Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У ЮВІЛЕЙНОМУ ЗМАГУ Наближаємось д о срібного ю вілею Нашого Життя. Вж е в цьому числі Відділи СУА передають свій привіт із нагоди Різдвяних свят. Пам’ятаючи про ці наші роковини подбаймо про те, щ об у кожній українській родині знай шовся наш журнал! Наші пресові референтки і прихильниці вже працюють над тим. Щ иро дякуємо тим, щ о в останньому часі приєднали нам передплатниць: Катерина Бенко, Шикаґо Наталія Чапленко, Бруклин (8 В.) Лариса Дончук, Філяд. (44 В ідд.) Марія Ґер ус, Юніон (28 В ідд.) Марія Галькевич, К оговз (34 Відд.) Олена Габрович, Гемилтон Олександра Княжинська, Д ж ер зі Ситі (71 Відд.) Ірина Левицька, Елизабет (24 ВІДД.) Марія Малащук, Торонто Романа Мицик, Трентон (11 В ідд.) Анна Опарик, Озон Парк (35 В ідд.) .2 Катерина Пелешок, Ню Йорк ( I B . ) 1 Марія Пискір, Милвокі (51 В ідд.) 8 Розалія Полчій, Ню Й орк (72 В ідд.) 1 Анна Радович, Ню Бритен 2 Д ор а Савчек, Честер (13 В ідд.) 1 Ольга Таратула, Міннеаполіс (16 В ідд.) 2 Емілія Ваповська, Сікл-віл (48 В.) З Ірина Запаранюк, Ютіка (57 В ідд.) 2 Ольга Захарій, Дітройт (63 Відд.) 1 АДМІНІСТРАЦІЯ НАШОГО ЖИТТЯ ПОСМЕРТНА ЗГАДКА Не маємо багато уродж енців К уба ні на еміграції. І тому, коли в 1963 р. відійшла у вічність видатна дочка цієї ч удової зем лі — Ольга Костівна Б ез кровна, то мало людей могло щось про ї ї життєвий шлях розказати^ Щ о йно поступово вдалось зібрати відо мості, що насвітлили цю небуденну постать. Батьки Ольги Костівни — Кость та Ірина Яковенки д есь у 60-их роках переїхали з центральних земель У- країни на Кубань і поселились в А х- ритській станиці. Спершу займались хліборобством, а потім поставили на своєму ґрунті малий водяний млин. Тому, що в околиці не було млина, то люди здалеку возили до них молоти зер но. Згодом вони розробили це діло й побудували великий електричний млин, де не тільки мололи муку, але й виробляли соняшну олію. В родині Яковенків було багато д і тей, а дорослого віку дож ило шестеро їх — троє дівчат і трьох хлопців. Усі діти покінчили початкову школу, а деяким батьки дали середню або й вищу освіту. Та за волею батьків д е хто мав залишитись на господарстві. Д о них належала й Олена. Вона наро дилась 10. липня 1879 р. в Катерино- дарі й, закінчивши початкову школу, помагала матері в господарстві. З д а валось, щ о п ер ед дівчиною стелиться подруж ж я з добрим козаком своєї ж таки станиці. Але так не сталося. Д о станиці за вітав Кузьма Безкровний, що був учителем і кооператором. М олоді лю ди вподобали себе. Але батьки Олени й чути не хотіли про такого жениха з непевним майбутнім. Та молода дів чина була рішена і з допом огою діда, що сприяв виборові внучки, утекла з хати. Д есь далеко від дом у м олоді по вінчались. Довго батьки не хотіли простити їй цього кроку і щойно зго дом, коли в сім’ї Безкровних появи лись діти, взаємини наладнались. Українське світовідчування в сім’ї Яковенків було стихійне, але свідомо- сти там не було. Щ ойно пізнавши світ свого коханого й чоловіка Ольга К о стівна зрозум іла, хто вона. Читанням і дискусіями здобув ала самотужки свій власний погляд на все. Боліла тим, що не судилось їй дістати систе матичної освіти. Старалась надолу жити це тим, що в 1906 р. склала іспит на звання вчительки. Але народження дітей і мандри з чоловіком не дали їй змоги виконування звання. Дітей було в них двоє — дочка Ан- тсніна і син Євген. Коли вони доросли віку середньої школи, Безкровні по становили віддати їх на навчання до Галичини. В 1910 р. Ольга Костівна привезла дочку до Перемиського Ін ституту, а сина д о гімназії. І так ці діти з найдальших окраїн української зем лі знайшлися в одній школі. На великі свята батьки приїздили відві дувати дітей до Перемишля, а на літо брали їх д о д о м у та ще й запрошували їх товаришів. К ожен раз старались їхати іншою дорогою , щ об діти пізна ли різні околиці України. Влітку ча сто гостювали над Чорним морем. Безкровні в ж е жили т оді в Катери нославі й Харкові, д е Кузьма Якович став засновником Укр. Кредитового Т-ва. У Харкові Олена, бажаючи по ширити своє знання, в 1911 р. закін чила акушерський курс. Одначе зван ня вона не виконувала, б о Кузьма Якович не баж ав того. Війна 1914 р. перервала освіту дітей у Перемишлі і вони закінчили ї ї в р о сійських гімназіях. У 1920 р. Безкров ні покинули рідний край і пішли на еміграцію. їх шлях провадив через Царгород (тут помер їх син Євген) д о Відня, де в тому часі був великий український осередок. Тут Олена Ко стівна включилась у працю Укр. Жін. С ою зу, д е себе активно проявляла. Стала також членом української сек ції Міжнар. Жін. Ліґи Миру і Свободи. Згодом , коли Кузьма Якович став лектором Укр. Госп. Академії в Подє- брадах, вона там теж працювала в жіночому товаристві. Останні роки свого життя вона х во ріла. Багато читала, вглиблюючись у твори д у х о в о ї ф ілософ ії. Померла 10. лютого 1963 р. в П одєбрадах. На ї ї похороні холодного зимового ранку в Празі біля домовини стояла дочка Ан- тоніна з і своїм сином та декілька лю дей. Поховано ї ї в родинній могилі біля чоловіка. Від 1958 р. наш 22 Відділ СУА в Шикаґо опікувався нею, як своєю „ба- б у с е ю “. Союзникам це дало велике вдоволення. Зогрівши своєю увагою останні роки жінки, що колись на д а лекій Кубані старалась передати своїм дітям лю бов д о Батьківщини, вони сповнили великий обов’язок. Олена Безкровна — це одна з перших гро мадських діячок із ц ієї землі. І як така б у д е записана в історії нашого ж іночого р уху. О. Г. 12 НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1968 Ольга Костівна Безкровна L ate O lga B ezkrovn a, U k ra in ia n social w o rk e r b o rn in K uban, U k rain e Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top