Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
П-ні Люба Луцька M rs. L u b a L u tsk y , H o n o ra ry P re s i d e n t of W FU W O ’s F in a n c ia l C om m ittee , co n d u cte d se v e ra l co urses of U k ra in ia n e m b ro id e ry in T o ro n to , C anada MAPI СТЕР УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВКИ Вже кілька разів подавали ми віст ки про курси українських вишивок, що їх провела п-ні Люба Луцька в Торонто й околиці. Та в дійсності мало відомо про їх зміст і напрям. Отже й цікаво буде познайомитись з їх керівничкою, що вкладає в них весь свій Хист. Як вона осягнула це вміння, що захоплює тепер україн ське жіноцтво? Люба Луцька народилась у 1895 р. у сім’ї Карановичів, у Брідщині. Се редню освіту добула в Інституті У- країнських Дівчат у Перемишлі. Ма ючи хист до образотворчого мистец тва, вона продовжувала свої студії в малярській школі проф. Батовського у Львові. Перша світова війна пере рвала це навчання. А по війні молода Люба одружилась із сотником Миро- ном Луцьким. П одружжя замешкало у власному маєтку Янчині, пов. Пе- ремишляни. Молода жінка бажала прикрасити свою хату стилевими на- родніми взорами. Почала вона від того, що позичила в Музею НТШ полтавського рушника і перейняла з нього взір. Тоді й уперше зустрілась із цією давньою, а в зах. Україні невідомою технікою вишивки. І вона поглибила це знання, запросивши до себе емігрантку з центральних зе мель. З її допомогою вдалось при красити цілу хату. Та ведення сільського господарства спонукало Любу Луцьку розбудувати й ткацтво. Виготовляючи пряжу вона старалась за порадою наших мистців, що постійно навідували Янчин кра сити її відповідно й виготовляти на ткацьких станках добірні тканини. Вповні пізнала вона народне ми стецтво центральних земель під час II. світової війни. Тоді в pp. 1941-43 вона проживала в Києві, де її чоло вік був директором Цукроцентралі. Познайомившись із Лідією Ненадке- вич, вона побачила найкращі збірки виробів народнього мистецтва і збаг нула їх вартість і красу. А вже піз ніше на скитальщині, проживаючи в Гановері, вона співпрацювала в табо ровій вишивальні з Вірою Росій ською, дійсним майстром полтавської вишивки. Отак на своєму життєвому шляху Люба Луцька збирала ці відомості. Та цей дар вона не заховала для се бе. А впродовж кількох років вона передає його молодим ентузіясткам української вишивки, що переймають від неї не тільки технічне знання, але й чудовий смак та зрозуміння стилю. За це вдячні їй десятки наших жінок. А найвищим признанням для її вмін ня являється те, що найкращі вишив ки її курсів будуть репрезентувати українське народне мистецтво на святкуванні 100-ліття Канади. Цей перелік осягів не був би пов ний, якби ми не згадали громадських заслуг Люби Луцької. Коли в 1952 р. в Торонто постала Фін. Комісія СФУ Ж О — Люба Л уцька стала ЇЇ голо вою. Своїм товариським хистом вона заохотила членок до праці й скріпила цю першу клітину СФУЖО на кана- дійському герені. А коли вже хотіла віддатись улюбленій праці над ви шивками, тоді уступила, залишившись почесною головою Фін. Комісії. ЗАМОВЛЯЙТЕ КОМПЛЕТ ЖУРНАЛУ з років 1946— 1949 ГРОМАДЯНКА — 5 чисел коштує 1 дол. — ПОДЯКА З нагоди уродин у моє 80-річчя, що припадало весною мин. року, наді слали мені привіти й побажання, квіти а то й подарунки Управи складових організацій СФУЖО; надали мені почесне членство: Союз Українок Америки на своїй ювілейній Конвенції в Ню Йорку зимою 1965-го року; Український Жіночий Союз у Відні; Український Золотий Хрест на своїх ювілейних Збо рах в Лігайтоні, літом 1966 р. та наділили почесною відзнакою, як також Гоі- ловна Управа ОУК в Торонті. Вшанували мене на присвячених мені зустрічах: Екзекутива СУА; Управа СФУЖО в Филаделфії в квітні, 1966 p., де я пе ребувала зимою і весною ц. p.; Український Жіночий Союз у Відні, на при свячених мені сходинах в сам день моїх уродин; у Монтреалі, з ініціятиви прихильниць СФУЖО, улаштували мені в червні ювілейну зустріч усі місцеві жіночі організації (також і ті, які не належать до СФУЖО), що було виявом наших дружніх взаємин від часу мого перебування! в Канаді, куди я приїхала перед 16 роками. Усі ті несподівані вияви симпатії чи то прихильности від тих, що мене знають особисто, та вислови признання! і пошани як голові СФУЖО, федера ції, що є символом об’єднання українського жіноцтва в різних країнах посе лення для спільної праці в допомогу рідному краєві, зворушили мене до> гли бини душі, то ж не маю сили і не маю слів, щоб висловити всім міою сер дечну подяку, так, як би я цього бажала. Тому і не вичисляю поіменно всіх осіб та назв організацій. Я свідома, що; єдиною подякою могла б бути лише віддана праця для тих ідеалів, що об’єднали нас у спільну федерацію (СФУЖО) для завдань якої, по моїх силах, працюю від часу приїзду на цей континент. То ж висловлюючи тепер сердечну подяку всім за вияви) прихильности і дружнього відношення до мене ЯК до тої, щ о очолює спільну централю, прирікаю, щ о працюватиму, як Бог мені допоможе, в міру своїх сил і на далі над об’єднанням українського жіноцтва на шляху до спільної мети. ОЛЕНА ЗАЛІЗНЯК 14 НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1967 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
