Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Щ о zumamu? ПОЕЗІЇ НАТАЛІЇ ЛІВИЦЬКОЇ ХОЛОДНОЇ Зібрані поезії Наталії Лівиць кої-Холодної охоплюють доробок п’ятьдесяти років, від 1934 до 1985 року. Взявши до уваги такий широкий відтинок часу, є само зрозуміле, що не всі твори вияв ляють однакову якість, однак усі вони дають враження сповіді ба гатогранної особистости, яка тво рить з внутрішньої потреби, неза- програмовано. З технічної точки зору ці вірші не спричинюю ть не звичайних несподіванок: вони ко ристуються традиційними ямбами, хореями, дактидям и й анапестами, часом розділеними цезурою ("Я пам’ятаю — гучали води” і подібне). Тільки д е-не-д е вірш ламає нормативність і стає живим тілом думки: Руки т вої продані!., але думка, як птах, попід стелю, через мури й димарі шугає, сяде на камені, на гілці, на дротах і слухає як вітер прохолоджується гаєм. Мова в поетки — чиста й со ковита, підсилена то рідкісними римами, чи ассонансами (’’вулиці — скулиться”, "черниця — при сниться”, ’’блискуча — кучера”), чи то алітерацією (’’перед відчи неним у Вічність вікном”, ’’вітер лиже леза трави” і т.д.) Часом во на вживає майже рим, майже ас- сонансів, спертих на тільки одну наголош ену голосну, що надає в ір ш о в і враження поетичної імпровізації. У ранніх віршах помітна авра Олени Теліги*, може, Євгена М а- ланю ка. Ти будеш воїн і м уж , Батько моїх дітей, Вірністю с'прагнених душ Наше ж ит т я зацвіте. або: і ж дут ь поля полків залізних, і прагне крови знов земля. Сама скривавлена і грізна Марія їх благословля. Одначе, тут не йдеться про якесь свідоме запозичення, радше про спільну духову атмосферу, в якій творила плеяда празьких поетів, з якими єднають авторку духовні ниті. У великій кількості поезій можна відчути незалежність Н ата лії Лівицької-Холодної, її маркант- ний темперамент, що проявляєть ся особливо в її любовній ліриці. Багато чого з еротичних поезій авторки на смерть перелякало б менш обдарованих поетес, бо в поезії все можна сказати, але тре ба знати, як. Наталя Лівицька-Хо- лодна знає, як саме, тому її пое тична еротика ніколи не вражає вульгарно або трафаретно. Т р а фарети являються в авторки дуже рідкісно (’’весняні мрії”, ’’сонце й пахощі весни”, ’’блакитна неба д а лина”), зате часто знаходимо об рази насичені прянощами дикої, майже варварської природи: Чорний погляд твій гордий і злісний, Ти не хочеш прийняти любов. Та дарма, я гадюкою стисну, Я візьму з твого серця всю кров. Поетеса не приймає якихось роз- воднених почувань: М іж нами пристрасть або смерть, Червоний шал чи чорна згуба. Н А Т А Л Я Д ІВ И Ц Ь К А - Х О Л О А Н А ПОЕЗІЇ СТАРІ НОВІ або: і безкрила душа відважно Вип'є знов, як отруту, гріх. Тільки справжній поет може собі дозволити на такий відважний образ: ’’Голос ваш, наче спів, заколише, І присниться кривавий кошмар. Будуть гинути в полум'ї хати, Будуть маски кривавих облич... На татарський аркан вас піймати б, Волочити б за коси у ніч!” Весь час відчуваємо, що ці осо бисті поезії показують психологіч ні відтінки, чи пак емотивні коли вання дуж е плодовитої підсвідо- мости, яка не мусить бути філо софсько послідовна, коли раз мо литься, раз потопає в розпуці. (До речі: в Ш евченка це також поміт не.) Т у т не йдеться про ф ілосо фію, тільки про поезію, а без перечно Наталія Л івицька-Холо- дна — поет. Вся її творчість, то розгортання почувань і мислей, без порядку, без шукання глиб ших структур, так неначе хтось гортає в щоденнику. Вийняток *В ід редакції: "Ранні поезії’ Н. Лівицької-Холодної були писані ще за кілька років перед тим, як О. Теліга вийшла на літературну арену. Ці вірш і були друковані у "Літературно-науковому віс нику” та у ’’Віснику” і лише пізніше були зібрані за тематикою у збірки: "Вогонь і попіл” (1934) і "Сім літер" (1937).
Page load link
Go to Top