Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
юнацькі роки та про своїх батьків. Одним із кращих драматичних епізодів у книзі є пригода малого Юзи з батьком на цвинтарі у Струсові і цей — передруко ваний на іншому місці в журналі — епізод дає добрий зразок Гірнякового стилю, композиції, гумору, мови. Знаменито відтворена у книзі атмосфера револю ційної України, коли ’’бувало, що глядачі звечора йшли в театр при одній владі, а виходили з вистави, коли в місті вже була друга”. З великою теплотою і дискретним тактом передана розповідь про перше знайомство Гірняка з Олімпією Добровольською, його захоплення її "акторською чарівністю” та "фаховою ерудицією”. Колоритно, з гумором, описана невдала спроба Гірняка рпекулювати ковба сою на чорному ринку в Києві. Багаті в цікаві спосте реження побуту описи двох Гірнякових подорожей за кордон, на лікування в Німеччині у роках 1927 і 1928. Приголомшливі своєю глибокою людською драмою спогади про ув’язнення, допити слідчих, життя у концтаборі та про долю в’язня-побратима Остапа Вишні. Багатство прецікавого й високоцінного мате- ріялу та літературний хист автора зробили ’’Споми ни” Гірняка — цілком заслужено — еміграційним українським бестселером. Ходять чутки, що запові дається вже навіть і друге видання "Споминів”. Було б дуже побажано, щоб у новому виданні були лише коректури дрібних редакційних недоглядів (напри клад, на с. 171 Волтер Скот названий американ ським письменником, а сторінки 455 і 457 подають суперечливі інформації про знищення листа Остапа Вишні до Максима Рильського), але і деякі поши рення і доповнення самого тексту. Занадто бо вже скупо пише Гірняк про своє особисте життя, а про театральну працю Олімпії Добровольської після того, як вона стала Гірняковою дружиною, можна тільки догадуватися з нечисленних натяків. А може є якісь реальні підстави для надії, що Олімпія Добро- вольська — цей не лише вірний партнер життєвої і мистецької Гірнякової мандрівки, але й яскрава окрема мистецька індивідуальність акторки і режи сера з власними творчими візіями — має й опублікує власні спогади, що дадуть читачеві додатковий по гляд з іншої перспективи? * Йосип Гірняк. Спомини. Упорядкував Богдан Бойчук. Нью Йорк: В-во Сучасність, 1982. 485 стор. (Бібліотека Про логу і Сучасности ч. 152.) 52 документальні фотографії. Мистецьке оформлення Ореста Слупчинського. Вже появився 7-ий альбом взорів до вишивання (12 таблиць) проекту Ірини Сеник. Ціна 6.00 дол. Замовляти: UNWLA 108 Second Ave. New York N.Y. 10003 ЙОСИП ГІРНЯК СПОМИНИ УРИВОК У станиславівський Селянській бурсі поширилась між учнями небезпечна й зіатяжна хвороба очей. Бурсу ізолю вали, а учнів, замість до школи, кожного дня водили до лі каря д-ра Яновича, який немилосердно випалював хворобу "синім каменем”. Не минула ця біда й мене. Батько, за пора дою брата Юліяна, який був ’’настоятелем” тієї бурси, за брав мене додому, де місцевий лікар долікував мої очі. Несподівана хвороба перервала на рік моє навчання. Пома гаючи батькові в дяківстві, я розносив по цілій парохії просфору перед Різдвом та обходив усіх парохіян у час Великодня. Весною, ще поки на шкільні вакації з’їхались старші брати та їхні і мої колеги, доводилось і матері підсобляти в господарстві. Одинока корівчина на нашому господарстві була здана під моє клопотання. Базою її про харчування була трава із струсівського кладовища, за яку батько платив ’’кривавих” тридцять ’’ринських” до паро- хіяльної каси, і ось у розгар першого дозрівання пахучої трави занадився якийсь злодюжка і кожної ночі вижинав чималий шмат трав’яної території. Батько задумав догле- діти того шкідника, взяв мене на підмогу, і однієї ночі ми залягли на кладовищі між могилами, біля стежки, по якій мусів пройти струсівський аматор краденої трави. Якби не батькова рука, що пригорнула мене до себе, і не його захисне тепло, то мої зуби напевно б повискакували з рота від цокотіння... — Ти що? Боїшся покійників? — питає батько. — Ні, це тільки чогось зуби скачуть по роті, як дурні! — Не бійся, ось почекай трохи, і скоро побачимо, хто нашу хопту краде. І справді: незабаром щось забовваніло по стежині і, тихесенько підспівуючи святу пісню ’’Пречистая Діво, Мати руського краю”, почало сунути до нас. Батько прикрив мені долонею рота, щоб я не зрадив нашої засідки. І ось по стежці йде з серпом та мішком під пахвою... церковний "старший брат”, що кожної неділі світив свічки біля престола й помагав о. парохові облачитись у ризи. — Бачиш, кто нашу траву жне? Мовчи, підождемо, поки він з повним лантухом знову пройде повз нас; тоді вся його здобич опиниться в наших руках. Здавалось, ціла вічність пройшла, поки богомільний "старший брат”, угинаючись під важким лантухом та далі мурликаючи набожну пісню, знову наблизився до нашої криївки. Сердега, мабуть, хотів цією піснею власкавити кладовищенських квартирантів, щоб вони не потурбували його нічного походу. Тіл-ьки но він пройшов біля нас як батько могильним голосом спитав його: — А куди ти тото несеш?! Кладовище стрепечулося від нелюдського крику, а вслід за ним пролунали на бігу скорострільні фізіологічні відзвуки звіринного переляку... Коли нічний жнець уже був далеко за кладовищем, ми вилізли із засідки, підібрали покинутого лантуха з травою та й понесли щоденний пай нашій корові. Раннім-ранком, коли я прийшов у церкву замінити батька при Службі Божій, у храмі ще нікого не було, тільки у ’’притворі”, перед великою іконою Св. Миколая лежав ниць хрестом нічний аматор чужої власности і в глибокому каятті перепрошував покійника, який своїм замогильним голосом спрямував його на путь праведних. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top