Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Олена Цегельська Чому зайчик куцохвостий? А в нас, там удома, в Україні, оповідають, що зайчик не ьсе був такий куцохвостий, як тепер. О, ні! Кажуть, що він мав досить приличний хвіст, бодай чи не ще раз такий завдовжки, як тепер. Та. й .не стирчав догори, а звисав униз і був гарною прикрасою задньої частини тіла. Цей зайчик, як розказують, мав бути дуже непосидющий. Кажуть, де його не посіяли, там віін з’я вився. Отож не сиаілось йоіму у малому гайку, де він вродився. Одного разу .вибрався у поблизь ке село. Зараз з краю, не шукаю чи довго, натрапив на гарний яринініий город і молоденькі-, й са док. Тут розкішно було1 б жи> кожній тваринці, та не йому. Роз глянувшись сюди-туди - — ЗПМІСТо розкошувати соковитою зел єною травичкою і також заячою капу- стинкою, що наї вид немев коню- шинка й на смак мов цитринка — він мов господар забрався поміж городину. Та давай усе азоїми гострими губками надгризати. Як що б дуже голодний був і одну головку капусти надгриз, то це можна б йому простити. Але над кусити, надгризти й лишити, щоб гнило — це вже збитки, розгуль- ність, одним словом — - гріх. Що лишиться дітям на зиму? От тому й господарі города завзялись на нашого зайчика. Ущільнили огорожу та й стали городу пильнувати, аж поки не викопали всього1. А тут уь-.е на спіла зима. Все покрив білий сніг, немає чим поживитись. Що ж придумав для себе зай чик? Замість, як другі звірята1, забратись у поле і вигребти собі з-під снігу зелену озимину, то ні! На те він був за лінивий. Він забирався у молодий садок і да вай там робити шкоду: обгризав кору з деревець і так їх пошко див, що воїни В'ЖЄ не будуть ро дити ні яблук, ні грушок, бо по ранені, хворі. І хоч його відганяли й лякали, то все йому вдалось уникнути кари. Врешті зайчик зробився зухваї- лкй. Він перестав боятись людей і лазив усюди, де його не прошено. А що це був Різдвяний час і по селу ходили колядники, зі звіз- дою, а в часі Маланки й вертеп, то зайчикові хотілось усе те ба чити й почути. Вам, діти, відомо, що в Украї ні дуже врочисто святкували празник Богоявленія або Йордану, що припадає по Новім Році. Тоді святили- воду в церкві, а де була ріка, то на ріці прорубували опо лонку і там святили. А в тому селі, де був той зай чик, була; ріка. Тому день перед Йорданом1 прорубали ополонку, а біля неї поставили досить по ставний, витесаний з льоду хрест і два ліхтарі з позасвічуваними свічами. І діти, і старші окружили ополонку —- ждали лиш на про цесію з церкви з пан-отцем1 на чолі, щоб розпочалось Богослу жіння. Всі стояли побожно й ти хо чекали. А наш зайчик те все здалека бачив і був цікавий .приглянутись, чого то люди чекають. Вже буїв досить близько, коли за ним. по- гнаївся якийсь пес. Не маючи від вороту, кинувся прожогом на лід, на ріку та між людей. Счинилось замішання. Ніхто1 не знав, що1 це за звір з’явився •—■ вовк чи ска жений с О іб а к а . Перелякані діти почали плакати. А він попід ноги й ,,гиц“ перескочив ополонку і так вдарив лобом об свічники, що перевернув їх. Тоді вирвався з гурту і мов навіжений помчав- ся дорогою. З переляку світа Бо жого не бачив. А тут наїд’їхали дорогою гостро ковані сани. Зай чик скочив убік, але- не ів- час і вони перерізали йому хвостик. Рвонувся з криком болю і погнав у гайок. Тут зашився глибоко' в гущавину і став вилизувати рану. Та дарма! Хвіст не відросте! Сподівався, що ніхто не поба чить його опоганений куций хво стик, а тим часом лісові звірі це скоро підгледіли. І пішло по лісі: Куцохвостий, куцохвостий! І так воно1 сталося. З того часу не тільки він, але й інші зайці куцохвостими стали. За кару, що зайчик потурбував людей та ще й свічі погасив перед відправою. А те, що: інші тварини говорили йому, стало приповідкою: ,Думаєш, що без тебе вода не освятиться? А от освятилась!“ — кажемо завжди в такому випад ку, коли хтось хоче всюди бути. ЛЯЛИНА НАУКА Я новий букварик маю, тут ось букви — я їх знаю. І тобі, моя маленька, цю сторінку прочитаю. Треба тихо так сидіти, як у школі чемні діти. А навчися слова МАМА, будеш, лялечко, радіти. Г. Чорнобицька СВЯТ - ВЕЧІР В домі затишно і чисто. Перша зірка урочисто Закликає всю родину До Ісусика в гостину. Це сьогодні Божа Мати, Господиня в нашій хаті, Для своєї бо дитини В нас справляє уродини. Біла скатерка на сіні, Як колись в бідній хатині, А на ній дванадцять страв — Стільки учнів Ісус мав. Діти всі кругом ялинки, За вікном летять сніжинки, Світло ллється в серця двері — Вже засіли до Вечері. Наддністрянка 22 НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1967 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
