Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
макогоном в означений час. Це б с є заливали ситою з меду. До даток горіхів чи краяної й суше ної садовини надавав куті небу денного смаку. Напевне зраділа наша прабабка з неолітичної до би, як змогла на окріп кинути тверду, засушену садовину і яго ди, поварила, засолодила медом і рішила, що це напій для богів. Ось вам і узвар. То ж кутю і узвар, як ,,божу страву" і ,,напій" клали на по куті з відповідним церемоніялом, покривали хлібом, книшем чи па ляницею. Кутя дала назву цілому святкуванню — „багата кутя“, ,,бідна чи голодна кутя“. Кутею починали Святу Вечерю, а узва ром закінчували її (запивали). Вар мав заступити алькогольні на пої, що їх не годилося вживати на Свят-Вечір. -— Ой, коляда-колядниця Дайте меду до кутиці проказують щедрівники. Ще перед кашею наші праба- буні пекли прісний корж (борош но з водою) на вогнищі або су шили на розпеченому камені. Це був перший хліб людини. А коли винайдено посуд, то те саме пріс не тісто кидали вони на окріп і з нього виймали вже „варяницю“. А коли в те тісто заліпили варе ну капусту чи сливу, і вкинули на окріп, то постав ,,вареник". Гей, дай ж е Боже, один стіг пшениці, Один стіг пшениці на варяниці! Другий стіг гречки на варенички! То чим же начинити вареники? Капустою з олією, гречаною ка шею, сушеними сливами й іншою сушнею, маком, макухою, повила- ми і помастити медом. А де кар топля? спитаєте. Її ще тоді не бу ло. Бо картопля, кукурудза і со няшник появились у нас аж у 17— 18 ст. Всеж і картопля в де яких околицях увійшла між Різ двяні страви. В Зах. Україні по давали на Свят-Вечір вареники з картоплею, а на Гуцульщині кар топлю як осібну страву з товче ним часником, а в деяких околи цях із маком. Г о л у б ц і на Свят-Вечір були з листків квашеної капусти з пшо ном, гречаними, ячмінними або ін шими крупами, заправлені цибу лею і грибами (якщо такі були) і олією. На інші святкові дні з м’я сом і крупами. Вліті їх робили з бурякового листя і свіжих листків капусти. Це дуже давня і попу лярна страва і голубці можна на міжнародніх фестівалях побачити і в інших народів. Хто у кого їх узяв, трудно сказати. Але голубці з рижом, як також інші страви з рижу, не були питомими україн ськими стравами, хоч як вони те пер нам смакують. Ще й тепер старші жінки пам’я тають на Різдво страви з стручко вих рослин. Ось вони: квасоля з тушкованою рибою, з грибами або сливами. Горох із конопляною о- лією і часником, варений біб. Осібною стравою були також тушковані гриби. Борщ це в наші часи -— о- бов’язкова страва на Свят-Вечір. Але як не дивно, в списках страв (Грушевський, Воропай) пісного борщу немає. Натомість капусняк, затертий пшоном, капусняковий росіл із крупами („росівниця"), горохова або грибова юшка або й зовсім без юшки. Чи борщ із вуш ками — це традиційна українська страва — це треба ще дослідити. В більшості місцевостей до бор щу подається ще пиріжки або млинці. Де немає борщу на Свят- Вечір, є він на другий день свят, варений із м’ясом. Немає ніяких правил, в якому вигляді подавати рибу. В риб них місцевостях приготовляли кілька родів риби (холодець, смажена, начинювана). В інших була сушена тушкована, а бід ніші мусіли обійтися оселедцем, що з нього можна зробити кілька страв. Олія. Коноплі — це най старша олійна рослина в Україні. Додавали її до страв, як роз терте сім’я на борошно (муку), як розтерте з водою на молоко і вживали як олію до смаження. Гречана каша з конопляним моло ком —- це також Різдвяна страва. І хоч інші олійні рослини її ви тиснули, то на Різдво це була го ловна омаста до страв. Г оловною приправою до страв були цибуля й часник. Мали вони й лікувальне значення. Час ник мав ще й магічну силу. Го ловки часнику укладали на рогах столу або вінком по середині. Печиво. Поруч куті й узва ру почесне місце на Різдво займає хліб. Мав він обрядове значен ня, як жертва богам. Кладеться його на покуті або під дідухом, а найчастіше по середині стола, а в нього застромляють свічку. (В деяких місцевостях свічку застромлюють у миску з зерном). Кулінарні здібності української жінки надали хлібові не тільки різні форми, але й назви. В од них місцевостях — це хліб-„на- стільник“, в інших книш із „ду шею" (для духів померлих), поде куди ще два додаткові хлібчики „Василь" і „Маланка", в цен тральній Україні — паляниця, а в Зах. Україні плетений колач, в деяких селах струцля, на За карпатті — кукурудзяний хліб, що його теж називали „калачем". Разом із християнством ми діста ли ще один обрядовий хліб — проскурку. Від того часу в бага тьох місцевостях України покрая ними шматочками проскури почи нають Святу Вечерю. Напікала наша господиня ще багато дрібного печива. Були це пиріжки з капустою, горохом, ци булею, пампушки і балабухи з часником і конопляною олією, підпалки із цибулею і маком, кни шики, млинці. їли це печиво з Різдвяними стравами й обдарову вали колядників. Не забували й про солодке печиво, як пиріжки з маком, сливами й іншими січе ними ягодами, з калиною (Пол тавщина). Засолоджували медом, бо недаремно колядують: — Коляд, коляд, колядниця Д обр а з медом паляниця. А в літописі згадується, що в Печерській Лаврі випікали найбі- ліший хліб із медом. Медяник і медянички, всяке печиво з маком -—- це Різдвяні ласощі для дітей. Завершували це горішки, плід са дів і лісів. Нашою метою було познайоми ти читачок із найдавнішими Різд вяними стравами. Треба їх 12 тому, що „місяць оббігає землю 12 разів" а в християнські часи в честь 12 апостолів. Готували їх багато не тільки для потреб влас ної родини але щоб, крім жертви богові, задобрити душі померлих, що в цю ніч засядуть також до вечері. З цього списку кожна чи тачка легко зможе вибрати собі тих 12, чи сккільки їй треба страв. НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1968 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
