Daria Naumko. Graphics. Lviv, 1991
Page load link
Go to Top