Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Редагує Вих. Комісія СУА Вимоги сучасного вижовання На цю тему переводить доповіді д-р Богдан Цимбалістий, визначний український психолог. Тому, що ці доповіді заслуговують на те, щоб із ними наше членство запізналось, пе редаємо тут їхній зміст, згідно з запи сом дня 20. травня 1969 p., у 83 В ідді лі СУА в Ню йорку. На вступі д-р Цимбалістий від мітив, що проблемою виховання дітей займалися визначні науков ці, філософи та психологи від най давніших часів до сьогодні, шука ючи відповіді на те, як правильно виховувати дітей на конструктив них, психічно здорових людей. Пе ред українськими батьками і всім громадянством у діяспорі лежить важке завдання виховання україн ської молоді в національному дусі. Від належної розв’язки і постави національного виховання залежить майбутнє української еміграції. Останніми роками було чимало ди скусій на різних форумах, та на писано багато статтей про те, як виховувати нашу молодь в націо нальному дусі, але, на жаль, ці дискусії, на думку доповідача, не мали наукового характеру, бо в них проявлялись „суб’єктивні уза гальнювання, моралізаторство, дрібничковість і брак ясності цілей і метод11. Потрібно статистичних даних та дослідів зі студійним під ходом, а не вказівок, базованих на суб’єктивних враженнях на підста ві одного чи двох випадків. Було б побажаним, щоб наші союзові під приємства займалися такими до слідами. В першій частині своєї доповіді д-р Цимбалістий говорив про ро зуміння дітей і взаємини з ними. Він застановився над питанням чо му, не зважаючи на зусилля бать ків, дуже часто діти не вдаються так, як ми хочемо. Він підкрес лив, яку велику ролю грають бать ки у формуванні особистої вдачі дитини. Батьки в першій мірі вихо вують собою — прикладом. І то му на питання, як правильно вихо вувати дітей немає відповіді, бо немає досконалих батьків, що до сконало виховували б дітей. Як батьки реагують на справи, чого бояться, чого прагнуть — перено ситься на дитину. Батьки, які пе ребувають весь час у погоні за ма- теріяльними здобутками, не повин ні дивуватись, що їхні діти стають матеріялістами. Якщо батько чи мати покаже по собі, що вони не є задоволені свідоцтвом дитини, дитина може собі пояснити, що батьки її не люблять. Навіть у дорослому віці така людина має тенденції ставити до себе завели кі вимоги і ніколи не є задоволе на з себе. Якщо мати ввесь час від кидає хлопців, що залицяються до її доньки, може виглядати дочці, що це вона неспроможна знайти собі відповідного партнера. А справді це мати боїться залиши тися самотньою після одруження доньки. Коли батьки гіпохондри- ки, діти також мають вигляди ни ми стати. Коли ж батьки сповня ють всі забаганки дітей, діти мо жуть вирости і не ставити до себе ніяких вимог, чи не докладати зу силь, щоб осягнути намічені цілі. Отже — обов’язком батьків є усвідомити собі свої власні реак ції і постійно мати на увазі, як вони впливають на дітей. Дітей треба підготовити до невдач. Не попадати в крайності — надмірно не хвалити все те, що діти роблять, як також надмірно не ганити. Істо рія показує, що батьки є песимі стами з віку в вік. Кожна генера ція батьків уважає, що її молодь є здеморалізована. І таке твер дження знаходимо в гієроґліфах старинних єгиптян 2,000 літ до Хр., але не зважаючи на цей пе симізм, світ ще не дійшов до упад ку. Суспільство не вмирає, а від роджується з кожним новим поко лінням, з кожним відновленням і- деалізму молоддю. Вдома важливішу ролю грає ма ти. Вона прислухається, розуміє й інтерпретує, що дитина хоче ска зати, від першого вияву — плачу немовляти до бунту проти норм старших — до еманципації. Мати захищає й охороняє дитину. Ди тина це відчуває і стає спокійною, однак, коли через відношення ма тері, немовля відчує, що воно не люблене, воно може постійно пла кати. По сиротинцях немовлята часто мають психосоматичні сим птоми, як забурення шлунка ітп., власне через те, що не мають мате ринського тепла і любови. Дім є важним також тому, що в ньому виробляється релігійна і націо нальна постава людини і тут роля матері є надзвичайно важна. „Ма ти — це доля“ сказано дуже влуч но в німецькій книжці. Обов’язком дому є берегти ди тину перед конфліктами, з одні єї сторони не сповняти всіх заба ганок, а з другої тримати певний балянс між похвалами і картанням, та не занедбувати дітей, а навпа ки, присвячувати багато часу, що в розвитку зрілості стократно о- платиться. Також у дозрівальному віці родина мусить сприяти еман ципації від батьків. Батьки мусять також зрозуміти, що дитина му сить виявляти свою зрілість бун туванням проти норм старших, що і є формою еманципації. Записала Зірка В. Галів Леонід Полтава: МАЛЕНЬКИЙ ДЗВОНАР З КОНОТОПУ. Історич ні оповідання. Ілюстрації М. Миха- левича і М. Дмитренка. ОПДЛ, То- ронто-Ню Йорк 1969. Недавно вийшла книжечка Лео ніда Полтави, яка принесе радість нашим молодшим школярам. В ці кавих змістом оповіданнях головні герої — це діти. Два оповідання з давнішої історії, а два описують події з часів 2. Світової війни. Пояснення на останній сторінці підносять вартість видання. Гарна мова, великий, чіткий друк. Опо відання читаються легко і цікаво. Книжка дуже надається на пода рунок дітям від вісім літ. Г о л о д н о м у тіл у х л іб , а спрагненій д у ш і книж ку. 10 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1969 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top