Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Що читати? Іван Кошелівець — Розмови в до розі до себе; фраґменти спогадів та Інше. С у ча сн іс т ь , 1985. Спомини Івана Кошелівця, лі тературознавця і публіциста, ав тора численних праць, Р о зм о ви в д о р о з і до себе, мають маґнетично притягальну силу не тільки через свій різноманітний та цікавий зміст, але також незвичайною культурою мови автора. Його еле гантний, легкий і при тім невиму шено вишуканий стиль захоплює своєю простотою і відсутністю штучности та всяких зайвих при крас (нагадуються, до порівнан- ня, дереворізи Гніздовського). Хоч підставою розповідей є хронологія, то часто ця послідов ність затирається, коли автор спонтанно, немов ’’потоком свідо- мости” пише про те, що йому в да ному випадку пригадується у зв’язку з темою якогось відтинку в його житті. Часто вдається в подробиці історичної епохи, відтворюючи докладно атмосферу доби. Двад цяті й тридцяті роки в Україні опи сує з особливою концентрацією через свої тісні стосунки з ними. Відслонює читачеві занавісу до особистих турбот і переживань різних осіб з академічного і літе ратурного світу, які він знає. Зустрічаємося особисто не лише з широко відомими постатями як Хвильовий, Тичина, Скрипник, Ба- жан, але й з менш відомими дія чами науки і культури, як Олек сандер Білецький, Іван Сенченко, Леонид Первомайський, Ярослав С тупак, Степан Васильченко, Леонид Кисельов і іншими. Кошелівець розповідає так, ”як воно було в дійсності” і сам себе перевіряє, щоб, з перспек тиви часу, не здеформувати дій- сности. Часто дає приклади, щоб обґрунтувати свої твердження. З жодного підручника історії не до велось би так акуратно і безпосе редньо довідатися про стан на ціональної свідомости українсь кого села в Східній Україні в дру гій і третій декадах нашого століт тя. От, цікаво, що найбільшою пе решкодою для української моло ді, яка була змушена вступати до Комсомолу були .... матері. А хоч би такі ’’банальні”, але цікаві дета лі з народньої культури як куліна рія (різнорідні ’’зелені борщі" баби Г рицихи). Процес визрівання національ ної свідомости селянської дитини показано на прикладі самого ав тора. Трагедія 20-их і 30-их років в Україні стає живою, неначе урив ки кадрів фільму. Історичні факти і події сплетені цікавими чисто людськими буденними справами та переживаннями. Розповіді про літераторів, з якими автор був у менше чи більше тісному зв’язку у Ніжені, Харкові і Києві прекрасно ілюструють ту сумну епоху. Ось довідуємося, що 20-ті роки не були в дійсності часи ’’україніза ції”, так як ми то тепер хочемо ро зуміти. Від 1929 р. автор характери зує, на прикладах той "макабрич- ний дух доби”, описуючи фраґ менти примусової колективізації та Великого Голоду. Будучи вже на Заході, в Евро- пі, автор не раз натякає на своє особисте ’’інтелектуальне дозрі вання” і з того приводу відкриває нам свій внутрішній світ через свої, хоч суб’єктивні, але прецікаві аналізи славних письменників та мистців Західньої Европи, осо бливо французьких. Будучи фа хівцем, його коментарі та завваги про своїх і чужих — усвідом люють і стимулюють читача до ближчого знайомства з цими тво рами чи письменниками. Читач "розмовляє” з літератором про суть вільної критики в противагу до "критики” в Совєтській Україні, де ’’збитий з свого власного шля ху мистець випорожнюється, а його зусилля обертаються на си муляцію творчости”. Даючи огляд загального літературного процесу на Україні, від 20-их років до сьо годні, він зараховує до вийнятків кількох осіб, що якймсь чудом не скорилися партійній цензурі і не є РОЗМОВИ В ДОРОЗІ ДО СЕБЕ за ґратами, а це: Ліна Костенко, Валерій Шевчук і Євген Гуцало. Часті дискусії про літературні твори, а також деякі шедеври об разотворчого мистецтва, голов ним чином в ґалеріях Парижу, за охочують читача вглибитися і ви робляти собі смак до всякого роду виявів мистецтва. (Напри клад, цікаві спостереження про творчість українського мистця в Парижі — Володимира Макарен- ка). Не можна проминути спогаду про близького друга Кошелівця, незвичайну постать, проф. Воло димира Кубійовича, про якого приватне і духове життя так багато довідуємося. Книга мере жана багатьма уривками і цитата ми як своїх так і чужих письмен ників та мислителів, про яких зга дує, або якими захоплюється автор. От запам’яталася думка Андре Жіда: ’’вірте тим, хто шукає істини: сумнівайтесь у тих, хто її знаходить”. Від цієї, так приступно напи саної, праці читач, особливо се реднього і молодшого покоління, що не знає тієї трагічної епохи 20- их і 30-их років, напевно зрозуміє цю історичну добу і ЇЇ наслідки, і, я б додала, її існування до сьогод ні. А при тім зазнає естетичної на солоди. Згадане тут — це тільки мала частинка пізнавального ма- теріялу в ’’Розмовах” Кошелівця. Надія Дейчаківська 14 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1986 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
