Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
кого значення; але як де громад ське добро, ТО ВОНО виявляє теж і менше світлі сторінки, про Яікі відважуся говорити на. цьому свя точному відкритті. Перша: річ, хоч як приємно пе ребувати у івашій домівці — ви ставка сміло могла би відбутися в обширнішому приміщенні. Уявім собі якби так розпочинати такою •виставкою новий повакаційний сезон? З вашими мисткинями, ор ганізованістю, запопадливістю і гостинністю, з вашим живим за цікавленням мистецькими творчи ми проблемами могли б ви не тільки надати тон на. початку се зону, але й поставити примір- стандарт, як такі імпрези можна і треба робити всім іншим Отож це іне закид у сторону 64 Відділу СУА, а заохота ще ширше розгорнути коило до дальшого лету. Це дало би ще кращу опра ву, можна сказати кращу раму в ширшому розумінні авторкам-ма ляркам. Це й помогло би роз’ясни ти дальші зайві тіні «а черговій сторінці вашого культурного жит тя.. Друга знов тінь теж не відно ситься до вашого Відділу, а до решти зорганізованого жіноцтва та організованого громадянства взагалі. Досі якось ніхто не йде вашими слідами, не повторює ва шої роботи! Я розумію, що кож ний Відділ хоче бути оригіналь ним і не любить наслідувати дру гих. Але оці виставки так себе виправдали, що чинники, які ко ординують діяльність Відділів, по винні б заохочувати повторяти ваші виставки, наприклад, в Бо стоні, Гартфорді, Нто Гейвені, Ню- арку, Треінтоні, Филаделфії і т. д. Бо дуже шкода, що стільки пра.ці мистців та організаторів розмон товано та розпорошено по кількох тижнях, замість повторити' таке добре діло ще раз і ще раз з ку ди меншим вже накладом праці та коштів. Рівнож проби нюйоркського Відділу Об’єднання Мистців-Укра- їнців в Америці втягати громад ські чинники для допомоги ми- стцям В’ організоваїнні виставок не знаходять реального відгомо ну. Раз сЬірмували комбатанти і Пласт виставку J1. Перфецького. Оце тепер в УЛ-М Клюбі посмер тну виставку Луцика допомага ють організувати Лісові Чорти і навіть видають монографію про нього. Та не во гнів говорячи — такі допомоги трапляються рідко, не рівня праці 64 Відділу СУА для своїх мисткинь. Про культу рно-освітніх рефе рентів усіх установ, організацій, об’єднань гаї комітетів не прихо- диться навіть говорити. Вони (і їх проводи) зайняті такою висо кою 'політикою і пропагандою та однакозіськими- щороку академія ми і ювілеями, що на звичайну культуру і мистецтво не вистачає часу. Навіть не маємо' спільних слів-понять в українській фразе ології, щоб мистці могли про ті речі говорити і порозуміватися з референтами і їх проводами в громадських організаціях. Якщо приймати ттипсвідку, що мужчина, мовляв, голова дому, то страх огортає, що станеться з українською культурою та ми стецтвом --- ТО'бтО дійсним змі стом нашого духового життя за такими проводами. На щастя відомо, що кожною головою крутить шия, а тією шиєю по традиції є жінка. Отож дозволю собі звернутися до вас із закликом: Рятуйте! Покрутіть трохи тими головами, задивлени- м.и в підхмарну політику, ударні ювілеї та ґльобальну пропаганду, роз’єднані претенсіями на умовні всеїнаціональні критерії, покру тіть, щоб час від часу зайняли ся конкретним ділом і таки ду ховим життям іна місцях. III. В світлі організаційно-культур них успіхів всього українського жіноцтва зачинає бути видна ще одна несвітла, сторінка в цілості життя нашої еміграції. В міру то го як уже задоволяємо' наші зви чайні щоденні побутові потреби, в декого приходить черга; на по треби дещо незвичайні, тобто ду хові на різних щаблях досконало сте. Маю на увазі цим разом так зване ,,габі“, що в нас дехто з мистців погірдливо називає ама- т о р щ И 'К о ю , дарма що страшенне мало мистців навіть з кваліфіка ціями буває дійсно професіонала ми. Жіноцтво по довгій традиції не має клопоту знайти організо вані форми для виставок своїх ,,габі“ — вишивок, писанок, на- роднього і вжиткового мистецтва кераміки традиційної та автор ської і т. д. почерез малярсгво- графіку-скульптуру, від скромних безпретенсійних починань до творчих виявів на найвищому рів ні включно. Приміром М'ОЖе по служити і оця десята вже ви ставка й інші виставки в мину лому. Дотеперішні усталені і о- свячені організаційні форми ніяк не можуть вмістити отих нових змістів, отих чим раз більше по ширених в Америці і в цілому світі ,,габі“, явища здорового, ко рисного і потрібного. Мистці в своїх організаціях не мають досить сили-енергії та часу займатися ще додатково органі зуванням ,,габістів“ — отже не тільки малярів. Аматори знову ж ке мають досить самопевност.и і відваги бути тим, чим вони є і мають бути, організуваіти себе і подібних до себе при співпраці поєдинчих мистців, теоретиків та педагогів. Вюни конечно хочуть мати титул рядового члена чисто мистецької організації. Нові по треби і нові змісти не вміщають ся в традиційні, дотеперішні, ор ганізаційні форми і звички. Отож як мистець і критиік-тео- ретик звертаюся до українського жіноцтва із закликом: Поможіть! Навчіть громадян-мужчин робити хоч части н;ню' таку саму роботу, як у вас, бо нам мистцям, як ор ганізаторам мистецького життя направду вже не вистачає сил, часу і нервів. Річ у тому, що ось тут навіть, на оцих десяти виставках ви на вчилися обсервувати мистецьку творчість як безперебійний ряд явищ, збірний процес, в якому беруть участь так початківці та скромні сили, як і середні талан ти, що змагаються за кращі ви яви і краще місце в мистецтві, як збірному понятті: обсервували теж майстрів з іменем і стажем. Коли ж читаєте голоси в пресі на мистецькі теми-проблеми різних редакторів - пу бліцистів - пропаган дистів та деколи резолюції висо ких установ та найвищих з’їздів, де припадково' заторкнуть ми стецтво й культуру, то бачите, що там шукають тільки одного ідеального, великого мистця — найвищого туза: від нього чека- (Докінчення на стор. 10-тій) 4 НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1967 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
