Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Христос Раждається! У цей святочний час шлемо Різдвяні й Новорічні бажання Окружним Радам, Відділам і член- кам СУА. Вітаємо в цей час нашу дорогу п-ні Олену Залізняк, голову СФУЖО, та складові організа ції СФУЖО, розсіяні по всьому світі. Гарячий привіт шлемо посестрам-українкам поза залізну заслону, які ставлять тепер отвер- тий спротив русифікації нашої країни. Зокрема згадуємо у наших молитвах матерів, дружин і се стер засуджених, що несуть тягар піклування про своїх рідних. Вітаємо з Різдвом Христовим і Новим Роком усе українське громадянство. ГОЛОВНА УПРАВА СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ Наталія Чапленко Різдвяні страви У всіх наших давніх обрядах і звичаях страви займають поважне місце. Всі Різдвяні звичаї пов’я зані з осілим побутом наших пред ків — хліборобством. Митрополит Іларіон у своїй книжці „Дохри стиянські вірування українського народу" (Вінніпег, 1965) пише: ,,Дохристиянська віра в головному була хліборобська, і, власне, хлі боробство було тією основою, що їх об’єднувало в одну систе му. Коли прийшли нові християн ські свята, народ на них перено сив свої попередні вірування, об ряди і повір’я". Коляда — це свято народжен ня сонця, бога врожаю. З цієї на годи треба принести йому жертву всієї рослинности, щоб і на на ступний рік усе зародило. Історики визнають, що жінка дала початок усій рослинній їжі. Вона звернула увагу на колоски з зерном ще тоді, як чоловіки полювали за звіриною. Вона пер ша взяла два камені до рук, щоб те зерно роздробити (крупи), розтерти (борошно), дала поча ток жорнам, що вкінці перетвори лися на млин. Про обрядовість і церемоніял є в нас деяка література, але про практичне готування страв припи сів обмаль. А тим часом не мо жемо нарікати на брак заінтересу- вання тими стравами, зокрема Різ двяними у молодих жінок. Вони часто питають, як ті страви вари ти, скільки їх повинно бути і який порядок подавання їх на стіл. То ж робимо спробу відповісти тепер на перше питання, залиша ючи інші на пізніше. На Святу Вечерю треба було приготувати плоди всіх їстивних рослин. Усталилося число 12, в деяких місцевостях 9, в інших 17. У давнину треба було не тільки великої праці жіночих рук, але й кулінарного вміння, щоб їх смач но зварити при обмежених тех нічних можливостях. Якщо візь мете під увагу пору святкуван ня (зима), то господиня мусіла багато харчевих складників заго тувати вліті чи восени. До найстарших зернових куль тур належить в Україні просо, (в найстаршій гагілці: „А ми просо сіяли, сіяли"), ячмінь, овес, гречка, жито і пшениця. З давніх часів були відомі горох, квасоля, біб і сочевиця. Зі садженням ка пусти був пов’язаний цілий ри туал заклинання: — Щ об була туга, як камінець, Головата, як горнок, а біла, як плато-к... Капусту могла жінка закваси ти насічену, а в ній цілі головки для листків до голубців на свята. А де росли гриби, то їх сушили. Це ж був перший спосіб консер вування харчових продуктів. ГЦе перед тим засушували (в’ялили) м’ясо і рибу. Засушити можна бу ло всяку садовину і ягоди, а го ріхів назбирати в лісі. То ж перенесімся в ті далекі часи і загляньмо, як наша праго- сподиня приготовляла Різдвяні страви. Почесне місце між ними займає кутя і узвар (вар). Це „Божа їжа" —- вірили наші предки. А Хведір Вовк твердить, що „одварені у воді зерна пше ниці або ячменю з медом та зва рені у воді сушені плоди нагаду ють ще неолітичну добу". Така страва була можлива щойно то ді, коли винайдено посуд. Отже посуд до певної міри перемінив харчування людини і вплинув та кож на обряди, бо жертву зві- ринну заступили рослинні продук ти. У північних народів це була вівсяна каша, в індіян кукурудзя на, в індусів і китайців риж. У слов’ян це була пшоняна каша, пізніше ячмінна, пшенична і гре чана. (Недаром пшоно в різних видах є частим складником Різд вяної вечері). К ут я -— це варена каша, від повідно приготовлена і заправ лена. За наших часів варять на кутю найчастіше пшеницю, але слово „кутя" не слід ідентифіку вати з пшеницею. Кутя може бу ти з усякого зерна. Кашу на Різ дво варили в новому посуді, зали вали досвітньою водою на вогні з полін. Кашу заправляли маком, що мав магічні властивості проти відьом і упирів, терли в макітрі г НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1968 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top