Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Поснули вже діти. І пташки маленькі Замовкли — дрімають в гаю, І місячне сяйво спливає тепленько На сонну голівку твою. Спокійно засни, моя люба дитино, Не знать тобі злиднів і сліз. У тую годину бажання єдине У мене, щоб гарно ти ріс. Щ об виріс здоровий та в школі учився І рідную мову пізнав, Любив Україну, батьків не цурався Та працю й людей шанував. Он зірка моргає з високого неба, У наше вікно загляда, Немовби хотіла сказати до тебе: Пора, синку, спати, пора. Ш ШЕВЧИК. Цок — цок! Молоток! Розірвався чобіток. Гуляти ходили, Підківку згубили, А шевчик те знає, Чобітка зладнає, На те й молоток! Цоки-цоки-цок! Man. Епьмира Ґерупяк ГОРОБЕЦЬ. Сів горобчик, задумався, що йому робити, як йому зиму цю довгу й лю ту пережити. Та поглянув на село він і став цвірінчати: — От в стодолі знайду збіжжя, в стрісі буду спати. Не журімся, браття милі, всі села тримай мось, і хоч як мороз потисне, — свого не зрікаймось. Послухала цеї мови горобців громада. Цілим хором притакнула весела і рада. ” Не підемо на чужину, хоч там і тепліше, бо де добре в світі — добре, а дома найліпше. Ми, хоч бідні і простенькі, добре серце маєм, в цьому краю народились, тут і повмираєм. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top