Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Олена Цегельська Чому зайчик куцохвостий? А в нас, там удома, в Україні, оповідають, що зайчик не ьсе був такий куцохвостий, як тепер. О, ні! Кажуть, що він мав досить приличний хвіст, бодай чи не ще раз такий завдовжки, як тепер. Та. й .не стирчав догори, а звисав униз і був гарною прикрасою задньої частини тіла. Цей зайчик, як розказують, мав бути дуже непосидющий. Кажуть, де його не посіяли, там віін з’я вився. Отож не сиаілось йоіму у малому гайку, де він вродився. Одного разу .вибрався у поблизь ке село. Зараз з краю, не шукаю чи довго, натрапив на гарний яринініий город і молоденькі-, й са док. Тут розкішно було1 б жи> кожній тваринці, та не йому. Роз глянувшись сюди-туди - — ЗПМІСТо розкошувати соковитою зел єною травичкою і також заячою капу- стинкою, що наї вид немев коню- шинка й на смак мов цитринка — він мов господар забрався поміж городину. Та давай усе азоїми гострими губками надгризати. Як що б дуже голодний був і одну головку капусти надгриз, то це можна б йому простити. Але над кусити, надгризти й лишити, щоб гнило — це вже збитки, розгуль- ність, одним словом — - гріх. Що лишиться дітям на зиму? От тому й господарі города завзялись на нашого зайчика. Ущільнили огорожу та й стали городу пильнувати, аж поки не викопали всього1. А тут уь-.е на спіла зима. Все покрив білий сніг, немає чим поживитись. Що ж придумав для себе зай чик? Замість, як другі звірята1, забратись у поле і вигребти собі з-під снігу зелену озимину, то ні! На те він був за лінивий. Він забирався у молодий садок і да вай там робити шкоду: обгризав кору з деревець і так їх пошко див, що воїни В'ЖЄ не будуть ро дити ні яблук, ні грушок, бо по ранені, хворі. І хоч його відганяли й лякали, то все йому вдалось уникнути кари. Врешті зайчик зробився зухваї- лкй. Він перестав боятись людей і лазив усюди, де його не прошено. А що це був Різдвяний час і по селу ходили колядники, зі звіз- дою, а в часі Маланки й вертеп, то зайчикові хотілось усе те ба чити й почути. Вам, діти, відомо, що в Украї ні дуже врочисто святкували празник Богоявленія або Йордану, що припадає по Новім Році. Тоді святили- воду в церкві, а де була ріка, то на ріці прорубували опо лонку і там святили. А в тому селі, де був той зай чик, була; ріка. Тому день перед Йорданом1 прорубали ополонку, а біля неї поставили досить по ставний, витесаний з льоду хрест і два ліхтарі з позасвічуваними свічами. І діти, і старші окружили ополонку —- ждали лиш на про цесію з церкви з пан-отцем1 на чолі, щоб розпочалось Богослу жіння. Всі стояли побожно й ти хо чекали. А наш зайчик те все здалека бачив і був цікавий .приглянутись, чого то люди чекають. Вже буїв досить близько, коли за ним. по- гнаївся якийсь пес. Не маючи від вороту, кинувся прожогом на лід, на ріку та між людей. Счинилось замішання. Ніхто1 не знав, що1 це за звір з’явився •—■ вовк чи ска жений с О іб а к а . Перелякані діти почали плакати. А він попід ноги й ,,гиц“ перескочив ополонку і так вдарив лобом об свічники, що перевернув їх. Тоді вирвався з гурту і мов навіжений помчав- ся дорогою. З переляку світа Бо жого не бачив. А тут наїд’їхали дорогою гостро ковані сани. Зай чик скочив убік, але- не ів- час і вони перерізали йому хвостик. Рвонувся з криком болю і погнав у гайок. Тут зашився глибоко' в гущавину і став вилизувати рану. Та дарма! Хвіст не відросте! Сподівався, що ніхто не поба чить його опоганений куций хво стик, а тим часом лісові звірі це скоро підгледіли. І пішло по лісі: Куцохвостий, куцохвостий! І так воно1 сталося. З того часу не тільки він, але й інші зайці куцохвостими стали. За кару, що зайчик потурбував людей та ще й свічі погасив перед відправою. А те, що: інші тварини говорили йому, стало приповідкою: ,Думаєш, що без тебе вода не освятиться? А от освятилась!“ — кажемо завжди в такому випад ку, коли хтось хоче всюди бути. ЛЯЛИНА НАУКА Я новий букварик маю, тут ось букви — я їх знаю. І тобі, моя маленька, цю сторінку прочитаю. Треба тихо так сидіти, як у школі чемні діти. А навчися слова МАМА, будеш, лялечко, радіти. Г. Чорнобицька СВЯТ - ВЕЧІР В домі затишно і чисто. Перша зірка урочисто Закликає всю родину До Ісусика в гостину. Це сьогодні Божа Мати, Господиня в нашій хаті, Для своєї бо дитини В нас справляє уродини. Біла скатерка на сіні, Як колись в бідній хатині, А на ній дванадцять страв — Стільки учнів Ісус мав. Діти всі кругом ялинки, За вікном летять сніжинки, Світло ллється в серця двері — Вже засіли до Вечері. Наддністрянка 22 НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1967 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
