Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Світова Федерація Українських Ж іночих Організацій ДВАДЦЯТЬПЕРШИЙ РІК ВИДАННЯ ЧИСЛО ДЕСЯТЕ Два церковні З ’їзди ДО XI. ЛІТ. КОНКУРСУ СФУЖО Жанр новели відомий в європей ській літературі від 16 ст. з часів Дж. Бокачіо, творця-піонера пси хологічної прози у світовій літера турі. Творча уява, винахідливість, людяність і щирий психологізм, що корінився у любові автора до чарівної Фіяметти, втілились у йо го Декамероні, який став прообра зом для короткого прозового тво ру в виді закінченої мистецької ці лосте. У новітніх часах світова літера тура виявила блискучих представ ників цього жанру, як напр. Павл Г'айзе, Т. Шторм, Г. Келлер у ні мецькій, Ґ. де Мопассан у фран цузькій, Едгар Елен По, Дж. Стейнбек, В. Фолькнер, Е. Гемінґ- вей в американській, А. Чехов у російській і М. Коцюбинський, О. Кобилянська, В. Винниченко, Г. Косинка, М. Хвильовий в україн ській. Всі ті творці шукали в цім виді короткої прози своєї форми вислову, відзеркалювали дух своєї доби, свого національного під ґрунтя і своєї особовосте. Однак невід’ємним елементом доброї новели залишились такі ха рактерні якості цього жанру, як: тонка психологічна тканина, силь ними рисами, без зайвих описів за рисована постать героя, єдиний у сюжеті, але можливо гострий кон флікт, що якимсь, радше несподі ваним зворотом вирішує долю ге роя і є пуантою даного сюжету. Новела своєю композиційною прозорістю приневолює читача до аналогічних переживань із авто ром, дає змогу переломити подане автором крізь призму сприймання читача. Ця своєрідна механіка структури новели нелегка, тому що між природністю і штучністю подачі мистецької правди є неви димі на око межі. Та читач спри ймає і розпізнає їх здебільша під свідомо. Адже згідно з св. Авгу- стином людська природа не лю- Недавно українське поселення у вільному світі пережило замітні події в житті української Церкви. У днях 12.— 14. вересня ц. р. від бувся Надзвичайний Собор Укра їнської Автокефальної Право славної Церкви в околиці Мюн хену, а в днях 29, ЗО вересня ■— 4. жовтня Синод Єпископату У- країнської Католицької Церкви в Римі. Обидва З ’їзди винесли да- лекосяглі рішення. Численністю присутніх та да- лекосяглістю постанов цей другий З ’їзд переважав. На це зложився не тільки факт посвячення Собо ру св. Софії, що став врочистою подією навіть у багатому на всякі врочистості Римі, але й та обста вина, що головною темою нарад Синоду було ухвалення конститу ції Українського Католицького Патріярхату. А це означає -— не залежно від дальшого перебігу справ — розбудову Української Католицької Церкви до помісної церковної спільноти та забезпеку її розросту у вільному світі. Та незалежно від розміру і за- сягу -— обидва церковні З ’їзди бу ли великим осягом у нашому ду ховному житті. Вони стверджува ли єдність і цілеспрямованість У- країнської Церкви, її готовість до великих завдань, що ними її наді лив Господь Бог і ясно визначений шлях до мети, — підтримки укра їнського народу у його визволь ному змагу. В обох З ’їздах слідна була суцільна співдія і підтримка мирян. Як у Соборі УАПЦ, так у посвяченні Собору і Синоді УКЦ наша громадськість була живо за цікавлена. У нарадах Собору бра- бить світла, що осліплює, ані га мору, що глушить; людина знахо дить радість у ритмічності і гар монії. Н. ли участь численні делегати різ-; них наукових і громадських уста нов. У Синоді теж були представ ники мирян. З радістю стверджу ємо, що у них взяли участь також визначні представниці нашого жі ноцтва, а саме — проф. д-р На талія Полонська-Василенко у Мюнхені і інж. Стефанія Пушкар у Римі. Не можемо забирати становища до постанов чи рішень цих церков них З’їздів, бо це не входить у за вдання громадсько-суспільної у- станови. Та не можемо відмовити собі радісного ствердження факту, що Собор УАПЦ у Мюнхені вия вив своє ставлення до Екуменіч ного Руху і вислав привіти до у- країнських Католицької і Єванге- лицької Церков. Також і в часі Си ноду УКЦ голова Українського Християнського Руху, з’ясував на станову католиків-українців до своїх православних братів. Ці же сти виявляють приязне відношен ня цих двох найвищих церковних З’їздів до себе, а це віщує скріп лення атмосфери взаїмної пошани і довір’я. Українське жіноцтво є полови ною нашого суспільства і то такою його частиною, що глибоко і від дано пов’язана з життям україн ської Церкви. Тому ці події та ближчий чи дальший відгук у на шій громаді воно живо підтримує і переживає. Серед паломниць, що брали участь у посвяченні Собо ру св. Софії у Римі, була велика частина жіноцтва, а прибуло воно також численно з наших поселень у Чехословаччині і Югославії. Тому Світова Федерація Укра їнських Жіночих Організацій від- мічує відбуття обох церковних З’їздів як важливий етап нашого життєвого й національного роз витку. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1969 з і
Page load link
Go to Top