Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ковська і о. Юрій Епил-Ярд, який молитвою відкрив цей не буденний обід. Після обіду головну доповідь в українській мові виголосила Марія Савчак — голова СУА. Вона у своїй змістовній доповіді з’ясувала завдання та працю Централі, як рівнож участь Централі СУА у влаштуванні прийняття та показу української ноші на відзначенню 100-ліття Міжна родної Ради Жінок, яке відбулось в місяці липні ’88 року в приміщенні залі Пресового Клюбу в столиці — Вашінґтоні. В цьому прийнятті взяло участь жіноцтво, що репрезенту вало понад 70 жіночих організацій світу. Під час Форуму вони мали нагоду ближче познайомитись із історією та культурою поневоленої України. Голова СУА підчеркнула, що про наше українське жіноцтво СВІТ знає. Другою допо відачкою була заступниця голови для справ організаційних Ольга Гнатейко, яка у своїй інформативній доповіді україн ською і англійською мовами начеркнула розвиток членства та Відділів на терені Америки. Свою доповідь закінчила словами: ’’Бути членкою великої жіночої родини Союзу Українок Америки є гордістю жінки Українки”. Доповіді пань з Головної Управи СУА були надзвивайно інформативними. У дальшій програмі Марійка Вовчук, голова 27-го Відділу в коротких та влучних словах роз повіла про пророблену працю Відділу та вручила Голові СУА чек в сумі 210.00 дол., що їх зложили членки в пам’ять покійної Стефанії Голуб’як, бувшої довголітньої голови 27- го Відділу, на потреби організації. Пресова реф. Відділу Іванна Старощак розказала історію існування пітсбур- ського Відділу СУА від початків його існування на протязі 60-ти років. Многолітствієм закінчено офіційну частину програми, якою провадила Люба Глутковська. Прозірки, що їх висвітлювала та пояснювала в обох мовах О. Гнатей- ко, були особливо цікавими, бо дали глядачам повний образ початків творення організації Союзу Українок на терені Америки, як також вклад праці бувших голов у роз будові СУА, та вкінці повний успіх із проробленої праці, якою втішається на терені Америки й чужинецького світу. По висвітленню прозірок, членки перейшли до другого новозбудованого будинку, який міститься при церкві під назвою ”Шептицькі-Армс”. Це чотириповерховий будинок для емеритів. В одній із просторих кімнат продовжувались наради. Користаючи із присутності пань з Головної Управи в дружній атмосфері порушено багато важливих питань. На запити членок пані із Централі СУА давали вичерпні відповіді та поради, які морально та духово скріпили наш Відділ. Між іншим, голова СУА із спостережень ствердила, що 27-ий Відділ у Пітсбурґу є унікальним, бо в ньому є членки молодшого і старшого віку, як рівнож ті, що воло діють українською мовою і ті, які не володіють, одначе знаходять спільне зрозуміння. Кавою та смачним тортом в пізній годині вечора закінчено ці небувало корисні наради. Помимо короткого побуту, пані з Головної Управи СУА мали нагоду виступити на Українській Радіопрограмі, яку провадить щонеділі Михайло Комічак. До успішного по буту, контактів та уприємнення часу дорогим гостям при чинились: голова Відділу Марійка Вовчук і Анна Конецка. Від Відділу в подарунок вручено паням дві стилево вишиті подушки — роботи Лідії Вовчук. Мусимо відмітити: 27-ий Відділ СУА рівнож бере активну участь у суспільно-громадській праці на те рені пітсбурщини. Влаштовує щорічно українські вишивані вечорниці, відсвятковує свята Героїнь, а на протязі шістьох підряд років влаштовує мистецькі виставки та продаж пе чива на Українських Фестивалях Пітсбурґа. Дохід із прода жі печива передається як вклад цеголки на розбудову Української Кімнати при Пітсбурському Університеті. З ін іц іа т и в и бувшої голови д-р Татяни Кишакевич було зібрано і передано на Український Музей в Нью Йорку 2015.00 долярів. Членки 27-го Відділу СУА також зорганізовано брали участь у відсвяткуванні та маніфестаційному поході свят кувань 1000-ліття Хрещення України, що відбулось в м. Пітсбурґ та столиці Америки — Вашінґтоні. До скоординування успішної праці у Відділі причи няється чимало голова Марійка Вовчук, яка очолює Відділ на протязі кількох каденцій. Іванна Старощак, пресова референтка ЕПІЗОД З ДІЯЛЬНОСТИ РЕФЕРЕНТКИ СУСПІЛЬНОЇ ОПІКИ 74-ГО ВІДДІЛУ СУА В ЧІКАҐО 26-го жовтня 1988 р. була гарна осіння погода і ми з Марією Турчин вибралися відвідати наших немічних земля ків в старечому домі Regency Nursing Home N. 6631 N. Mil waukee Ave. В бюрі пробувала я провірити точність своєї листи, чи може зайшли деякі зміни від часу останніх відвідин, але се кретарка була занята і ми пішли без провірки. Як звичайно, зачинаємо від першого поверху. Тут в кім наті під числом 112 живе Петро Соколенко — 78-літній сві домий чоловік з Великої України, родини не має і ніхто його не відвідує. В нього ми задержалися найдовше, щоб вислухати всі його жалі і проблеми. Прикро було нам слу хати оповідання Соколенка, як то він, як добрий син своєї мами, із православної віри дався намовити на євангелицьку і як то мама всі їх тяжко запрацьовані гроші віддала єванге- листам. Петрові ще на Україні сліпий пророк сказав, що для нього жінка не вродиться і це сповнилося. Сказав нам теж, що заощаджені триста долярів, за які плянував купити собі теплі речі на зиму, медсестра випрала, чи може при своїла собі, — хто його знає? На другому поверсі я вже пізнала на коридорі Анну Ке- ґен — сестру Олени Скот — хвору на елцгаймер. Ми тут довго не задержувалися, дали їй овочі, солодке і овочевий сік і подалися дальше. На третьому поверсі пізнали ми нових земляків, бо го ворили на коридорі по-українськи. І так, включно з четвер тим поверхом, ми відвідали всіх і поділили їм все, що при несли зі собою. Час скоро минав і важко було ще відвідати нашу сою знику Марію Баранську, яка перейшла поважну операцію. Пані Баранська гарно виглядає по операції і вже добре чу ється. Показала нам гарні квіти, які принесла п. Турула, (ми принесли овочі) і, як медсестра, пояснила нам перебіг своєї операції. Підсумовуючи наші відвідини, я дійшла до висновку, що потрібна більша поміч для людей в старечих домах, а не тільки відвідини. Вони повинні мати когось довіреного, до кого могли б звернутися у всіх своїх проблемах. Рефе рентки повинні сходитися з головою Суспільної Опіки, який інформував би нас про всі права людей в старечих домах. На так багато Відділів СУА в нашому місті, ми по винні поділити працю суспільних референток і призначити кожному Відділові відповідну частину міста — чи старечій дім. Тоді референтка буде мати нагоду краще пізнати жи телів того дому і докладніше вив’язуватися із своїх обов’яз- КІВ' Ярослава Головата, реф. Сусп. Опіки 74-го Відділу СУА, Чікаґо 26 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1989 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top