Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наш і д іт и в У країні У нашій пресі часто зустрічаємо голоси, щ о б ’ють у дзвін тривоги з приводу втечі наш ої молоді від гро мадського життя. Це правда, що у - країнська молодь віддалюється від д уха українських традицій та починає приймати стиль і зміст довкілля. Тому й шукаємо „магічної палички“, що завернула б цей процес вростання в американський Грунт. Одним із найсильніших засобів по борювання процесу асиміляції — це нагода побувати в Україні і побачити її. Як очевидець я мала нагоду пере конатися, який це має благородний вплив на молодь. Поїздка в Україну дає молоді те, чого вона найбільше потребує — живий зв ’язок із країною і людьми та звернення уваги на су часну проблематику, на ЇЇ „сьогодні44 і „завтра'4. Постараюсь коротко з ’ясувати вплив туристичної подорож і по Україні на дітей у віці II і 12 років. Очевидно, треба, щ об дитина була приготована — і тут я побачила, що наші клопо тання недаремні; що наші школи, церкви, організації, а головно домаш нє виховання, необхідні — вони ж бо підготовили дітей д о конфронтації з Рідною Зем лею . Діти були пригото вані відповідно (високо) цінити свій побут в Україні, вони були пригото вані, щ об хвилюватися коли були в безп осередн ьом у контакті з пам’ятка ми української історії та культури. Бо як інакше пояснити їхню прямо зворуш ливу пошану до всього, що відносилося д о рідної культури, а на віть до української природи? Дніпро і Бистриця — це були ріки з і „свя тою 44 водою , з яких треба було з а черпнути собі трошки води і заховати на пам’ятку. А бо: „Мамо, ніколи не викинь м оїх плавок — заховай їх , бо я в них купався в Дніпрі44. І як з р о зуміти їх н є першорядне зрозуміння (відповідно до їхнього віку) політич ної ситуації України? Немов чутливі барометри, вони завважували й реа гували д о ситуацій та епізодів, які вказували на брак звичайної лю д ської свободи, на несправедливість, на дискримінацію супроти українців. Треба теж сказати, що предобре і ласкаве відношення українського на селення (не тільки рідних, але й при нагідних українців, включаючи пра цівників українських культурних у - станов, як м узеїв, бібліотек, ґалерій, театрів) до українців з Америки, а особливо д о дітей, мало кольосаль- ний вплив. Наприклад, загальне при знання і радість, що діти володіють рідною мовою, що є українцями, хоч родж ені в чужині, додавали дітям по чуття гордості й самопевності. З розмов, навіть із своїми ровес никами, діти дізналися багато: що по гано, якщо учитель бачить коли ти йдеш у церкву; що вони знають, що в Америці краще жити, хоч у школі їх учать навпаки; що погорджують російщиною — „а нащо вона мені здалася, та російська мова44 — у від повідь на питання, чи хлопець вміє говорити по-російськи. Часто у дітей проявлялось спонтан не обурення, яке вони на місці вияв ляли у формі питань до екскурсово дів: „А чому нема хреста на могилі Т. Ш евченка?44, а після незадовіль ного вияснення: „А чому не може бути і пам’ятник і хр ест?44 А бо відру- хова реакція в історичному м узею у Львові, д е гетьман Мазепа зо б р а ж е ний як зрадник... Прикладів, як реа гували діти, можна б дати більше. Цікаве те, що діти часто реєстрували речі, яких не завважували дорослі. Коли прийшов час покидати Укра їну, діти рішуче пропонували зали шитися ще хоч до кінця вакацій із ріднею. Захоплення місцем народж ен ня і виростання батьків неначе при в’язало дітей якоюсь невидимою нит кою до того місця На мою думку, ніщо не заступить того контакту з живим народом, з українською дійсністю. І таку можли вість треба молодим дати, та й повто рити через кілька років, навіть як це має означати життя б ез кольорової телевізії чи найновішого авта. А дж е туристика стає щораз більш популяр на й дешевша. Багато з нас спромож ні на таку п оїздку. . . І вкінці, після повороту, у дітей пробудилося живе зацікавлення п оді ями й новинками з України, книжкою Чорновола і долею в’язнів. Тепер чи тається не тільки американські щ о денники, але також „Свобода — головно новинки з України. Був час, що треба було пояснювати, чому тре ба ходити до суботньої школи і ви вчати українознавство — тепер це є зовсім самозрозум іле. Одним словом, поїздка в Україну була одним із най сильніших засобів, що підтримали живе зацікавлення Україною і стиму лювали охоту допомогти Україні ви зволитися. Тим самим вона допомогла м олодому поколінню у вирішальній мірі ідентифікувати себ е не лиш з д о вкіллям, але також і з Україною. Туристка Новинки з Ц ентралі Дня 15. лютого 1969 відбулось засідання Екзекутиви СУА з уча стю референток — п-ні Іванни Ро. жанковської, програмової і п-ні I- рини Падох, статутової. Темою на рад був правильник Комісій при референтурах Гол. Управи і О- кружних Рад. Проект правильника обговорено й розіслано всім заін тересованим. Дня 23. лютого 1969 у Нюарку відбувся черговий Семінар Культ. Освітньої Комісії при Гол. Управі. Його темою були обряди Великод нього циклю. Семінарем проводила п-ні Наталія Чапленко, культ, о- світня референтка Гол. Управи, а доповідали —- мґр. Оксана Ґенґало („Походження наших обрядів"), Оксана Вікул („Про орнамент пи. санок“), Наталія Чапленко („Ве ликодній Четвер"). Дня 1. березня 1969 у Ню Йор ку відбулась нарада референток п-ні Наталії Чапленко, культ, о- світньої й Ірини Кашубинської, го сподарської на тему певних спіль них чи близьких починів обох ре- ферентур як Різдвяний запитник і другі. Екзекутиву заступала п-ні Лідія Бурачинська, містоголова. Пізніше обговорено друкування куховарської книжки Зеновії Тер- лецької. При зміні адреси не забудь те по дати коду Вашої околиці (зіп -к о д ). Це конечне для висилки журналу. НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1969 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
