Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Маруся Чураївна — легенда чи дійсність? В українські літературі є декіль ка творів, переважно драматич них, яких героїнею є Маруся Чу раївна або дівчина з якимсь іншим ім’ям у її ролі. Події, зів’язані з цією наїпів легендарною постаттю відбулися більш як 300 років то му. Щ е й тепер вона хвилює наших дослідників, хоч дослідження роз почато в минулому столітті. Що ближче наших часів, що далі від тих подій, то реальнішою стає по стать Марусі Чураївни. Для одних її трагічний життєвий шлях став темою дослідів, для других — м.а- теріялоїм творчости, а для загалу залишились тільки її пісні, що ста ли народніми, згубивши ім’я ав торки й композиторки, що ними в одній особі була Маруся Чураївна. Перший про неї написав росій ський письменник О. Шаховський у повісті „Маруся, малороссій- ская Сафо“, що появилася у збір ці „Сто русских літераторов", у Петербурзі 1839 р. Але ще до того часу, у 1837 р. в Москві ви йшла друком п’єса К. Тополі, ма ловідомого українського письмен ника, під заголовком ,,Чари“ для якої сюжет взято з народної піс ні ,,Ой не ходи, Грицю11..., що теж, як побачимо далі, була зв’я зана з долею Марусі Чураївни. П’єса була виставлена в Таганро зі 1845 р. Український письмен ник В. Самійленко, взявши сюжет з повісті О. Шаховського, напи сав драму „Маруся Чураївна", що була видрукована в Харкові 1896 p., в альманасі „Складка", присвя ченому В. С. Александрову. Пізні ше, в 1899 р. В. Самійленко пере робив її, але друком появилася вона аж 1958 р. в Києві, під заго ловком „Чураївна". До речі буде згадати маленьку п’єсу В. Алек- сандрова „Не ходи, Грицю", що була надрукована в 1873 р. В 1887 р. Михайло Старицький ви ставив свою п”єсу під заголовком „Ой не ходи, Грицю, та на вече- •ниці", що вперше була надруко вана 1890 p., і що ще й досі не сходить із сцени українських те атрів. Перший її заголовок був „Маруся Шурай". Через цензурні обставини, автор мусів змінити заголовок. О. Огоновський згадує п’єсу „Маруся Чурай, українська піснетворка", українського пись менника Г. Бораковського, надру ковану у Львові 1888 року. Сюди треба додати ще повість О. Коби- лянської „В неділю рано зілля копала", що вийшла друком у 1909 p. .І в неї використаний мо тив народньої пісні „Ой не ходи, Грицю, на вечерниці", але персо нажі взято з гуцульського життя. Про Марусю Чураївну О. Коби- лянська могла не знати. Фактичні дані щодо біографії й творчости Марусі Чураївни були тільки в переказах та піснях, що довго ніде не були записані. Але у дослідників, є згадка, що у пись менника Г. Квітки-Основяненка, крім матеріялів біографічних та пісенних, буз ще й портрет Ма русі Чураївни. Автор першої біо графії Марусі Чураївни О. Шкля- ревський (1837-1883) той пор трет у Г. Квітки-Основяненка ба чив і «а підставі того портрету відтворив у своєму нарисі фізич ний образ Марусі Чураївни. Зов нішній вигляд Марусі Чураївни описує й Шаховський, на підставі нібито свідчення одного із її су часників. Сучасним дослідником життя й творчости Марусі Чура- ївни в Україні є Леонід Кавфман, композитор і музикознавець. Він надрукував уже в різних періо дичних виданнях декілька статтей про неї. Він же звернувся до ма ляра Ф. Самусєва з пропозицією відтворити її портрет. Цей пор трет разом із статтями про твор чість Марусі Чураївни Л. Кавф- мг,на також був надрукований в періодичних виданнях України (найкраща кольорова репродук ція у журналі „Мистецтво", ч. 5 за 1965 рік). Яка ж насправді біографія Ма русі Чураївни? Марія Чураївна народилася бі ля 1625 року. Батько її Гордій Чурай, був урядником в одному з козацьких полтавських полків. У боях проти поляків його разом з гетьманом Павлом Павлюком в 1638 р. страчено у Варшаві. Вдо ва Горпина Чурай з дочкою Ма русею жили на. передмісті Пол тави на березі Ворскли. „Гриць", що буз спричинником трагедії Марусі Чураївни, — це Григорій Бобрекко, син хорунжого полтав ського полку. Родина Бобренків жила недалеко від Чураїв, „на горі". Діти разом зростали і їх приязнь пізніше перейшла в пал ку любоз. Та старі Бобренки хо тіли одружити сина з багатою дівчиною Галею, дочкою полтав ського сотника Федора Вешняка. Особливо. Грицькова мати була проти його одруження з Мару сею. Крім того, треба згадати Пе тра чи Кіндрата Іскру, Грицько- вого приятеля. Він, правдоподіб но, був батьком полковника Івана Іскри, що його стратив гетьман Іван Мазепа, за донос Петрові І. Іскра також кохав Марусю, не ви являючи їй своїх почувань. Події відбувалися під час війни Богдана Хмельницького з поляками, і оби два. козаки брали участь у цій війні. Маруся залишилася вдома і свою тугу виливала в піснях, що їх сама творила, укладаючи слова і мелодії. З війни козаки поверну лися по урочистім з’їзді гетьмана Богдана Хмельницького до Києва. Та Гриць підкорився намовам ма тері і одружився з Марусиною суперницею Галею. Туга за коха ним перетворилась у Марусі на НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1966 5 Маруся Чураївна, олія Портрет роботи Ф. Самусєва L e g e n d a ry U k ra in ia n fig u re М аго и зіа T c h u ra y
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
