Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
кого значення; але як де громад ське добро, ТО ВОНО виявляє теж і менше світлі сторінки, про Яікі відважуся говорити на. цьому свя точному відкритті. Перша: річ, хоч як приємно пе ребувати у івашій домівці — ви ставка сміло могла би відбутися в обширнішому приміщенні. Уявім собі якби так розпочинати такою •виставкою новий повакаційний сезон? З вашими мисткинями, ор ганізованістю, запопадливістю і гостинністю, з вашим живим за цікавленням мистецькими творчи ми проблемами могли б ви не тільки надати тон на. початку се зону, але й поставити примір- стандарт, як такі імпрези можна і треба робити всім іншим Отож це іне закид у сторону 64 Відділу СУА, а заохота ще ширше розгорнути коило до дальшого лету. Це дало би ще кращу опра ву, можна сказати кращу раму в ширшому розумінні авторкам-ма ляркам. Це й помогло би роз’ясни ти дальші зайві тіні «а черговій сторінці вашого культурного жит тя.. Друга знов тінь теж не відно ситься до вашого Відділу, а до решти зорганізованого жіноцтва та організованого громадянства взагалі. Досі якось ніхто не йде вашими слідами, не повторює ва шої роботи! Я розумію, що кож ний Відділ хоче бути оригіналь ним і не любить наслідувати дру гих. Але оці виставки так себе виправдали, що чинники, які ко ординують діяльність Відділів, по винні б заохочувати повторяти ваші виставки, наприклад, в Бо стоні, Гартфорді, Нто Гейвені, Ню- арку, Треінтоні, Филаделфії і т. д. Бо дуже шкода, що стільки пра.ці мистців та організаторів розмон товано та розпорошено по кількох тижнях, замість повторити' таке добре діло ще раз і ще раз з ку ди меншим вже накладом праці та коштів. Рівнож проби нюйоркського Відділу Об’єднання Мистців-Укра- їнців в Америці втягати громад ські чинники для допомоги ми- стцям В’ організоваїнні виставок не знаходять реального відгомо ну. Раз сЬірмували комбатанти і Пласт виставку J1. Перфецького. Оце тепер в УЛ-М Клюбі посмер тну виставку Луцика допомага ють організувати Лісові Чорти і навіть видають монографію про нього. Та не во гнів говорячи — такі допомоги трапляються рідко, не рівня праці 64 Відділу СУА для своїх мисткинь. Про культу рно-освітніх рефе рентів усіх установ, організацій, об’єднань гаї комітетів не прихо- диться навіть говорити. Вони (і їх проводи) зайняті такою висо кою 'політикою і пропагандою та однакозіськими- щороку академія ми і ювілеями, що на звичайну культуру і мистецтво не вистачає часу. Навіть не маємо' спільних слів-понять в українській фразе ології, щоб мистці могли про ті речі говорити і порозуміватися з референтами і їх проводами в громадських організаціях. Якщо приймати ттипсвідку, що мужчина, мовляв, голова дому, то страх огортає, що станеться з українською культурою та ми стецтвом --- ТО'бтО дійсним змі стом нашого духового життя за такими проводами. На щастя відомо, що кожною головою крутить шия, а тією шиєю по традиції є жінка. Отож дозволю собі звернутися до вас із закликом: Рятуйте! Покрутіть трохи тими головами, задивлени- м.и в підхмарну політику, ударні ювілеї та ґльобальну пропаганду, роз’єднані претенсіями на умовні всеїнаціональні критерії, покру тіть, щоб час від часу зайняли ся конкретним ділом і таки ду ховим життям іна місцях. III. В світлі організаційно-культур них успіхів всього українського жіноцтва зачинає бути видна ще одна несвітла, сторінка в цілості життя нашої еміграції. В міру то го як уже задоволяємо' наші зви чайні щоденні побутові потреби, в декого приходить черга; на по треби дещо незвичайні, тобто ду хові на різних щаблях досконало сте. Маю на увазі цим разом так зване ,,габі“, що в нас дехто з мистців погірдливо називає ама- т о р щ И 'К о ю , дарма що страшенне мало мистців навіть з кваліфіка ціями буває дійсно професіонала ми. Жіноцтво по довгій традиції не має клопоту знайти організо вані форми для виставок своїх ,,габі“ — вишивок, писанок, на- роднього і вжиткового мистецтва кераміки традиційної та автор ської і т. д. почерез малярсгво- графіку-скульптуру, від скромних безпретенсійних починань до творчих виявів на найвищому рів ні включно. Приміром М'ОЖе по служити і оця десята вже ви ставка й інші виставки в мину лому. Дотеперішні усталені і о- свячені організаційні форми ніяк не можуть вмістити отих нових змістів, отих чим раз більше по ширених в Америці і в цілому світі ,,габі“, явища здорового, ко рисного і потрібного. Мистці в своїх організаціях не мають досить сили-енергії та часу займатися ще додатково органі зуванням ,,габістів“ — отже не тільки малярів. Аматори знову ж ке мають досить самопевност.и і відваги бути тим, чим вони є і мають бути, організуваіти себе і подібних до себе при співпраці поєдинчих мистців, теоретиків та педагогів. Вюни конечно хочуть мати титул рядового члена чисто мистецької організації. Нові по треби і нові змісти не вміщають ся в традиційні, дотеперішні, ор ганізаційні форми і звички. Отож як мистець і критиік-тео- ретик звертаюся до українського жіноцтва із закликом: Поможіть! Навчіть громадян-мужчин робити хоч части н;ню' таку саму роботу, як у вас, бо нам мистцям, як ор ганізаторам мистецького життя направду вже не вистачає сил, часу і нервів. Річ у тому, що ось тут навіть, на оцих десяти виставках ви на вчилися обсервувати мистецьку творчість як безперебійний ряд явищ, збірний процес, в якому беруть участь так початківці та скромні сили, як і середні талан ти, що змагаються за кращі ви яви і краще місце в мистецтві, як збірному понятті: обсервували теж майстрів з іменем і стажем. Коли ж читаєте голоси в пресі на мистецькі теми-проблеми різних редакторів - пу бліцистів - пропаган дистів та деколи резолюції висо ких установ та найвищих з’їздів, де припадково' заторкнуть ми стецтво й культуру, то бачите, що там шукають тільки одного ідеального, великого мистця — найвищого туза: від нього чека- (Докінчення на стор. 10-тій) 4 НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1967 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
