Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У НАШІЙ ХАТІ Підготова до свят приносить ба гато турбот для жінок: що варити, що пекти? А за наших еміграцій них умов ще й як назвати варене та печене. Одна з перших „сумнів- них“ назов — таке улюблене для наших читачок слово ,пляцок“ „Пляцок з сиром“ , „пляцок пе- рекладаний“ , „пляцок з мармеля- дою“ і т. п. Має воно, ще й інші значення, а в куховарстві здаєть ся необхідним. Можна почути ча сті дискусії, а то й сварки за ньо го, може воно розсварити навіть щирих приятеляок, може виклика ти іронічну погорду до тих, що відважуються проти нього висту пати. Викликує воно ностальгічний сантимент, мовляв, „моя мама, моя бабка його уживала". Чи варто про нього писати? Подумавши, мусимо ствердити, що популярність цієї назви нео- правдана. Уживають його в Захід ній Україні у міському побуті, тоб то менше як 1/10 населення У- країни. Не можна назвати його „галицьким11, бо на селі мало хто його чув. Прийшло воно до нас із польської мови, правдоподібно че рез німецьку. В деяких місцево стях (на Херсонщині) уживають „плацинда“ (плачинда“ ), а це сло во румунського походження. Сло ва „пляцок" немає і в українських словниках. Чи справді воно неза мінне? Першим його замінником буде слово ,,корж“ і „коржик11 Корж може бути самостійне печиво, а та кож і перекладений по спеченні я- коюсь масою (мармеляда, повид ло) і покраяний на частини. Кор жі печемо на торти (а не „пляц- ки“ ), і є вони складовою частиною цього вибагливого печива. Якщо печемо тісто разом із начинкою, то замість „пляцка з яблуками, сли вами, капустою чи м’ясом" маємо „пироги" (англ. „ріе"), або „пиріжки" (не плутати з „варе никами"). „Пляцок із сиром" — „сирник"; „пляцок перекладений" — „ї;ерекладанець“ . Замість „пляцків бараболяних", що їх пе чемо (смажимо) на „сковороді" (а не на „пательні") — „картопля ники" Можуть ще бути „сирни ки", „млинці", „оладки" і „налис ники" (англ. pancake). Тепер ми присвоюємо собі слово ,,ріе", так якби на Україні не були відомі ще з передхристиянських часів „пи роги" і „пиріжки", що про них знаємо зі старовинних колядок. А що в нашій жіночій пресі поя вився ще один новотвір — „пайо вий пляцок", то за аналогією вне- довзі можемо почути „пляцковий пай" Це слово залізло не тільки до куховарства. Чи роздратована ма ти не кричить на нечемну дитину: „Перестань ревіти, бо дістанеш „пляцка"! Тимчасом дитина може дістати „ляпанця", „буханця", а ще й „духопеликів", як це маємо в одному оповіданні В. Ч. „Увесь- денечки" (Авґсбурґ 1946 р.) Ще можна „падати пляцком" перед кимсь, замість „запобігати ласки", або „стелитися листом" Один фахівець якось сказав: „Нащо збіднювати мову, викида ючи слово, що прийнялося?" А ми можемо відповісти: збагативши так мову одним чужим словом, ми збід нимо рідну мову на кілька своїх слів, яких уживають 9/10 україн ського народу. Р ІЗ Д В Я Н І ЗА П И Т Н И К И В о стан н ь о м у часі н ад ісл ал и в и п о в нен і зап и тн и к и — 5 і 81 В ід діли з Д і- тр о й ту , 24 В ідділ із Е л и за б е т у , 27 В ідділ із П и ттс б у р ґу , 64 В ідділ із Н ю Й о р к у і 82 В ідділ із Б р о н к су . Н а ж ал ь , д ея к і В ід діли з а б у в а ю т ь п о д а т и м і сц евість, з я к о ї п о х о д я т ь о п и ту ван і. Ц е т р е б а би д о п о вн и ти . Д е я к і чл ен ки д о д а л и д о Р ізд в я н и х Куховарські назви БУКВА П Пастила — застигла маса з про тертої садовини — (яблука), пек тиново-цукрового сиропу і білків. З неї виробляють цукерки. Пастиризація (від прізвища фр. хеміка Л. Пастера) — нищення шкідливих бактерій в харчових рі динах нагріванням до означеної температури. Пастеризувати, пастеризований (молоко). Пастернак (городина) — риси стий кореноплід уживаний до за кришок (P arsnip ). Пастрама — відповідно приго товлене м’ясиво з яловичини або овечини. Пательня, patella — див. сково рода. Патисон (городина) — різновид звичайного гарбуза (плоди таріл- куваті). Патока — цукриста речовина, що здобувається через оцукруван- ня крохмалу. Використовується в цукорняній і консервній промисло вості. Патока з цукрових буряків — див. меляса. Патоковий. Патрати — очищати птицю до парення. Паштет — страва з м’яса, пе чінки й інших додатків. Паштетівка — ковбаса з печін ки. Паштетик — пиріжок з м’ясом, грибами і т. п. Н. Ч. за п и тн и к ів т а к о ж п ри п и си н ар о д н іх стр ав . Пні Т етян а Ц и м б ал п о д а л а біл у ку тю , п-ні М арія Ц іс а р у к см аж ен у к ап у сту , п -ні М арія Х и тр а С вят-В е- чірній б о р щ із в у ш к ам и і х о л о д е ц ь із р и б и , п -н і А нн а К ізи м а м ед ян и к, п-ні О л ь га Г н ати к к в а с ів к у , п -ні Н а тал ія Ш у ст кн иш , п -ні Р о за л ія Х ли ста о р іх о в и й то р т, п-ні В іра Ф ін ко в ят о р іх о ви й за в и в а н е ц ь . П р о х аєм о д а л ь ш е ви п о в н ю в ати з а питники й н ад си л ати їх . Наталія Чапленко П ро „пляцки44
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
