Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерв'ю Мельпомена перемогла З Ларисою Кукрицькою зустрі лись ми не за лаштунками театру, а в гостинному домі спільних зна йомих. Я познайомилась із моло дою гарною бльондинкою з бла китними очима і почула короткий її життєпис. Народилася Лариса у Варшаві. Батьки її емігранти — батько Ва силь із Кам’янця-Подільського, мати Олександра родом із Білору сі. До Америки Лариса приїхала ще малою дівчинкою у 1947 р. з батьками і сестрою. Великий Ню Йорк став місцем замешкання ро дини. Тут Лариса закінчила се редню школу і Гантерський ка- ледж із степенем бакалавра крас ного мистецтва, а ступінь магі стра одержала в Колюмбійському університеті. З доручення Ред. Колегії „На шого Життя “ я звернулась до неї з кількома питаннями, щоб з’ясу вати її мистецьку діяльність. — Що спонукало вас вибрати професію артистки? — Мій батько маляр-портре- тист і в атмосфері того мистецтва я змалку проживала. В цьому на прямку ішли й зусилля моїх бать ків. Тож, вибираючи фах, я спо чатку вчилася малярства. Крім то го я цікавилася музикою й співом. Рівнобіжно вчилася грати на скрипці. Батько мій знайшов скрипку на вулиці у Ню Йорку і вважав це за знак, що я повинна цієї гри навчатися. Так я навча лась шість років і виступала в ор кестрі проф. Берника. До театру мене тягнуло ще змалку. — Чи були якісь перешкоди, що недозволили вам відразу по святитися виключно театральним студіям? — Я була майже однаково за цікавлена і малярством і сценою. За порадою батьків я закінчила малярські студії і потім навіть ко роткий час працювала як декора тор вікон у Тифані. Це найбільша крамниця клейнотів в Америці. Але ще до того я познайоми лась із театральною студією Й. Гірняка і О. Добровольської в Ню Йорку. Контакт із нею розвинув ще більше мій потяг до театраль ного мистецтва. Я записалась до датково в каледжі на театральні курси, а українській студії завдя чую удосконалення моєї україн ської мови і мій перший виступ на сцені. Було це в 1953 р. — В яких ролях ви тоді висту пали? — В комедії ,,3а двома зайця ми" в ролі молодої дівчини Галі, у п’єсі ,,Мина Мазайло" в ролі тьоті Моті, а в „Лісовій пісні“ Ле сі Українки в ролі Мавки, а також і Килини. — Цей дебют у Студії заохо тив мене по закінченні універси тету поглибити свої студії з цієї спеціяльности. Тож я пішла вчи тися до Акторської Студії Лі Страсберга і пробула там чотири роки. Тут мене заангажували вперше до театру на Бродвеї. У п’єсі „Юлія, Яків і дядько Йосип" (Ju lia, Ja k e and Uncle Jo ) я грала одну з головних ролей з Клявдетою Кольберт. Було це в 1961 р. — Під яким іменем ви виступа єте в американських театрах? — Мій псевдонім Лариса Лорет (L a rissa L a u re t). Потім я грала в п’єсі Теннесі Віліямс „Іґуанська ніч“ (T he N ig h t of th e Ig u a n a). Ця п’єса йшла на Бродвеї цілий рік. Також виступала я в комедії “T he M arriag e - Go - A round” (1965). В ній виконувала я ролю молодої шведки, що є третьою особою в подружньому трикут нику. — Ви й сама скидаєтесь на шведку. Чи правда, як пишуть про вас у рецензіях, що у вас є шведська кров? — Ні, я чиста українка. Мій агент, на жаль, без мого дозволу, подав це до газет. Думав, що ко ли я граю шведку, цікаво було б згадати, що я хоч трошки є швед ського походження. Згадуємо ще й інші сценічні й фільмові виступи, в яких Лариса Кукрицька брала участь. Також у телевізії вона пробувала своїх сил. — Скажіть, будь ласка, яке ва ше амплуа? — Найбільше я люблю драма тичні ролі і найкраще себе в них почуваю. На жаль всі ролі мої на американській сцені далекі від цього ідеалу. Там я мушу грати ролі, що їх мені дають, здебіль- ша „велелюбних русявок" (sexy b lo n d e). — Як ви розглядаєте свою ро лю Донни Анни в „Камінному Го сподарі" Лесі Українки? Чи ви задоволені своїм виконанням? — Ця роля належить до мого репертуару, але з мого виконання я незадоволена. Увесь наш теа тральний ансамбль працює далі, щоб удосконалити виставу, а я особисто у своїй ролі відкриваю щораз нові можливості щодо її поглиблення і поліпшення. — Чи це добре, коли подруж жя, чоловік і жінка працюють в одному фаху? Що можете нам про те сказати, як дружина Воло димира Лисняка, що очолює „Но вий Театр"? — О так, спільний фах, спільні ідеї й обопільне зрозуміння дають добрий стимул до мистецької пра ці. Є спільне зрозуміння, що в на шому званні дуже потрібне. Наше стремління до вибраної цілі є зав жди гармонійне і радісне. Думаю, що було б трудніше, коли б наші зацікавлення були різні. — Вибачте за таке питання. Чи не подружжя з Володимиром Лис- НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1967 9 Ляриса Кукрицька A ctress L arissa K u k ry ts k a w as n o m in a te d as th e “Y o u n g T a le n t” of 1966 b y thie E d ito ria l B o a rd of O u r L ife
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
