Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
трусі, дивиться на неї пильно) : Яку правду? Про що ви говорите?! КАТРУСЯ: А про те, що я не по винна вам казати, сама знаю , а таки скажу: бо, як дивлюся, як ви змарні ли, як по ночах плачете і побиваєтеся, що то все ваша вина, то я вже довш е не хочу мовчати! ОЛЕНА ( машинально сіла на крі сло): Про що ви не м ож ете довш е мовчати? КАТРУСЯ: Про те, що пан доктор не був такий святий, як пані здається. Пана доктора пані все одно не д о пильнувала б. То пан доктор сам ви слав мене наніч, щ оби тут, у пані власній хаті... ОЛЕНА (закрила лице руками): Бож е, мій Бож е! Щ о вона говорить!.. КАТРУСЯ: Говорю, як на святій сповіді. Бо мені вас жаль. Бо хочу, щ об ви ще жили, а не мучилися. Пе р ед вами ще життя! На порозі ліворуч стає Іван. Він не бачить Олени. ІВАН: Катрусю, я ще вернувся, щ об спитати: чи тут не треба грошей? КАТРУСЯ (відступила від фотеля, показує рухом голови на Олену): То ви вже самі спитайте! (Вибігає две рима на кухню). ІВАН: О!., (відступає назад до две рей). ОЛЕНА (відкрила лице): Підожди! ІВАН (наближається поволі, з ка пелюхом у руках): Ти хотіла чогось від мене, Оленко? ОЛЕНА: Ти... ти також знав про... все? ІВАН: Я не знаю , про що ти пи таєш? ОЛЕНА: О, ти не скажеш! Ти не Катруся! Ти мовчав і мовчатимеш! (закрила лице, вибухнула плачем). ІВАН (похилив голову) : Я, Оленко, маляр, який не знає багато про життя. (Мовчанка. Потім Іван, сідаючи на близьке кріселко): Я мав виставку в Ню Йорку, Оленко, мав деякий успіх. Навіть — дещ о продав і тепер зм ож у спокійно малювати... Мовчанка. Оленине ридання стихає, вона сидить непорушно. ІВАН: У світі йдуть великі події. І в Україні повіяло вітром. Мовчанка. ІВАН: Д о б р е. Я б у д у говорити з т о бою про ці справи, хоч і не хотів. М оже так краще. Ти — письменниця. Ти не смієш думати схемами. ОЛЕНА (відкрила лице): Схемами? Якими схемами? ІВАН: Так, Оленко, ти думаєш т е пер схематично. А людина не є с х е мою. Навіть людина з таким схема тичним життям, як його хотів мати Остап. ОЛЕНА: Ти хочеш сказати, що нема ніяких моральних зо б о в ’язань і меж? ІВАН: Ні, я не хо ч у цього сказати. Я тільки знаю , що всі ми є ареною боротьби... назвім це: ясного й тем ного. Зем ного й бож ественного. Того вічного в нас, що зм агає до вічности поза нами. ОЛЕНА: Це — велика ілюзія лю д ства, каже Кам’ю. Ніщо у всесвіті не відповідає закладеній у людині тузі до вічности. ІВАН: І він, все ж, шукає виходу: патос цієї трагедії — підносить лю дину понад ї ї людські межі. ОЛЕНА: Тому, він казав, не треба кінчати самогубством, але потім сам покінчив ним. ІВАН: Бачиш, яка заплутаність, протирічність? Це тому, що він — вихованець позитивізму, який шукає відповіді самим розум ом . А що ми можемо відкрити самим розум ом у духовом у світі, коли навіть у фізич ному ми відкрили, що все — реля тивне?.. ОЛЕНА: Ти запустився у метафі зику, що не каже мені нічого, саме тепер. ІВАН: А саме тепер ця „метафізика44 могла б сказати тобі все: ніяка хви лина упадку не мож е позбавити лю дину любови — лю дської чи Б ож ої. Любови, що є рушійною силою всьо го життя. ОЛЕНА: Усе, що ти кажеш — для мене теорія, воно не має значення у зіткненні з реальним життям. Ти не можеш зрозуміти, бо ти — не пере жив... 5ВАН: Я, Оленко, пережив дуж е страшне: я спричинив смерть людини. Просто таки — казав їй підняти на себе руку. Олена дивиться на Івана мовчки, вся напружена. ІВАН: Вона не була легкою дівчи ною. Зріла, розумна. Ми пережили разом пекло Парижа у війні. А потім — я не міг. Я мусів піти геть від того міста, від французького міщанства, від неї. Вона погрожувала, що вб’є себе. Я не слухав. І вона вбила. ОЛЕНА: О!.. ІВАН: Людина не є схем ою , Олен ко. І не є монолітом. Але, вона мусить змагати до добр ого, до прекрасного. Яке щастя, коли вона мож е — хоч частково — висловити, передати це в мистецтві, у картинах, у музиці, в літературі. ОЛЕНА: Коли б я не почувала себе такою пригніченою, я мусіла б усм іх нутися: ти, наче б, знов у хочеш вмо вляти в мене літературне покликання? ІВАН: Ні, не вмовляти. Тільки — ти знову мусиш побачити навколо с еб е світ. А тоді, все повернеться на зад. (Хвилина мовчання) : Ти бачила той сніг, що випав уночі? ОЛЕНА: Сніг? ІВАН: Так, Оленко, сніг! І його так багато, що він не тане. Усе в снігу — будинки, дерева, навіть ліхтарі. Ходи, подивися! (Іван підводиться, за ним поволі піднімається Олена, вони йдуть до вікна вглибині. Іван відкриває за вісу). ОЛЕНА: Який сніг! (Дуже поволі, з притиском) : Який чистий сніг! Іван і Олена мовчки дивляться у вікно. Поволі опадає завіса. ГУРТКИ КНИГОЛЮБІВ У ФІЛЯ ДЕЛЬФІЇ Гуртки Книголюбів у нашому місті вже розпочали свою роботу. У ж овт ні відбулась зустріч Гуртка ім. Ната- лени Королеви, що його очолює п-ні Марія Харина. Намічено до о б гово рення життєпис Константани Малиць- кої п. н. „Виховниця поколінь44. Ми лою несподіванкою т ієї Зустрічі була участь п-ні Софії Дорош енко та по- етки Міри Гармаш, що були співро бітницями та ученицями цієї визнач ної вчительки. П-ні Дорошенко відчи тала спогад про неї, а Міра Гармаш виголосила вірш, їй присвячений. Гурток Книголюбів, що д іє під про водом п-ні Ірини М едухи, присвятив свою першу зустріч книжці В’ячесла- ва Чорновола „Лихо з р о зу м у 44. П-ні Зеновія Терлецька зладила короткий огляд книжки, а потім присутні ви словлювались до того. У Зустрічі взяла участя п-ні Наталя Чапленко, культ.-освітня референтка Гол. Упра ви і п-ні Анна Забродська, культ.- освітня референтка Окр. Ради СУА. З О НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1968 ВЖЕ Є В ПРОДАЖІ Пам’їгт о в а Книга Х¥* КдаївеещІЇ СУА Ціна 2.00 дол. Можна замовляти в Централі СУА Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
