Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
П-ні Люба Луцька M rs. L u b a L u tsk y , H o n o ra ry P re s i d e n t of W FU W O ’s F in a n c ia l C om m ittee , co n d u cte d se v e ra l co urses of U k ra in ia n e m b ro id e ry in T o ro n to , C anada MAPI СТЕР УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВКИ Вже кілька разів подавали ми віст ки про курси українських вишивок, що їх провела п-ні Люба Луцька в Торонто й околиці. Та в дійсності мало відомо про їх зміст і напрям. Отже й цікаво буде познайомитись з їх керівничкою, що вкладає в них весь свій Хист. Як вона осягнула це вміння, що захоплює тепер україн ське жіноцтво? Люба Луцька народилась у 1895 р. у сім’ї Карановичів, у Брідщині. Се редню освіту добула в Інституті У- країнських Дівчат у Перемишлі. Ма ючи хист до образотворчого мистец тва, вона продовжувала свої студії в малярській школі проф. Батовського у Львові. Перша світова війна пере рвала це навчання. А по війні молода Люба одружилась із сотником Миро- ном Луцьким. П одружжя замешкало у власному маєтку Янчині, пов. Пе- ремишляни. Молода жінка бажала прикрасити свою хату стилевими на- родніми взорами. Почала вона від того, що позичила в Музею НТШ полтавського рушника і перейняла з нього взір. Тоді й уперше зустрілась із цією давньою, а в зах. Україні невідомою технікою вишивки. І вона поглибила це знання, запросивши до себе емігрантку з центральних зе мель. З її допомогою вдалось при красити цілу хату. Та ведення сільського господарства спонукало Любу Луцьку розбудувати й ткацтво. Виготовляючи пряжу вона старалась за порадою наших мистців, що постійно навідували Янчин кра сити її відповідно й виготовляти на ткацьких станках добірні тканини. Вповні пізнала вона народне ми стецтво центральних земель під час II. світової війни. Тоді в pp. 1941-43 вона проживала в Києві, де її чоло вік був директором Цукроцентралі. Познайомившись із Лідією Ненадке- вич, вона побачила найкращі збірки виробів народнього мистецтва і збаг нула їх вартість і красу. А вже піз ніше на скитальщині, проживаючи в Гановері, вона співпрацювала в табо ровій вишивальні з Вірою Росій ською, дійсним майстром полтавської вишивки. Отак на своєму життєвому шляху Люба Луцька збирала ці відомості. Та цей дар вона не заховала для се бе. А впродовж кількох років вона передає його молодим ентузіясткам української вишивки, що переймають від неї не тільки технічне знання, але й чудовий смак та зрозуміння стилю. За це вдячні їй десятки наших жінок. А найвищим признанням для її вмін ня являється те, що найкращі вишив ки її курсів будуть репрезентувати українське народне мистецтво на святкуванні 100-ліття Канади. Цей перелік осягів не був би пов ний, якби ми не згадали громадських заслуг Люби Луцької. Коли в 1952 р. в Торонто постала Фін. Комісія СФУ Ж О — Люба Л уцька стала ЇЇ голо вою. Своїм товариським хистом вона заохотила членок до праці й скріпила цю першу клітину СФУЖО на кана- дійському герені. А коли вже хотіла віддатись улюбленій праці над ви шивками, тоді уступила, залишившись почесною головою Фін. Комісії. ЗАМОВЛЯЙТЕ КОМПЛЕТ ЖУРНАЛУ з років 1946— 1949 ГРОМАДЯНКА — 5 чисел коштує 1 дол. — ПОДЯКА З нагоди уродин у моє 80-річчя, що припадало весною мин. року, наді слали мені привіти й побажання, квіти а то й подарунки Управи складових організацій СФУЖО; надали мені почесне членство: Союз Українок Америки на своїй ювілейній Конвенції в Ню Йорку зимою 1965-го року; Український Жіночий Союз у Відні; Український Золотий Хрест на своїх ювілейних Збо рах в Лігайтоні, літом 1966 р. та наділили почесною відзнакою, як також Гоі- ловна Управа ОУК в Торонті. Вшанували мене на присвячених мені зустрічах: Екзекутива СУА; Управа СФУЖО в Филаделфії в квітні, 1966 p., де я пе ребувала зимою і весною ц. p.; Український Жіночий Союз у Відні, на при свячених мені сходинах в сам день моїх уродин; у Монтреалі, з ініціятиви прихильниць СФУЖО, улаштували мені в червні ювілейну зустріч усі місцеві жіночі організації (також і ті, які не належать до СФУЖО), що було виявом наших дружніх взаємин від часу мого перебування! в Канаді, куди я приїхала перед 16 роками. Усі ті несподівані вияви симпатії чи то прихильности від тих, що мене знають особисто, та вислови признання! і пошани як голові СФУЖО, федера ції, що є символом об’єднання українського жіноцтва в різних країнах посе лення для спільної праці в допомогу рідному краєві, зворушили мене до> гли бини душі, то ж не маю сили і не маю слів, щоб висловити всім міою сер дечну подяку, так, як би я цього бажала. Тому і не вичисляю поіменно всіх осіб та назв організацій. Я свідома, що; єдиною подякою могла б бути лише віддана праця для тих ідеалів, що об’єднали нас у спільну федерацію (СФУЖО) для завдань якої, по моїх силах, працюю від часу приїзду на цей континент. То ж висловлюючи тепер сердечну подяку всім за вияви) прихильности і дружнього відношення до мене ЯК до тої, щ о очолює спільну централю, прирікаю, щ о працюватиму, як Бог мені допоможе, в міру своїх сил і на далі над об’єднанням українського жіноцтва на шляху до спільної мети. ОЛЕНА ЗАЛІЗНЯК 14 НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1967 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
