Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Щ о zumamu? ПОЕЗІЇ НАТАЛІЇ ЛІВИЦЬКОЇ ХОЛОДНОЇ Зібрані поезії Наталії Лівиць кої-Холодної охоплюють доробок п’ятьдесяти років, від 1934 до 1985 року. Взявши до уваги такий широкий відтинок часу, є само зрозуміле, що не всі твори вияв ляють однакову якість, однак усі вони дають враження сповіді ба гатогранної особистости, яка тво рить з внутрішньої потреби, неза- програмовано. З технічної точки зору ці вірші не спричинюю ть не звичайних несподіванок: вони ко ристуються традиційними ямбами, хореями, дактидям и й анапестами, часом розділеними цезурою ("Я пам’ятаю — гучали води” і подібне). Тільки д е-не-д е вірш ламає нормативність і стає живим тілом думки: Руки т вої продані!., але думка, як птах, попід стелю, через мури й димарі шугає, сяде на камені, на гілці, на дротах і слухає як вітер прохолоджується гаєм. Мова в поетки — чиста й со ковита, підсилена то рідкісними римами, чи ассонансами (’’вулиці — скулиться”, "черниця — при сниться”, ’’блискуча — кучера”), чи то алітерацією (’’перед відчи неним у Вічність вікном”, ’’вітер лиже леза трави” і т.д.) Часом во на вживає майже рим, майже ас- сонансів, спертих на тільки одну наголош ену голосну, що надає в ір ш о в і враження поетичної імпровізації. У ранніх віршах помітна авра Олени Теліги*, може, Євгена М а- ланю ка. Ти будеш воїн і м уж , Батько моїх дітей, Вірністю с'прагнених душ Наше ж ит т я зацвіте. або: і ж дут ь поля полків залізних, і прагне крови знов земля. Сама скривавлена і грізна Марія їх благословля. Одначе, тут не йдеться про якесь свідоме запозичення, радше про спільну духову атмосферу, в якій творила плеяда празьких поетів, з якими єднають авторку духовні ниті. У великій кількості поезій можна відчути незалежність Н ата лії Лівицької-Холодної, її маркант- ний темперамент, що проявляєть ся особливо в її любовній ліриці. Багато чого з еротичних поезій авторки на смерть перелякало б менш обдарованих поетес, бо в поезії все можна сказати, але тре ба знати, як. Наталя Лівицька-Хо- лодна знає, як саме, тому її пое тична еротика ніколи не вражає вульгарно або трафаретно. Т р а фарети являються в авторки дуже рідкісно (’’весняні мрії”, ’’сонце й пахощі весни”, ’’блакитна неба д а лина”), зате часто знаходимо об рази насичені прянощами дикої, майже варварської природи: Чорний погляд твій гордий і злісний, Ти не хочеш прийняти любов. Та дарма, я гадюкою стисну, Я візьму з твого серця всю кров. Поетеса не приймає якихось роз- воднених почувань: М іж нами пристрасть або смерть, Червоний шал чи чорна згуба. Н А Т А Л Я Д ІВ И Ц Ь К А - Х О Л О А Н А ПОЕЗІЇ СТАРІ НОВІ або: і безкрила душа відважно Вип'є знов, як отруту, гріх. Тільки справжній поет може собі дозволити на такий відважний образ: ’’Голос ваш, наче спів, заколише, І присниться кривавий кошмар. Будуть гинути в полум'ї хати, Будуть маски кривавих облич... На татарський аркан вас піймати б, Волочити б за коси у ніч!” Весь час відчуваємо, що ці осо бисті поезії показують психологіч ні відтінки, чи пак емотивні коли вання дуж е плодовитої підсвідо- мости, яка не мусить бути філо софсько послідовна, коли раз мо литься, раз потопає в розпуці. (До речі: в Ш евченка це також поміт не.) Т у т не йдеться про ф ілосо фію, тільки про поезію, а без перечно Наталія Л івицька-Холо- дна — поет. Вся її творчість, то розгортання почувань і мислей, без порядку, без шукання глиб ших структур, так неначе хтось гортає в щоденнику. Вийняток *В ід редакції: "Ранні поезії’ Н. Лівицької-Холодної були писані ще за кілька років перед тим, як О. Теліга вийшла на літературну арену. Ці вірш і були друковані у "Літературно-науковому віс нику” та у ’’Віснику” і лише пізніше були зібрані за тематикою у збірки: "Вогонь і попіл” (1934) і "Сім літер" (1937).
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
