Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
о.л. УСПІШНІ ЗАГАЛЬНО-ЗОВНІШНІ ЗВ’ЯЗКИ Перед оф іційною конф еренцією , себто в п’ятницю 3-го жовтня запляновані були два семіна ри, які розглядали такі теми: 1) ’’Успішні загально- зовнішні зв’язки” та 2) ’’Способи збирання фондів для організацій”. Подаються тільки найголовніші думки доповідачів першої частини, а в наступних числах буде описана друга тема. Д-р Марта Богачевська-Хомяк відкрила семінар, розповідаючи дещо про теперішній стан на Україні, як також і про політичну, громадську та культурну активність українців у США. Для поглиблення цієї дискусії д-р Хомяк запросила знавців у галузі совєт- ських справ це були: Паул Ґобел — урядовець у дер жавному департаменті США та Вільям Кортні — при значений на генерального консуля до Києва. Учас ники скористали з їхнього досвіду, та з вражінь що до української справи на Україні та діяльности емі граційної громади. Цікаво й часом ніяково було слу хати, як неукраїнський світ, спеціяльно представни ки уряду США, спостерігають українські справи. Вільям Кортні твердив, що найголовніше питан ня і проблема в УРСР це справа людських прав. Він радив, що коли говоримо з урядовцями США повин ні постійно це підкреслювати. Ці вимоги мусять ста ти підставою нашої праці. Щодо поліпшення стосун ків між СССР і США В. Кортні сумнівається чи мож на дійти до будь-яких порозумінь коли совєтський уряд не вміє навіть дотримуватися Гельсінкської уго ди підписаної ними. Він вважає, що найголовніша роля українців у вільному світі це чинити тиск на американський уряд. В. Кортні висловив думку, що в цьому міг би до помогти консулят у Києві, бож тоді краще оцінюва тиметься ситуація на Україні. Дотепер мало правди вих відомостей доходило з України щодо дисиден тів або про наслідки чорнобильського випадку. Кон сулят і присутність закордонних представників могли б деякі справи роз’яснити та в дечому допо могти. Він нагадав, що поширення відомостей про дисидентів у західньому світі це не раз єдиний спо сіб рятунку для них. Паул Ґобел працює для американського дер жавного департаменту, як асистент в справах совєт- ських національностей. Його спеціяльність це азій ські республіки СССР, але він орієнтується і в укра їнських справах. Він вважає, що українці на еміґрації, особливо в США, в деяких своїх поглядах поми ляються щодо сучасного стану на Україні. До речі він ці припущення угруповує так: 1. Втрачення української мови обов’язково зна чить загубпення своєї національної свідомости. На приклад, якщо українець вміє говорити лише по-ро сійському це значить, що він пропаща людина для свого народу. П. Ґобел заперечує це, кажучи, що русифікація це не є те саме, що денаціоналізація. Застерігаючися проти тенденції оцінювати й осуджувати сучасну Ук раїну нашими критеріями, П. Ґобел запевняв, що по чуття приналежности до певної національности сильніше і триваліше, ніж ми припускаємо. Він радив переглянути українську історію, де були довгі періо ди коли велася мовна політика проти української мови і культури, але все ж таки народ вижив. Зрештою, коли наприклад українець вчиться чи працює серед росіян, він мимоволі стає більше свідомий своєї національности. А конкуренція в цих обставинах загострюється по лінії національности. Зліва: А ндр ій Білик, Вільям К орт ні, П аул Гобел. ( L t o г): A n d rij Bilyk, William Courtney, Paul Goble. Знімка: І. Рож анковська 10 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1986 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top