Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
РІК XXI ГРУДЕНЬ, 1964 Ч. 11. Ольга Лубська ПЕРЕДРІЗДВЯНЕ Спалахнув лебединими крилами день. Самота. Приторк холоду. Тиша. Білотінню печаль у заобрій іде, Сіє цвіт піднебесних рай-вишень. У високості ангели гірлянди плетуть, Розсипають, просторами стелють. Ой, кому ж це трояндами білими путь У розорану горем пустелю? Прийде Син, прийде 'Бог в синій вечора млі Заповітом Господньої мови. Прийде правда, чоло опромінить землі Золотим ореолом любови. Пливе в синь лебединою хмаркою день . . . Простір ширшає, глибшає тиша. Білотінню печаль у заобрій іде, Сіє цвіт піднебесних рай-вишень. СВЯТИЙ ВЕЧІР Розірвалася нитка розлуки, І роки розкотились намистом. Хтось нечутно у шибку постукав, Хтось узяв невидимий за руку, — Веде в простір блакитно-імлистий. Знаю, хтось на дорогах цих падав, Спотикався об гостре каміння. В небесах промениста лямпада. Аж до зір світляна колонада Аж до зір материнське терпіння. Знаю, хтось виглядатиме сина На причілку похилої хати А його, що — казали — загинув, Я в діброві на чатах зустріну, — Захистила Ісусова Мати. Із збірки „Колосся шелестить" Дитяче Різдво Людину, що вирвалася поза залізну заслону на Захід питали, що є найбільш дошкульне в Со- вєтському Союзі: Голод і нестаток? Страх і тюр ма? Насильна розлука з рідними? Накидування комуністичного світогляду? Механізація життя? Утікач, що мав за собою російську тюрму зі слідством НКВД, а світову війну перебув як боєць Червоної Армії — відповів несподівано: „Найбільше ненавиджу їх за те, що вони відо брали дітям Різдво". Ця, дивна на перший погляд відповідь, усві домлює нам, що наші діти мають щастя пережи вати чар Різдвяних святкувань, їхні душі бага тіють скарбами Різдвяної Містерії, ірраціональ них ще, бо дитячих переживань, які одначе ли шають своє світло й тепло на ціле життя. Чарівне, дитяче Різдво! Суміш піднесеної релігійности, втіхи, очікування і мистецького ви яву в різноманітних формах українських обрядів і звичаїв. Воно незабутнє. Слухаєте оповідання людей, читаєте спогади сотень авторів і завжди знаходите ті самі враження, ті самі картини: хви лювання в часі підготови колядок і вертепу, ялинки і прикрас хати, виглядання першої зірки, урочистість Свят-Вечора, монументальність Бого- служень та Різдвяних суспільних функцій. Українське Різдво не знало подарунків. Не знані були йому грошові клопоти, складкові клю би, зацікавлення виміром одежі свояків і знайо мих. Цим турбувався св. Миколай. А одначе те Різдво було незабутнє. Глибоких дитячих вра жень не нищило пізніше життя. Воно лиш по глиблювалося під тягарем часу, присипалося пи лом забуття, але цей пил розвівався легко, коли була нагода вернутися думкою в минуле. Тоді ясним полум’ям розгорялось у споминах непов торне Різдво дитячих літ. Щасливі діти, які мають змогу такого чи стого духового, піднесеного свята і щасливі бать ки, що можуть бути творцями цієї святочної ро динної атмосфери. Бо ніщо не заступить дитині родинного свята — подорож, кіно, забава, доро гий подарунок, навіть обрядова українська ім преза, при всіх своїх можливостях поширювання традиційних форм. Зокрема щаслива молода укра їнська мати, бо' це вона в першу чергу має змогу провадити молоді душі до релігійних рідних чи стих сфер, які в майбутньому стануть основою свідомого плекання українського побуту в на шому родинному й суспільному житті. НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1964 1
Page load link
Go to Top