Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
ТЕОДОР ТЕРЕН-Ю СЬКІВ МИХАЙЛО ГАЙВОРОНСЬКИЙ Композит ор і громадянин Можна сміливо сказати, що чимало наших музич них діячів у США мають підстави з гордістю заявити: ’’Коли я нині почуваюсь українцем, то це заслуга Гайворонського”. Ця заслуга дійсно важлива і неочі- кувана, бож Гайворонський не був ані політиком, ані громадським виховником, ані священиком. Це була дуже скромна, не зовсім фізично здорова людина, яка все таки зуміла, крім музичних ідей і знаннів, пе редати людям, особливо молоді, високі почуття ук раїнського патріотизму. Все життя цього композитора може служити прикладом національної чистоти і най вищої цілеспрямованости служіння рідному народові. Його багатогранна працьовитість, особиста готовість до самопосвяти для суспільства та відданість дер жавницькій ідеї відбудови України були зразковими. Прекрасна місцевість над Дністром, місто наро дження Гайворонського, Заліщики — про яке існує і народня пісня ”В славнім місті Заліщиках” — зі своїм глибоким і вельми мальовничим яром та стрімкими узбіччями, безумовно мали вплив на розвиток музич ного хисту майбутнього музикотворця. Проте певні шим мусить бути, що Гайворонський, який прийшов на світ 15-го вересня 1892 p., одідичив свою музи кальність від батьків-міщан: мати любила співати, а батько грати на сопілці. На 8-му році життя почав малий Михась учитись грати на скрипці і співати в церковному хорі, де і визначився як соліст-сопрано. Далі почав і сам ди ригувати хором у церкві. Вписавшись до учитель ської семінарії в Заліщиках, не покидає вивчати му зику. Там він стає дириґентом хору і учнівської ор кестри. Крім цього провадить духові оркестри в нав колишніх селах. Отже, вир культурно-громадської праці вже зарання поглинув молодого Гайворонсь кого. Він починає і сам складати власну музику вже з 12-го року життя. Хор у Заліщиках заспівав його першу пісню до слів М. Шашкевича ”Ой вилетів орел” 1911 р. В тому ж часі пише дещо для скрипку. Щоб далі студіювати музику, по закінченню се мінарії, подається Гайворонський до Львова і всту пає до Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка, де продовжує вивчати гру на скрипці та студіює теоретичні предмети. Для заробітку вчителює у селі Зашкові. В той час створює одну зі своїх найкращих, оригінальніших пісень ”Ой нагнувся дуб високий” (слова М. Голубця) 1913 р. Також ’’Заповіт” і ”0й у саду, у саду” до слів Шевченка, ’’Ідіть” (слова Олеся), ’’Боєву пісню” (Д. Романовича), ’’Реве, гуде негодонь ка” (Л. Українки) і ’’Щоденно ворони летять” (слова Олеся). У Першу світову війну Гайворонський, як борець за визволення, опинився у лавах Українських Січових Стрільців. Там відразу організує хор і вже наприкінці 1914 р. постають його відомі і славнозвісні воєнні пісні ’’Слава, слава отамане”, "Хлопці, алярм” і ’’Нема в світі кращих хлопців” (слова Ю. Назарака). Ці пісні і деякі інші, включно з гимном Українських Січових Стрільців ”0й у лузі червона калина”, ввійшли у ві дому в’язанку пісень ’’Стрілецьким шляхом". 1915 р. молодий композитор має завдання організувати стрі лецьку духову оркестру, яка потім не тільки пригра вала стрільцям до маршів, але і давала концерти для загальної публіки у Стрию, Перемишлі, Львові та ін. Заснував він при Стрілецтві і струнний квартет, де брав участь Ярослав Барнич, відомий пізніше дири- ґент і композитор. В цю пору Гайворонський здружується з іншими співтворцями стрілецької пісні, а саме з піснярем і поетом Романом Купчинським та Левком Лепким автором безсмертньої мелодії ’’Журавлі”, (слова бра та Богдана Лепкого). Хоча Гайворонський був уже професійним музикою, а Купчинський і Лепкий та лановитими людьми, але тільки принагідними твор цями пісень, між цими трьома молодими людьми зав’язалась щира приязнь. Купчинський став писати слова до мелодій Гайворонського. Згадаймо хочби найпопулярнішу пісню композитора ’’їхав стрілець на війноньку”, та ”3а рідний край” тощо. В подаль шому постають такі пісні Гайворонського, як "Йде січове військо” (текст УСС), ”0й впав стрілець” (слова власні), ’’Сповнилась міра” (сл. Купчинського), сольоспів ”0й казала мати” (власний текст), ’’Пита ється вітер смерти” (сл. Ю. Шкрумеляка), тощо. Ці пісні, хоч і не всі, були друковані у видавництві ’’Ліра” та у відомому видавництві Редера в Ляйпцігу. Коли УСС перебувають 1917 р. на Східній Україні (Єлисаветград), Гайворонський творить пісню ”Із-за Чорного моря” та ”Сон і доля”. Він зустрічає там таких визначних представників нашої культури, як актори Тобілевичі і ін. Стрільці під його дириґен- турою виступають успішно зі своєю оркестрою і хором перед українською публікою. Незабутні спо гади і чарівні вражіння з побуту на Східній Україні збереглися в Гайворонського на все життя. З відродженням української державности 1918 р. пише він в Галичині марш ”3а Україну”, рапсодію ’’Довбуш” та ’’Похоронний марш”. Коли з українською ’’НАШЕ Ж И ТТЯ ”, ВЕРЕСЕНЬ 1986 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
