Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
З НІЯГАРИ Хто мені надасть такі права, Щоби мав над світом певну владу, Чи знайду колись такі слова, Щоби в душу впали водоспадом? Я б тоді зібрав своїх людей На ґранітні скелі Ніягари І, набравши духу, крикнув: — ”Гей!.. Чи мене ви чуєте з-за хмари? Люди! Гляньте, як оцей ґраніт Закував навіки дикі сили! А тепер дивується ввесь світ І народ збирається на брили. Патріоти! Я вас тут зібрав Не для того, щоб красі вклонитись... Хочу я, щоб кожний з нас те знав, Що й в кайданах можна не скоритись! Україно! Ти своїх синів Розкидала геть по всьому світу... Скільки ж треба ще Тобі віків, Щоб звершити волю ’’Заповіту”? Щоби став господарем народ, На землі, знівеченій катами! Щоб не смів якийсь там ідіот Знов копати яму під церквами! Опалили атомним вогнем, На хресті розп’яли Україну. Що ж ми рідним внукам віддаєм? Віддаєм отруєну руїну.. То ж направим, скільки маєм сил в русло ще одної Ніягари! Люди, що зібрались серед брил Чи мене ви чуєте з-за хмари? Сили наші, мов цей водоспад, Прорубають в горах горловину, Захлиснеться в вирі супостат І засяє знову Україна! То ж зливайтесь краплі у струмки А струмки в могутні водоспади! Хай вам Бог поможе навіки Досягти і єдності і влади!” Загримів ще дужче Ніягар Мов підтримав голос мій до світу, { А за ним скрізь тисячі фанфар: "І вставайте!”... — хори — і ’’Порвіте”! ҐЕЛЕМЕЙ А. СОЛЖЕНІЦИН ПРО УКРАЇНСЬКИЙ СЕПАРАТИЗМ В кінці минулого року Александру Солжвніцину сповнилося 70 років. З цієї нагоди нижче містимо переклад з російської мови його думок про росій сько-українські взаємини, поміщені в збірнику ''Пере водь/” Е. Ільіноі — Абросим. Редакція ...Ми вже давно не говоримо — "українські націоналіс ти”, ми говоримо тільки "бандерівці”, і це слово стало в нас настільки лайливим, що ніхто і не думає розібратися в суті. (Ще кажемо — "бандити” за тим вже нами засвоєним пра вилом, що всі в світі, хто убиває за нас — ’’партизани", а всі, хто убиває нас — "бандити", починаючи з тамбоських се лян 1921 року)... ...Чому нас так дратує український націоналізм, бажан ня наших братів говорити і дітей виховувати та й вивіски писати своєю мовою? Якщо ми вже не злилися до кінця, якщо ми в чомусь різні (досить того, що це відчувають во ни, менші) — дуже гірко! А коли це вже так, коли вже втра чено час і більше всього втрачено в ЗО й 40-ві роки, заго стрено більше всього не'при цареві, а після царя! — Чому нас так дратує їхнє бажання відділитися? Нам шкода одеських пляжів? Черкаських фруктів? Мені боляче писати п0о це: українське і російське по єднання в мені і в крові, і в серці, і в помислах. Але великий досвід дружнього спілкування з українцями в таборах від крив мені, як у них наболіло. Нашому поколінню не уникну ти заплатити за помилки старших. Тупнути ногою і крикнути ’’моє”! — найпростіший шлях. Незмірно трудніше вимовити: "Хто хоче жити — живіть!” Не можна в кінці XX ст. жити в тому.уявному світі, в якому зла мав голову наш останній недалекий імператор. Як не дивно, але не збулося передбачення Передового Вчення, що націоналізм в’яне. У вік атому і кібернетики він чомусь розцвів. І наближається час, подобається це нам чи ні, — платити по всіх векселях про самовизначення, про са мостійність — самим платити, а не ждати, що будуть пали ти за нас на вогнищах, топити в ріках і обезголовлювати. Велич нашої нації ми мусимо показати не величезністю те риторії, не числом підопічних народів, а величчю вчинків. І глибиною оранки того, що нам залишиться за відрахуван ням земель, які не захочуть із нами жити. А. СОЛЖЕНІЦИН Українські Вісті, Дітройт 12 лютого 1989. 8 "НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1989 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top