Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Жіночий хор із Снятина на Покутті: Жіночий хор у Онятині під орудою п-ні Орисі Костинюк зодягався при своїх виступах в народнє вбрання. На світлині бачимо хористок у весільних строях із сіл Потічок, Белелуя, Русів, Підвисока. По середині між ними диригентка (у білій перемітці). Тепер проживає в Рочестері, ЗДА. W om an’s ch o ir in S niatyn, W est U k rain e w o re fo lk costum es fro m th is region мені доброї ночі, але не цілує мене і вижидає — як болюче я це відчуваю — щоб я відійшла вже до своєї кімнати. Вагаюся... ,,Скажи, може щонебудь тобі потрібно, я тобі поможу. Ночі те пер холодні, тобі треба добре об- критися. Та ще й не дуже пізно, почитаймо трохи“. ,,Ні, дякую тобі за все, мамо“. Відходжу, лягаю і якже довго не можу заснути. Скільки різних думок і суперечностей. В котрійсь кімнаті недімкнена віконниця вда ряє від кожного нового прибою вітру. Але не встаю її зачинити. Байдуже, якби навіть у моїй кім наті відчинилося вікно і полився дощ, я не встала б. З Не знаємо, як ще та< довго зможемо жити, не із собою, а по біч себе. Ірисса старається кож ного ранку мене переконати, що все по-старому, що вона не по кидає мене і що вона щаслива. Не вірю їй... Вона навіть не пам’ятає надто про свого птаха. Хіба часами при несе йому води, нагодує, але вже не з теплої руки... і не шепочеть ся з ним вже ніколи. її отруює кожний день безбар вним, одноманітним безкриллям. Ч асти , в дуже коротких хвили нах, вона намагається воскресити свій давній, дитинний усміх. Я хотіла б так його придержати. Це завжди було в мені щире, я ні коли не хотіла, щоб вона була моїм справжнім в’язнем. Я тільки хотіла повернути її моїй країні. Хочу пригорнути Іриссу до се бе, винаходжу різні гри. Але ні чого мені не вдається. Я безрад- на... Кожного ранку жду якогось чуда, але воно не приходить. Тільки вітер розгулює по хмарах і випускає перші сніжинки. За мерзають шиби. Барвні вітражі на вікні в Ірисси матовіють. Вона те пер ніколи не розсуває білих за вісок. Її вже не займає навіть сніг, не займає й не манить. Вона ще півголосом оповідає собі казки, тільки для себе, і малює нев.мілою рукою дитячі акварелі. Бачу, залишається ще єдине, що можу вчинити. Підходжу до неї, пригортаю міцно, беру за ру ки і кажу: „Одягайся11. Вагаюся, але вже коротко. Тоді таки пома гаю їй одягнутись. Сходимо ступенями, крок за кроком. Ідемо дуже тихо, мабуть, лякаємося, щоб відголос нашої ходи не зранив когось із нас. Во на йде насторожено, я рішуче і вже без сумніву, впевнено. Повто ряю безупинно: це єдине, що за лишається. Хоча в моїй душі ще немає зовсім спокою, але знаю, що тільки так я повинна зро бити. „Куди ж ти. Ти не одягнена, мамо“. „Ти підеш без мене, сама. Ти підеш у свій гурт“. Широко, навстіж відчиняю вгж- кі, дубові двері. Один тільки зя- пит, єдине прохання є ще в мене до Ірисси: „Як повернешся, будеш ще рідна мені?" „Напевно". Її очі оживають, хвилюють вологими озерами і за- чепляються за мої струмками не знаних мені ще досі світел. Ще кілька хвилин таки зали шаюся на цьому самому місці, до торкаюся холоду перелетних сні жин. Як дивно, коли бачу знов Іриссу. Вона вертається до мене, пригортається до засніженого ру кава й мої долоні гріє своїми. „Я піду завтра. Сьогодні ще пода руй мені день тільки біля себе". 23. листопада 1959. Школа танку в Шикаґо Проф. Ірина Голубовська, учителька ритміки й балету, відкрила свою шко лу танку ов Шикаґо. НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1964 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
