Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У ЮВІЛЕЙНОМУ ЗМАГУ Наближаємось д о срібного ю вілею Нашого Життя. Вж е в цьому числі Відділи СУА передають свій привіт із нагоди Різдвяних свят. Пам’ятаючи про ці наші роковини подбаймо про те, щ об у кожній українській родині знай шовся наш журнал! Наші пресові референтки і прихильниці вже працюють над тим. Щ иро дякуємо тим, щ о в останньому часі приєднали нам передплатниць: Катерина Бенко, Шикаґо Наталія Чапленко, Бруклин (8 В.) Лариса Дончук, Філяд. (44 В ідд.) Марія Ґер ус, Юніон (28 В ідд.) Марія Галькевич, К оговз (34 Відд.) Олена Габрович, Гемилтон Олександра Княжинська, Д ж ер зі Ситі (71 Відд.) Ірина Левицька, Елизабет (24 ВІДД.) Марія Малащук, Торонто Романа Мицик, Трентон (11 В ідд.) Анна Опарик, Озон Парк (35 В ідд.) .2 Катерина Пелешок, Ню Йорк ( I B . ) 1 Марія Пискір, Милвокі (51 В ідд.) 8 Розалія Полчій, Ню Й орк (72 В ідд.) 1 Анна Радович, Ню Бритен 2 Д ор а Савчек, Честер (13 В ідд.) 1 Ольга Таратула, Міннеаполіс (16 В ідд.) 2 Емілія Ваповська, Сікл-віл (48 В.) З Ірина Запаранюк, Ютіка (57 В ідд.) 2 Ольга Захарій, Дітройт (63 Відд.) 1 АДМІНІСТРАЦІЯ НАШОГО ЖИТТЯ ПОСМЕРТНА ЗГАДКА Не маємо багато уродж енців К уба ні на еміграції. І тому, коли в 1963 р. відійшла у вічність видатна дочка цієї ч удової зем лі — Ольга Костівна Б ез кровна, то мало людей могло щось про ї ї життєвий шлях розказати^ Щ о йно поступово вдалось зібрати відо мості, що насвітлили цю небуденну постать. Батьки Ольги Костівни — Кость та Ірина Яковенки д есь у 60-их роках переїхали з центральних земель У- країни на Кубань і поселились в А х- ритській станиці. Спершу займались хліборобством, а потім поставили на своєму ґрунті малий водяний млин. Тому, що в околиці не було млина, то люди здалеку возили до них молоти зер но. Згодом вони розробили це діло й побудували великий електричний млин, де не тільки мололи муку, але й виробляли соняшну олію. В родині Яковенків було багато д і тей, а дорослого віку дож ило шестеро їх — троє дівчат і трьох хлопців. Усі діти покінчили початкову школу, а деяким батьки дали середню або й вищу освіту. Та за волею батьків д е хто мав залишитись на господарстві. Д о них належала й Олена. Вона наро дилась 10. липня 1879 р. в Катерино- дарі й, закінчивши початкову школу, помагала матері в господарстві. З д а валось, щ о п ер ед дівчиною стелиться подруж ж я з добрим козаком своєї ж таки станиці. Але так не сталося. Д о станиці за вітав Кузьма Безкровний, що був учителем і кооператором. М олоді лю ди вподобали себе. Але батьки Олени й чути не хотіли про такого жениха з непевним майбутнім. Та молода дів чина була рішена і з допом огою діда, що сприяв виборові внучки, утекла з хати. Д есь далеко від дом у м олоді по вінчались. Довго батьки не хотіли простити їй цього кроку і щойно зго дом, коли в сім’ї Безкровних появи лись діти, взаємини наладнались. Українське світовідчування в сім’ї Яковенків було стихійне, але свідомо- сти там не було. Щ ойно пізнавши світ свого коханого й чоловіка Ольга К о стівна зрозум іла, хто вона. Читанням і дискусіями здобув ала самотужки свій власний погляд на все. Боліла тим, що не судилось їй дістати систе матичної освіти. Старалась надолу жити це тим, що в 1906 р. склала іспит на звання вчительки. Але народження дітей і мандри з чоловіком не дали їй змоги виконування звання. Дітей було в них двоє — дочка Ан- тсніна і син Євген. Коли вони доросли віку середньої школи, Безкровні по становили віддати їх на навчання до Галичини. В 1910 р. Ольга Костівна привезла дочку до Перемиського Ін ституту, а сина д о гімназії. І так ці діти з найдальших окраїн української зем лі знайшлися в одній школі. На великі свята батьки приїздили відві дувати дітей до Перемишля, а на літо брали їх д о д о м у та ще й запрошували їх товаришів. К ожен раз старались їхати іншою дорогою , щ об діти пізна ли різні околиці України. Влітку ча сто гостювали над Чорним морем. Безкровні в ж е жили т оді в Катери нославі й Харкові, д е Кузьма Якович став засновником Укр. Кредитового Т-ва. У Харкові Олена, бажаючи по ширити своє знання, в 1911 р. закін чила акушерський курс. Одначе зван ня вона не виконувала, б о Кузьма Якович не баж ав того. Війна 1914 р. перервала освіту дітей у Перемишлі і вони закінчили ї ї в р о сійських гімназіях. У 1920 р. Безкров ні покинули рідний край і пішли на еміграцію. їх шлях провадив через Царгород (тут помер їх син Євген) д о Відня, де в тому часі був великий український осередок. Тут Олена Ко стівна включилась у працю Укр. Жін. С ою зу, д е себе активно проявляла. Стала також членом української сек ції Міжнар. Жін. Ліґи Миру і Свободи. Згодом , коли Кузьма Якович став лектором Укр. Госп. Академії в Подє- брадах, вона там теж працювала в жіночому товаристві. Останні роки свого життя вона х во ріла. Багато читала, вглиблюючись у твори д у х о в о ї ф ілософ ії. Померла 10. лютого 1963 р. в П одєбрадах. На ї ї похороні холодного зимового ранку в Празі біля домовини стояла дочка Ан- тоніна з і своїм сином та декілька лю дей. Поховано ї ї в родинній могилі біля чоловіка. Від 1958 р. наш 22 Відділ СУА в Шикаґо опікувався нею, як своєю „ба- б у с е ю “. Союзникам це дало велике вдоволення. Зогрівши своєю увагою останні роки жінки, що колись на д а лекій Кубані старалась передати своїм дітям лю бов д о Батьківщини, вони сповнили великий обов’язок. Олена Безкровна — це одна з перших гро мадських діячок із ц ієї землі. І як така б у д е записана в історії нашого ж іночого р уху. О. Г. 12 НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1968 Ольга Костівна Безкровна L ate O lga B ezkrovn a, U k ra in ia n social w o rk e r b o rn in K uban, U k rain e Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top