Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
День св. Валентина найкращі наслідки, що якось і нас розворушив. Якесь ніби бажання чи слаба надія на краще стали і в нас прокидатись і ми дійсно приготувались у дорогу. Настало перше березня. Проводи наші бу ли велелюдні і зворушливі, бо окрім наших рідних і близьких — провсжати нас прийшли до по їзду всі сусіди й колеги з універ ситету і ті учні, що ми їх учили, і всі ,, жертви Наталіних синіх очей“ і просто цікаві люди поди витись (і осудити), як то дві мо лоді дівчині в такий непевний час поїдуть аж у Монголію. Полилось трохи сліз, були й поцілунки (ко жен вважав за необхідне поцілу вати Наталю), нанесли нам на дорогу безліч подарунків, їжі, книжок і квітів. Коли ми вже зайняли свої міс ця, .н?і Наталю раптом напав якийсь страх. Вона ще більше зблідла, зірвалась, вхопила мене за руку і кинулась до дверей. Я затримала її, стала заспокоювати. В той момент потяг рушив і нам ке зосталось нічого іншого, як помахати на прощання мамі і всім рідним, що хрестили нас і силу вали усміхатись. Дорога наша була довга, але ні чого неприємного не трапилось нам. Тільки коли ми вже переїхали красуню-річку Нонні і бистрий, кришталевий Ял та потяг спустив ся 3і гір т. зв. Великого Хінігану, то монгольська рівнина зустріла нас знову зимою. Падав сніг, гуляв у степу серідитий вітер, обкидаючи наїс снігом із піском. А ми вже зі йшли на стації й чекали вузько колійки, що мала завезти нас на 5 годину вечора в санаторію. А поїізду немає! Ми Стояли зі сво їми валіізками, не знаючи, що ро бити і куди дітися на ніч. На на ше щастя чемний залізничий служ бовець прислав нам віїзника, старо го монгола, що погодився нас за везти. І він посадив на:с у щось та ке, як плетений великий кошик, зверху напнутий верблюжою пов стю. Ця споруда була на полозках і пара малих .мохнатих конячок нас швиденько тягнула ,,кудиісь“, бо окрім біло-сірої пелени навколо наїс ми нічого не могли доглядіти. В нашому „кошику “ було так за тишно, що ми й жартувати поча ли — нїби ми два „великодні зай чики"... (Далі буде) У місяці лютні святкують амери канці, крім днів уродин двох найви значніших президентів Америки — Вашінґтона і Линкольна — день св. Валентина. У нас, хоч живемо доволі довго в цій країні, немає ще вираз ної настанови до цього свята. Дехто з великим захватом відзначує „Ва- лентайнсдей“, обдаровуючи себе вза ємно, другі ж уважають це — „аме риканізацією". Але ні одні, ні другі добре не знають, звідкіля пішов цей звичай та що він означає. Це свято започаткував папа рим ський Гелазій у 496 p., отже майже 1000 літ перед відкриттям Америки. Поганські римляни святкували 15-го лютня свято Люперкалія, присвячене богині Юноні, що опікувалась жін ками й дітьми та яку звали богинею подружжя. В той день дівчата й юна ки вибирали собі дорогою льосуван- ня пару. З’єднані таким способом молоді люди проводили весело свя то, а часто траплялося, що продов жували знайомство й залицяння і це кінчалося подружжям. Щоб усунути ці залишки поганських звичаїв папа Гелазій впровадив на день скорше, цебто 14. лютня, день св. Валентина. Святих Валентинів було двох і неві домо в честь котрого з них встанов лено свято. Обидва жили в 2-ому сторіччі по Хр., за панування імпе ратора Клявдія, були духовниками та відзначались великою любов’ю до ближніх. Обидва були переслідувані та згинули мученичою смертю. Отже в пам’ять цих праведників встанов лено це „свято любови ближнього*4. Згідно з історичними джерелами, святкування дня св. Валентина вста новлено в Англії в 1446 р. В Америці поширилось воно щойно в 1860-тих роках, у часі громадянської війни. Це доказ, що свято зовсім не амери канського походження, а тільки то му, що в Україні про те свято мало хто з нас чував, то ж ми його по милково приписали американцям. Дарма, що свято було встановлене з християнською метою, проте во рожби й забобони, що залишились від Люперкалій, його не покидали. Подібно, як у нас улітку християн ське свято Івана Купала, пов’язане з гулянням і ворожбою. Залежно від клімату даної країни та культури й темпераменту її мешканців, на день св. Валентина відбуваються ворожби й чарування, що нагадують звичаї наших Андріївських вечерниць. В день св. Валентина молоді дів чата в Італії вставали до схід сонця та виглядали крізь вікно. Коли пер ший прохожий, що минав хату, був мужчиною, дівчина раділа, бо це о- значало, що вона в тому році вийде заміж. Англійські дівчата пришпилю вали в навечеря св. Валентина до подушки 5 лаврових листків, по од ному в кожному розі й один на се редині; вони вірили, що завдяки тим чарам їм присниться суджений. Від важніші дівчата (по-нашому „козир- дівки^) оббігали опівночі 12 разів довкола церкву, проказуючи при то му відповідну, чарівну формулку. Дуже поширене було писання чоло вічих імен на малих листочках папе ру, що їх потім звивали, заліплюва ли глиною та кидали на воду. Чиє ім’я найшвидше втілило на поверх ню, було ім’ям судженого. Не тільки дівчата ворожили собі долю, молоді парубки теж хотіли довідатись про свою судьбу. Писали картки з дівочими іменами й кидали їх у посудину. Належало до доброго тону носити витягнену з ім’ям милої картку кілька днів на рукаві. Мабуть звідтіля й походить відома англій ська приказка „він носить своє серце на рукаві“! З розвитком культури зайшли різні зміни в житті людини. Перемінилось теж святкування св. Валентина. Зник ли всякі ворожіння та чарування, за лишилась тільки ідея — та сама, якою папа Гелазій хотів заступити поганські ворожби. Ідея любови ближнього! І в той передвесняний день люди бажають собі взаємно до бра. Навіть між людьми, що між ними панує вічна незгода, як учите лями й учнями, господарем хати і йо го мешканцями, чи врешті тещами свекрухами й їх зятями та невістка ми — навіть між ними царює в день св. Валентина — згода і любов. Символом того повного любови дня стало червоне серце, про шибну те стрілою. Його вміщують на ли стівках, коробках та інших подарун ках: що більше серце-бомбоньєра, то більша любов, що більше чеко ля док, то більше почуттів! Не знаю, як кому, але мені дуже подобається „Валентайсдей“. Може не зовсім випадково, зате диплома- 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1966 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
