Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Врешті залишилося тільки три вожне почування чогось затраче ного і з ним вона заснула, не знаючи, чи тим затраченим є ко лишнє Різдво, чи може колишній Андрій. Віра ходила по місті з довгою лиістою передсвяточних закупів. Враз із сотнями інших людей во на бігала від крамниці до крамни ці, топтала мокрий сніг по хід никах, ждала на кожному розі зе леного світла, їздила переповне ними віндами, чи рухомими схо дами, густо обліпленими людьми. Вкінці, накупивши багато дечого, тільки не те, що (наміряла, втомле на та обладована клунками, по верталась домів. Вийшла з дому ще вполудне, але короткий зимо вий день скоро закінчився і вже був вечір. Щасливо примістилася у переповненому трамваї, що по волі сунувся вулицями середмістя. Вулиці аж кишіли від авт та пі шоходів. Прибране по різдвяно му місто вабило очі різнобарвни ми світлами, а рідкий сніжок, що пролітав у повітр’ї, додавав усьо му своєрідного чару. Попри вікна трамваю пересовувалися освітле ні ялинки, яскраві електричні зо рі, хвостаті комети, ангели з дов гими трубами. За вітринами на зміну півроздягненим манекінам у вечірніх сукнях, стояли три мудрці у довгих східніх шатах, або сиділа похилена над дитятком Марія посеред пастухів в овечих шкурах. Де-не-де червоніла тов ста постать Санта 'Клоса, більш похожого на Хрущова, ніж на угодника Божого. ,,0, пані, і ви тут“ — почула Віра знайомий голос сусідки з ву лиці. По хвилині доглянула її по між натовпом. Жінка стояла посе редині трамваю, навіть не при держуючись рукою, бо в обох ру ках мала певно коробок та коро бочок. Вона виглядала втомлено, наче б от-от мала впасти з утоми — та годі було впасти у цій гу щі людей і вона стояла. „Ледве живу, — говорила до Віри, — весь день ходжу по мі сті, а там прямо жах, які товпи. Нічого не хочу, тільки, щоб Різ дво проминуло. А ще нас, україн ців, покарав Бог подвійним Різ двом... Зближалася зупинка і декілька людей стало пропихатися до ви ходу. Рух, що зчинився при цьо му, потягнув за собою жінку і Віра стратила, її з очей. Та сло ва „коби вже проминуло Різдво" залишилися у повітрі і Вірі зда валося, що вони є висловом збір ного бажання оцих людей кругом, що товпляться по крамницях, ду шаться по трамваях, висилають сотні стандартних, механічно ад ресованих побажань та купують десятки ‘подарунків. Все те часто переходить їх фізичні спромож ності. А у метушні та гаморі гу биться вся радість свят, залиша ється тільки втома. Віра вийшла з трамваю і зараз же скрутила на свою тиху та вкриту снігом вулицю. Ніч була холодна, але спокійна з рясними зорями на небі та іскристим сні гом під ногами. Такими бували Різдвяні ночі у її дитинстві. Тоді їй завжди здавалося, що зорі схо дять з неба та входять у людські думки, а людські думки летять на небо, щоб ясніти з зорями. Від того небо і земля стають собі близькими. Вона йшла поволі, бо треба було бродити невідметеним сні гом. Та ця хода не втомляла її, навпаки її попередня втома ку дись ділася і вона щораз глибше входила у настрій колишнього Різдва — радісного та спокійного. Врешті пристанула перед власною хатою. З вікон падали теплі смуги світла на високий, зрідка відкиду- ваний сніг. До вікон прилипли дитячі голівки, виглядаючи ‘мами. Вони кивнула їм рукою і ще раз поглянула на небо. Посеред неба пристанув місяць і задивився на її хату. У нього було знайоме об личчя — Андрія, давнього Андрія. Вона входила до хати з поста новою, що в них буде радісне Різ- дзо — як колись. Н О В І В И Д А Н Н Я Людмила Коваленко: СТЕПОВІ ОБРІЇ. Частина перша трилогії „Наша не своя земля". В-ча С-ка ,,Тризоб“, 1965. Стор. 226. Над Озівським морем осіло ко лись грецьке поселення, що про несло свою мову і звичаї крізь ціле століття. На цьому тлі виро стає молода дівчина, що разом із освітою втягнула в себе ідеали тодішнього покоління. Це 'були пориви до волі, це був бунт про ти царського гнету, що тяжів над усіми народами царської імперії. І в цій атмосфері розквітає її особисте життя, пов’язане з до лею української землі. Повість є частиною трилогії, що включить наші визвольні зма гання та створення нашої Дер жави у свою дію. Генрі Лонґфелло: ПІСНЯ ПРО ГАЯВАТУ. Переклад Оксани Со ловей. В-ча С-ка ,,Тризуб", Він ніпег, 1965. Стор. 40. Генрі ЛонгсЬелло був одним із перших американців, що їх літе ратурна слава поширилась поза межі батьківщини. Із його тво*- рів найбільше відома „Пісня про Гаявату", ота співуча епопея ін- діянських племен. Вплив роман тизму позначився на відтворенні народніх легенд і вірувань. Доте перішні переклади „Пісні про Га явату" нам тепер недоступні. Ок сана Соловей, що одержала торік нагороду Літ. Конкурсу СФУЖО за переклад Веркора „Море мов чить", блискуче справилась із цим завданням. Юрій Шерех: НЕ ДЛЯ ДІТЕЙ. Літ.-критичні статті й есеї. В-во „Пролог", 1964. Обкладинка Я. Гніздовського. Стор. 416. В передмові Ю. Шевельова з’я совується видання тієї книжки та псевдонім її автора. Зумовив їх розвиток нашої літератури в хви лину зникнення окупаційного тис ку та „розрадяненіня" підсовєт- ської людини в авторі. Цей ціка вий процес зілюстроваїний також рядом критичних статтей та есеїв. Більшість статтей уже друкована, але є й такі, що друковані впер ше, як „Легенда про український неокласицизм“ і „Два стилі укра їнської критики". Книжка допомагає зрозуміти суть нашої літературної творчо сти в останніх десятиліттях. Л. Б. Прийдіть на імпрезу найближ чого Відділу СУА! Пізнаєте гро мадську готовість нашого жіноц тва й відчуєте теплу, товариську атмосферу. 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1966 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
