Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
макогоном в означений час. Це б с є заливали ситою з меду. До даток горіхів чи краяної й суше ної садовини надавав куті небу денного смаку. Напевне зраділа наша прабабка з неолітичної до би, як змогла на окріп кинути тверду, засушену садовину і яго ди, поварила, засолодила медом і рішила, що це напій для богів. Ось вам і узвар. То ж кутю і узвар, як ,,божу страву" і ,,напій" клали на по куті з відповідним церемоніялом, покривали хлібом, книшем чи па ляницею. Кутя дала назву цілому святкуванню — „багата кутя“, ,,бідна чи голодна кутя“. Кутею починали Святу Вечерю, а узва ром закінчували її (запивали). Вар мав заступити алькогольні на пої, що їх не годилося вживати на Свят-Вечір. -— Ой, коляда-колядниця Дайте меду до кутиці проказують щедрівники. Ще перед кашею наші праба- буні пекли прісний корж (борош но з водою) на вогнищі або су шили на розпеченому камені. Це був перший хліб людини. А коли винайдено посуд, то те саме пріс не тісто кидали вони на окріп і з нього виймали вже „варяницю“. А коли в те тісто заліпили варе ну капусту чи сливу, і вкинули на окріп, то постав ,,вареник". Гей, дай ж е Боже, один стіг пшениці, Один стіг пшениці на варяниці! Другий стіг гречки на варенички! То чим же начинити вареники? Капустою з олією, гречаною ка шею, сушеними сливами й іншою сушнею, маком, макухою, повила- ми і помастити медом. А де кар топля? спитаєте. Її ще тоді не бу ло. Бо картопля, кукурудза і со няшник появились у нас аж у 17— 18 ст. Всеж і картопля в де яких околицях увійшла між Різ двяні страви. В Зах. Україні по давали на Свят-Вечір вареники з картоплею, а на Гуцульщині кар топлю як осібну страву з товче ним часником, а в деяких околи цях із маком. Г о л у б ц і на Свят-Вечір були з листків квашеної капусти з пшо ном, гречаними, ячмінними або ін шими крупами, заправлені цибу лею і грибами (якщо такі були) і олією. На інші святкові дні з м’я сом і крупами. Вліті їх робили з бурякового листя і свіжих листків капусти. Це дуже давня і попу лярна страва і голубці можна на міжнародніх фестівалях побачити і в інших народів. Хто у кого їх узяв, трудно сказати. Але голубці з рижом, як також інші страви з рижу, не були питомими україн ськими стравами, хоч як вони те пер нам смакують. Ще й тепер старші жінки пам’я тають на Різдво страви з стручко вих рослин. Ось вони: квасоля з тушкованою рибою, з грибами або сливами. Горох із конопляною о- лією і часником, варений біб. Осібною стравою були також тушковані гриби. Борщ це в наші часи -— о- бов’язкова страва на Свят-Вечір. Але як не дивно, в списках страв (Грушевський, Воропай) пісного борщу немає. Натомість капусняк, затертий пшоном, капусняковий росіл із крупами („росівниця"), горохова або грибова юшка або й зовсім без юшки. Чи борщ із вуш ками — це традиційна українська страва — це треба ще дослідити. В більшості місцевостей до бор щу подається ще пиріжки або млинці. Де немає борщу на Свят- Вечір, є він на другий день свят, варений із м’ясом. Немає ніяких правил, в якому вигляді подавати рибу. В риб них місцевостях приготовляли кілька родів риби (холодець, смажена, начинювана). В інших була сушена тушкована, а бід ніші мусіли обійтися оселедцем, що з нього можна зробити кілька страв. Олія. Коноплі — це най старша олійна рослина в Україні. Додавали її до страв, як роз терте сім’я на борошно (муку), як розтерте з водою на молоко і вживали як олію до смаження. Гречана каша з конопляним моло ком —- це також Різдвяна страва. І хоч інші олійні рослини її ви тиснули, то на Різдво це була го ловна омаста до страв. Г оловною приправою до страв були цибуля й часник. Мали вони й лікувальне значення. Час ник мав ще й магічну силу. Го ловки часнику укладали на рогах столу або вінком по середині. Печиво. Поруч куті й узва ру почесне місце на Різдво займає хліб. Мав він обрядове значен ня, як жертва богам. Кладеться його на покуті або під дідухом, а найчастіше по середині стола, а в нього застромляють свічку. (В деяких місцевостях свічку застромлюють у миску з зерном). Кулінарні здібності української жінки надали хлібові не тільки різні форми, але й назви. В од них місцевостях — це хліб-„на- стільник“, в інших книш із „ду шею" (для духів померлих), поде куди ще два додаткові хлібчики „Василь" і „Маланка", в цен тральній Україні — паляниця, а в Зах. Україні плетений колач, в деяких селах струцля, на За карпатті — кукурудзяний хліб, що його теж називали „калачем". Разом із християнством ми діста ли ще один обрядовий хліб — проскурку. Від того часу в бага тьох місцевостях України покрая ними шматочками проскури почи нають Святу Вечерю. Напікала наша господиня ще багато дрібного печива. Були це пиріжки з капустою, горохом, ци булею, пампушки і балабухи з часником і конопляною олією, підпалки із цибулею і маком, кни шики, млинці. їли це печиво з Різдвяними стравами й обдарову вали колядників. Не забували й про солодке печиво, як пиріжки з маком, сливами й іншими січе ними ягодами, з калиною (Пол тавщина). Засолоджували медом, бо недаремно колядують: — Коляд, коляд, колядниця Д обр а з медом паляниця. А в літописі згадується, що в Печерській Лаврі випікали найбі- ліший хліб із медом. Медяник і медянички, всяке печиво з маком -—- це Різдвяні ласощі для дітей. Завершували це горішки, плід са дів і лісів. Нашою метою було познайоми ти читачок із найдавнішими Різд вяними стравами. Треба їх 12 тому, що „місяць оббігає землю 12 разів" а в християнські часи в честь 12 апостолів. Готували їх багато не тільки для потреб влас ної родини але щоб, крім жертви богові, задобрити душі померлих, що в цю ніч засядуть також до вечері. З цього списку кожна чи тачка легко зможе вибрати собі тих 12, чи сккільки їй треба страв. НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1968 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
