Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Перед спанням діти завжди про хали: — Розказуйте нам, бабуню... Інакше не підемо спати! — Ого-го, — сміявся старший Тарасик. — Я ляжу скоріш від тебе. І бабуня мені казочку роз каже. — Не тобі, а мені! — впира лась Марійка. —- Побачиш! — Годі, дітки! Розкажу вам обоїм. Але не казку, а правду. Як то було в Рідному Краю, коли надходили Різдвяні свята. — О, так бабуню! Розказуй! А ми будемо тихенько лежати... Вже коли бабуня накрила дітей і погасила велике світло в кімна ті, тоді сіла між обома ліжечками і стала пригадувати. — Отже знаєте, діточки, Свят- Вечір завжди припадав на 6. січня. Того дня всі рано-раненько вста вали. Стільки було роботи! Тому й діти не могли спати. А матуся завжди знайшла для нас зайнят тя. „Діти, лізьте під стіл!" — О, ми знали, що це значить! Уранці на Свят-Вечір треба було кликати домашніх тварин. Отже й ми лазили по землі довкола сто ла і кликали одне наперед друго го: „Квок, квок, квок!" А другі відповідали: „Ціп, ціп, ціп!“ По тім коли накликали досхочу кур чат, тоді переходили до гусят: „Ґе-'ґе-ґе“ і сичали, як гусаки. Врешті пригадували собі качат і кликали „тась-тасьтась!" і відпо відали собі „ках-ках-ках!“ Не за були й поросят з рохканням, озець із їх блеянням, телят із їх меканням. Скільки то радости бу ло! Навіть кота і пса старались наслідувати. Ми були дуже горді, що старші слідкували за нами, а дехто похвалив, що добре вміємо кликати. Врешті, коли вже досить було гамору, тоді мати кликала нас: —- Ходіть дітки, обмитись, бо вода з пшениці вже готова. До схід сскця треба вилляти на по ле, щоб пшеничка родилася. Був т:кнй ззичай, що воду, в якій на Свят-Вечір мили пшени цю, зберігали до миття. Її нали вали з мидницю І ДО неї 'ПІДХОДИ ЛИ діти по старшині. Мили личко, щоб були такі ясні й чесні, як „ярая пшениця", що з неї буде сьогодні найважніша страва -— кутя. Потім усі молились і на сні дання дістали по горнятку моло ка. Дорослі не їли нічого аж до вечора. — А що ви потім робили, ба буню! — О, Тарасику, роботи було доволі. Адже на Свят-Вечір годи лось подати 12 страв. Отже коли тільки розтопили вранці піч, то закипіла з кухні робота. Я ще мала була, а до всього пильно приглядалась. Нераз дали мені й якусь роботу — сікти капусту, обирати картоплю. А й коли лі пили вареники, то все кілька було моєї роботи. —■ А що хлопці робили? — їм теж роботи не бракува ло. Треба було прочистити від снігу доріжки, щоб колядники ма ли легкий доступ. Нанести дров, щоб їх у кухні не забракло. По чистити у стайні, щоб і там свя точно виглядало. Та й зробити по рядок на подвір’ї, щоб усе стояло на своєму місці. —- Гаразд, бабуню. А я зроблю порядок у гаражі, — сказав Та расик, засинаючи. — От гарно буде! І там буде свято... — відповіла йому бабуня. Збірники для дітей СНІГОВА БАБА СНІЖИНКИ СРІБНА ЗІРКА Упорядкувала Марія Юркевич — Ціна по 50 цт. кожен — Замовляти в Централі СУА НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1966 X J Р о з к а з у й т е , б а б у н ю . . .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
