Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
розпуку, а потім і на бажання помсти. Маруся отруїла Гриця і в цьому призналася. її засуджено в, 1648 р. на страту. Але в день виконання присуду, за, народнім переказом, примчав вершник 'від гетьмана із наказом дарувати Ма русі життя „в память героїчної смерти її батька й заради чудо вих пісень, що вона складала“. Можна догадатися, що тим пі- слакцем був Петро Іскра. Але Ма руся після цього прожила недов го. Мабуть, трагічні переживання підірвали її здоров’я. Вона по мерла 1653 р. Це все, що відоме нам тепер про життя Марусі Чу- рзївни. Щ о можна сказати ще про творчість Марусі Чураївни? Як було вже сказано, Маруся Чура ївна не тільки укладала й •компонувала пісні, але маючи чу довий голос, напевно, з подруга ми й співала їх. Так вони пішли в народ, підлягаючи на протязі довгого часу різним змінам, і ста ли народніми. Дослідники хочуть тим пісням повернути їх автора, і це їм почасти вдається. Дотепер прорідж ено 16 пісень. Всі вони виявляють особисті почування Марусі Чураївни і, разом з на родніми переказами, дають мож ливість відтворити її життєпис. Як народні пісні вони майже всі нам відомі. До перших дослідже них пісень належить пісня ,,3а- світ встали козаченьки, в похід з полуночі", що протягом* віків за мінилася на маршову пісню „З а свистали козаченьки...“ Цю пісню уклала Маруся, виряджаючи ми лого в похід. Її авторству нале жить знана пісня „Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться", що її використав І. Котлярев ський в опереті „Наталка Полтав ка". Крім цих, ще ось ці пісні: „Котилися вози з гори, та в доли ні стали...", „Сидить голуб на бе резі, голубка на вишні.„Бо лить мене голівонька від самого чола...“, „В огороді хмелинонька, грядки устеляє...", „Хилилися гу сті лози...", „Стелися, стелися, зелений гороше...", „Грицю, Гри цю, до роботи...“ й інші. Остан ню пісню „Ой не ходи, Грицю та на вечерниці..." Маруся Чураївна уклала ще перед нещасливим за кінченням її любовної трагедії. ДАВНІ ЦІННОЩІ У МОДЕРНОМУ ПРИМІНЕННІ Такою буде тема Конгресу Між народньої Жіночої Ради, що відбу деться в часі від 14.—26. травня ц. р. в Тегерані, Іран. її розглянуть на трьох семінарах під гаслами — „Усу нення неписьменности“, „Жінка в су часному житті й праці“ та „Домашнє виробництво у розвитку громади". Теми є підібрані для потреб азій ських країн. Конгрес Міжнар. Жін. Ради є мі сцем зустрічі видатних представниць жіноцтва різних країн. Господинею Конгресу є Найвища Рада Жіночих Організацій Ірану під головуванням княжни Ашраф-Паглаві, сестри шаха. Положення Ірану на межі західнього і східнього світу вимагає приділити цій зустрічі якнайбільшу увагу. Союз Українок Америки змагає до висилки туди своєї представниці. Ма ючи великий досвід у піднесенні хлі боробської країни до стандарту мо дерного життя, делеґатка-українка зможе висловити неодну пораду в дискусії і при тому пригадати поне волення своєї країни. Маємо змогу включити нашу представницю в рам ки американської делегації. Це є ко рисна нагода, якої не сміємо пропу стити. Тому жертвуйте на Фонд Зв’язків і Репрезентації СУА! Часу вже неба гато, отже треба поспішати, якщо маємо взяти участь. Кожен Відділ повинен причинитися до цього по чину! З усього цього виходить, що Ма руся Чураївна має право «а пев не місце в історії української по езії і піснетворчосте. Сподіваюсь, що ці інформації про Марусю Чураївну будуть ці каві і для читачок „Нашого Ж ит тя". Наталія Чапленко Література: Укр. драматургія першої половини XIX. ст. Маловідомі п’єси, Київ, 1958. Володимир Самійленко: Твори, том 2. Київ 1958. Микола Старицький: Твори, том 2. Київ 1964. „Вітчизна" ч. 10, 1964, ч. 9, 1965, Київ. „Мистецтво" ч. 5, 1965, Київ. „Літературна Україна" ч. 100, 1965. З нових видань Людмила Коваленко: ДВІ КРА СИ. Новелі. Торонто 1965. Бібліо тека „Ми і Світ". Стор. 112. Не все можна в цій збірочці назвати ковелями. Є тут і гумо рески, є й оповідання. Але ця різноманітність вказує іна можли вості авторки, що черпає сюжети з довкілля, з минулого й сучас ного. В кожній із тих картин чіт ко окреслені типи, виразно про ведена дія. Заголовна новеля „Дві краси" була вирізнена на 1. Літературно му Конкурсі СФУЖО. Катерина Антонович: З МОЇХ СПОМИНІВ. Вінніпег, 1965. Н а кладом УВАН, ч. 23. Стор. 32. Н аш і мисткиня «акреслила в. цьому виданні картину свого ди тинства й юности, що пробігли в Харкові. Дуже безпосередньо по далі перші дитячі враження і зу стріч із нашим селом. Завдяки батькові авторка скоро стрінулась із освітніми організаціями Харко ва — Публічною Бібліотекою і „Обществом Грамотности". А. Гороховим: Батьки і діти. Вінніпег, 1965. Накладом Союзу Українок Канади. Обкладинка Ми- рона Левицького. З переднім сло вом СУК-у. Стор. 134. Виховна проблематика живо цікавить наше суспільство. На цю тему пишеться в нас багато стат- тей, а й появляються деякі книж ки. Поміж ‘НИМИ передове місце займе оця, що охоплює цілість виховних справ. Авторка, довго літня діячка Пласту, насвітлила в ній багато спірних справ. Про блема асиміляції, двох патріотиз- мів, зберігання обрядів і тради цій, рідна мова у щоденному по буті — це все читачеві подано легко й зрозуміло. Цю книжку повинні прочитати всі батьки- українці. Л. Б. НАШЕ СПІВЧУТТЯ З приводу смерти бл. п. Модеста Макара, чоловіка п-ні Олі Макар, членки нашої Окр. Ради, складаємо невтішній вдові з родиною наше щи ре співчуття. Окружна Рада СУА і Відділи СУА Дітройт, Миш. 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1966 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top