Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
П огляньмо з Інш ого б о к у Д у ж е цікаву тему про мішані по друж ж я зачіпила Ірина Коваль (Н. Ж . ч. З, 1968 p .). М олодь часто дискутує над цією проблем ою . Погляд хлопця вже був поміщений, а тепер хоч у п о дати свій погляд, себто дівчини. Пані Коваль пише, що батьки дали дівчині д о б р е українське виховання. Я знаю дівчат, що таке мали, а все ж вийшли заміж за чужинців. Чому воно так було? А що я з ними виросла, м ож у сказати, що це українське ви ховання не було повноцінне. Батьки не передали їм глибокого почуття приналежносте до українства, а го ловне гордости й любови до свого рідного. Чуж а культура їм більше ім понувала, а в глибині душ і вони мали почуття меншовартосте.. Наприклад, одна студентка в дискусії сер ед мо л оді заявила, що українці властиво такого нічого не мають, м ож е трохи вишивок і писанок, бо не мають му зики, як німці, літератури, як англійці і т. д. А ця дівчина колись була перша в школі українознавства... Коли б вона мала вщіплене почуття любови до свого рідного з дом у, тоді їй не насувались би порівняння того р оду. Загально всі дівчата заявляють, що хочуть вийти зам іж тільки з а україн ця. Та що на ділі виходить? Знаємо, що на забави чи в товариство можна ходити тільки з хлопцем. Отже коли немає свого, тоді дівчина починає то варишувати з чужинцем. Батьки на це погоджуються, щ об дівчина могла „виходити в світ“. А така приязнь легко мож е перейти в кохання. Я розум ію , що воно нелегко сидіти вдома, а потім слухати; ущіпливих завваг інших дівчат (а товаришки м о жуть бути д у ж е прикрі під тим огля д о м ), але вважаю, що таки краще не починати такої приязні з чужинцем. На мою думку, кожна людина повин на сама уложити собі шлях життя. А коли в те входить постанова одруж и тись з українцем, тоді не допускати до приязні з чужинцями. А дж е ми не підлітки і знаєм о до чого це д о в о дить! Дальше постає питання, чи дівчина має не йти зам іж , бо їй не трапився українець? Іншими словами — зр ек тися друга життя, з яким можна б поділитись л ю бов’ю д о українства, працювати суспільно для народу та створити українську родину, щ об д і тям це все передати. Якщо дівчині це байдуж е, якщо свобідно почувається між чужинцями, то в н еї не було гли бокого духовного зв ’язку з і своїм рідним. Я думаю, що вже краще не виходити зам іж , ній вийти з а чужин ця. Бо як можна від нього вимагати, щ об він „приста,в“ до м о єї народно- сти, коли я цього для нього не зр о била б? Не хочу дівчини цілковито о су д ж у вати і подам деякі причини, чому мо ж е їй наші хлопці не подобалися. Д е які хлопці, хоч дорослі, то характе ром недозрілі. Дівчата — це для них декоративні забавки. Хваляться між собою , скільки можуть у себе влити і скільки дівчат звести. Порядні дів чата їм не подобаються. Деяким із них бракує т ієї муж но- сти, що кожна дівчина хоче бачити в чоловікові, щ о б відчути підпору в ньому. Не знаю , чому воно так. М оже це тому, що в їх родині дом ін ує мати і вони не мають прикладу від батька. Правду каже хлопець, що дівчата матеріялістично наставлені до вибору товариша життя. Це вже з дом у вони дістають вказівки, що хлопець, який скінчив університет, має перевагу над тим, хто ще студію є. Наше громадян ство чомусь кривим оком дивиться на молоді подруж ж я і дівчата навчені, що хлопцеві не до женячки, якщо він щ е не закінчив студій і не має посади. А коли дівчина хоче одружитися з „нескінченим" студентом, то що м у сить перейти, щ об батьки погодились! Не можна дивуватись, коли не раз воліє ввійти в чуж е товариство. Але молодь таки хоче між собою побиратися. Більшість із нас є тієї думки, як пише хлопець, щ о коли ми народилися від українських батьків, то належимо до українського народу і повинні продовжувати його існу вання. Але цікаво було б, якби на це пи тання відповіла якась пані, що вийшла зам іж за чужинця. Одна з дівчат НОВІ к н и ж к и Д-р Лука Луців: ОЛЬГА КОБИ- ЛЯНСЬКА (В 100-річчя її наро- дин). Видавництво „Свобода", Ню Йорк-Джерзі Ситі. Передрук із щоденника „Свобода" з 1963 р. З великим заінтересуванням прочитаємо книжку про відому письменницю, книжку, в якій пе редусім проведено аналізу її тво рів, проблематику їх, філософію, впливи, а теж критиків і їхні по гляди на творчість і філософію Кобилянської. Ця невеличка (68 ст.) книжка заінтересувати може не тільки літературознавців. На писана живо і у спосіб, що на ближує нам письменницю і цей світ, в якому вона жила, ці ідеа ли, в які вірила і в які разом із нею вірили і за які боролись ге рої її творів. LA N O U V ELLE VAGUE LIT- T E R A IR E E N U K R A IN E. Тех- tes recueillis et presentes p ar M yroslava M aslov. Видана в Па рижі 1967 p., 267 ст. Ця книжка, це переклад на французьку мову поезії і прози та літературних оглядів українських письменників УРСР. Після ко роткого вступного слова обшир- на (40 сторінок) стаття Емануеля Райса, знавця і прихильника укра їнської поезії. Ця стаття носить назву „L ’U kraine, cette incon- nue" — Україна, якої не знає мо). Автор не тільки говорить про сучасну поезію, він інформує про минуле України. За цією вступною статтею, яка, якби впро ваджувала чужинецького читача у клімат української творчости та культури найдемо поезії Ліни Ко стенко, Івана Драча, Миколи Він- грановського, Євгена Гуцала, Віта лія Коротича, Василя Симоненка, Григорія Кириченка, Ірини Жилен- ко, Людміли Скирди, Василя Го- лобородька. За тим проза і літе ратурна критика. Перекладачами були в більшо сті жінки: Марія-Франс Жакамон, Цирілля Фалк, Ольга Репетило, Мирослава Маслов, Калина Угрин, Гізеля Смоликевич, Володимир Геник, Одарка Гринчук, Маргари- та Матіє, Ярослава Йосипишин. Твори кожного автора попере джує коротенька біографія. У. С. 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1968 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
