Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Виконавцями програми була м о лодь. Виховна референтка п-ні JI. Пе трович спільно з імпрезо'вою реф е рентною п-ні Н. Максюм’юк випози чила до декорації сцени портрет Ми трополита Кир Андрея Ш ептицького і вишиваний рушник, а про прибран- ня столів українською керамікою, ви шиваними серветками і квітами по дбала п-ні І. Пенкальська. 48 Відділ СУА постійно піклується молодим поколінням- Кожного року молодь виступає на всяких наших імпрезах, бо це є нашим головним завданням гуртувати її біля україн ських товариств, заправляти до ор ганізованого життя. Вся молодь виступала в україн ському вбранні, а після виступів зай няла місця при окремо приготованім столі. По обіді й мистецькій програмі промовляли: Впр. о. радник Василь Головінський, п-ні Марія Євсєвська, містоголова Окр. Ради СУА, п-ні М а рія Головінська, голова М арійської Дружини, п-ні Олена Лотоцька, по чесна голова СУА, п. Н. Петрів, го лова У країнської Громади і п. Василь Посполита. При кінці п-ні М. Баб’як щиро по дякувала всім присутнім за участь і поміч у влаштуванні свята. Впр. о. Н. Корба провів кінцеву молитву, а по тім усі присутні відспівали національ ний гимн „Щ е не вмерла Україна". О. Господаревська пресова референтка ДІТРОЙТ, миш. Мандрівка українськими землями: Гуцульщина Д уж е добру думку подала Окр. Рада СУА в Дітройті, а саме, т. зв. мандрівку рідними землями. Оця ман дрівка має на меті познайомити при- явних на імпрезах присвячених р із ним областям України, з їх історією та побутом. Два таких вечорі відбу лись у нашому місті: полтавський, що його влаштував 63 Відділ, і гу цульський, що його влаштував 56 Відділ дня 9. жовтня ц. р. Зокрема останній був дуж е успішний і дав широкій публиці справжню насолоду. Вечір відкрила голова Відділу п-ні Леся Воробкевич, вітаючи приявних та заповіла, що підуть вони в ман дрівку по країні чару й краси. Про грама вповні виправдала такий її ви слів. П-иі Л. Маринюк виголосила допо відь, в якій насвітлила історію Гу- цульщини та її участь у політичному і громадському житті нашого народу. В’язанка гуцульських пісень при гадала нам Чорногору й села, що притулились між горами. їх відспі вали: X. Липецька, Е. Барнич, М. Стефанюк, М. Савчук і В. Андрушків при акомпаніяменті п. Андрушкова. На сцену вийшла пара молодих гу- цуліи у такій питомій кольоровій но ші. Це Марічка Злочівська і Богдан Сенюк. Вони демонстрували гуцуль ську ношу, що її пояснювала п-ні С. Дуб. Тут ноша на будень і свято, тут теж фрагмент із весільного об ряду і строю. Поему Федьковича „Довбучі” виго лосив по-мистецьки п. А. Лятишев- ський. Із справжньою грацією виконали танець „Гуцулка" укладу У. Кунин- ської пані: У. і X. Кунинські, X. Ка- мінська, Л. Косак. Нарис М. Черемшини „Туга” від- рецитувала К. Бранка-Кривуцька, як звичайно, з великою вмілістю і ви разом. Атракцією вечора була поява го стей із Клівленду п-ні О. Руденської і п. Ст. Зубаля. Відспівали ряд співа нок, деякі з них веселі чи смішні, як то їх співає гуцул на полонині. Гості не жаліли коштів ні труду і приїхали до нас, щоб збагатити цей, рідний їм, вечір. У сусідній кімнаті в тому часі від бувалася виставка народнього ми стецтва. Добірні експонати сяли ко льорами і приваблювали взорами та їхнім пристосуванням до наших ж и тел. Частину з них пані захопили їдучи з дому, решту або вишили тут, або дістали як посилку від рідних, уже тепер. Вони зворуш ували своїм теплом і рідністю. Більшість, серед них, оці „новоприбулі” , були власні стю п-ні О. Ткачук, членки 26 Відді лу, решта власність пань: Кальби, Василини, Дуб, Крохмалюк, Лятишев- ської, Баран, Бойчук, Гайди, Янчи- шин, Ш авалюк, Сени і Наконечної. Окреме місце серед експонатів тре ба призначити світлинам п. Р. Крох- малюка. Вони становили доволі ве ликі картини з Гуцульщини і пере носили нас у місця наших мандрівок. Ми побачили знову церкву в Косма- чі, Шпиці і картину з загородою , на звану „Вориння”. Приявні оглядали з цікавістю і зво рушенням експонати, а власниці їх радо пояснювали їхнє походження і пристосування. Публики було доволі і вона поки дала залю задоволена і з похвалами та побажаннями, щоб таких вечорів відбувалось більше. С. П. НЮ ЙОРК, Н. й . Десята Мистецька Виставка Жіночої Творчости Від 16. до ЗО. жовтня 1966 р. від булася виставка образотворчого ми стецтва, що її влаш тував 64 Відділ СУА ізже десятий раз у Ню Йорку. Належало б підбити підсумки з цієї нелегкої проці. 64 Відділ СУА пер ший дав ініціятиву до гуртування жі- нок-мнсткинь біля спільної виставки, що відбувається під опікою членок у власній домівці. Картини на вистав ку можуть давати всі мисткині, їх приймають без жюрі, може бути хіба обмеженість скількістю за браком місця. Тут саме стрічаємо праці вже відомих мисткинь разом із початку- ючими, ба, й аматорами, чого немає на професійних того роду виставках. Думаю, що це дуж е добре впливає на молодших прихильниць мистецтва, а зацікавленій публиці, що рік-річно ці виставки відвідує, дає можливість бачити художнє зростання їх талан тів. До цього причиняється кожнора- зове обговорення виставлених кар тин, що їх фахово проводять наші знані мистці проф. Л. Кузьма й А. Малюца. Дискусія, що проводиться на високому мистецькому рівні, дає можливість і менше обізнаним з цією мистецькою галуззю учасникам, чле нам організацій і запрошеним гостям доповнити свої відомості і провести в приємній атмосфері час з учасни ками виставки й їх організаторами. Якщо в попередніх роках могли бути застереження щодо такого по ділу на виключно жіночу творчість, то мусять тепер вони розвіятися. Організація наша є громадського змісту і це частина її праці, це її вклад для допомоги культурному процесові на еміграції. Тут не слід шукати залишків феміністичного ан тагонізму, бо ж зрозуміло, що ми стецтва не можна клясифікувати на підставі статі. Ініціяторки цієї ви ставки не хочуть дублювати подіб них, ані конкурувати з тими, що по кликані це робити, але радше їм до помогти в міру своїх можливостей. Не будемо тут порушувати ф ахової
Page load link
Go to Top