Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Поснули вже діти. І пташки маленькі Замовкли — дрімають в гаю, І місячне сяйво спливає тепленько На сонну голівку твою. Спокійно засни, моя люба дитино, Не знать тобі злиднів і сліз. У тую годину бажання єдине У мене, щоб гарно ти ріс. Щ об виріс здоровий та в школі учився І рідную мову пізнав, Любив Україну, батьків не цурався Та працю й людей шанував. Он зірка моргає з високого неба, У наше вікно загляда, Немовби хотіла сказати до тебе: Пора, синку, спати, пора. Ш ШЕВЧИК. Цок — цок! Молоток! Розірвався чобіток. Гуляти ходили, Підківку згубили, А шевчик те знає, Чобітка зладнає, На те й молоток! Цоки-цоки-цок! Man. Епьмира Ґерупяк ГОРОБЕЦЬ. Сів горобчик, задумався, що йому робити, як йому зиму цю довгу й лю ту пережити. Та поглянув на село він і став цвірінчати: — От в стодолі знайду збіжжя, в стрісі буду спати. Не журімся, браття милі, всі села тримай мось, і хоч як мороз потисне, — свого не зрікаймось. Послухала цеї мови горобців громада. Цілим хором притакнула весела і рада. ” Не підемо на чужину, хоч там і тепліше, бо де добре в світі — добре, а дома найліпше. Ми, хоч бідні і простенькі, добре серце маєм, в цьому краю народились, тут і повмираєм. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top