Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
автократична поведінка. Одинадцятеро дітей, що приходили на світ, вмирали і виживали, ще більш віддалювали їх, замість зближувати: вони заспоко ювали всі бажання, всю потребу любити. А ввесь невижитий темперамент можна і треба було звер нути на господарство. Це й була тайна господар- сьчої перфекції пані Филипини. Але сьогодні пані Филипина не думала про господарство. їй чогось нагадалася молодість і всі .чв чзані з нею мрії. Було в атмосфері двох остан ніх днів щось, що такий настрій викликувало. І був п цьому ще якийсь незнайомий, свіжий подих, ІМ' е б хто відкрив знечев’я двері й вікна і впустив у хату дужу течію повітря. Вона знову побачила перед собою, як уже де кілька разів цього ранку, свою молодшу доню, як вона стоїть коло фортепіяну з розпаленим личком і таким уже зовсім жіночим виразом у очах. її, й того молодого чоловіка зі сміливим, відвертим лицем. А потім, вона пригадує, що в неї є старша доня — і зідхає. Вона пригадує, що сказав учора її чоловік на „того якогось хлопомана“ і зідхає ще раз. Вона допиває свою, вже простиглу, каву і під водиться, щоб піти до кухні. Але в тому моменті відкрилися двері, і на по розі став худерлявий чоловічок, що його називали тут стрияшком. Його рання поява в домі — йому приносили його сніданок до стебника — була несподіванкою, і пані Филипина питально підняла брови, відповіда ючи на його привітання. Він здавався збентеженим, коли, підійшовши до стола, він підняв її руку до церемоніяльного поцілунку. -—- Що вас приносить сюди так рано, дорогий стрияшку? —- спитала їмость тоном, що заперечу вав вжитий епітет: вона недолюблювала того чоло вікового свояка, старого мізантропа, що мав завжди за пазухою якусь неприємну справу, плітку, чи скаргу на когось із домашніх. Стрияшок стояв, поки їмость не сіла, а вона не збиралася сідати знову і чекала на його слово, машинально вигладжуючи скатерть на столі. — Чи . . . то єсть, чи не могла би почтенна ку- зинка офірувати мені один квадрансик зі свого до рогоцінного времени? Пані Филипина глянула на великого, позолоче ного, з чорними колонками, годинника на шафці між вікнами. Вона сказала, стримуючи нетерплячку: -— Сідайте, сідайте і говоріть без церемоній. Яку знов гризоту маєте і через кого? Вона зрезиґновано присіла і дивилася на нього згори, піднявши голову, як дивляться на надокуч ливих дітей. Стрияшок поспішливо сів і почав: — Гризота, дорога Фільцю, (він, як рідко коли, назвав її по імені, нагадуючи цим на права посвоячення) собственно сказавши, не моя, бо хо дить не о мене, а о добро сего почтенного дому. — І що ж там знов грозить тому домови, що ви мусілисьте аж зриватися з ліжка о такій ранній годині? — вже зовсім неприхильним тоном спи тала їмость. — Грозить, дорога кузинко, грозить і то дуже на-серіо. А опасність та йде від того хлопського адвоката, которий, без жадного сомнінія, хоче за крутити голову нашій Мелясі і таким робом вдер тися до одної з найбільш уважаємих руских фамілій. Він хотів продовжувати, але спинився, оторо пілий: він цілком не пізнавав того лиця, раптом по- молоднілого від іритації, що розлилася по ньому густим рум’янцем, тих чорних очей з їх несподіва ним гарячим блиском. їмость підвелася і проказала поволі, стримуючи голос: — СІ справи, коханий стрияшку, прошу зали шити отцю Александрови і мені. Вона натиснула на останнє слово, дивлячись на нього гнівно і повернулася відходити, але він спинив її, придержуючи за широкий рукав її ра нішньої сукні: — Прошу, прошу мене вислухати! Я маю ска зати їмості щось дуже важне в тій матерії! — Но? — кинула їмость. — Чи кузинка знає о тім, що той непрошений гість заховуєся неприлично? Що він — прошу мене звинити — зачіпає служниці і входить з ними у ближчу комітиву? Пані Филипина не завагалася ні на мить, оці нюючи цю вістку, як плітку підручної дівчини, що бачила скрізь зачіпання та завжди була зі стрияш ком у конфіденційному зв’язку. Вона сказала рі шучим, аж різким голосом: — Прошу ніколи, чуєте? . . ніколи не повто ряти мені пльоток челяди. І не важтеся говорити такого отцю Александрови. А тепер, я думаю, що наша розмова скінчена. Коли стрияшок відійшов, пробурмотівши якісь слова не то оправдання, не то бунту, вона сіла знову. Вона потребувала бути ще хвилину сама, щоб зрозуміти, що це з нею діялося. А діялося з нею щось дивне: усі дрімучі сили протесту прихо дили знову до голосу, наче б тепер, коли вона від дала вже дві дочки й поженила трьох синів, вона мала почати боротися. А може так воно й було. Але те, за що вона мала боротися, не було вже її власне життя, а щастя її доні. Тим часом дівчата, або, як казали, „панни дому“, зустрічали новий день по-своєму. Одначе сьогодні вони зустрічали його якось інакше, як зви чайно. Звичайно, це була Меляся, що схоплювалася перша з постелі, бігла до вікна, розсувала білі муслінові завіски, піднімала жовті тростинові жалю- зії і викрикувала, залежно від погоди: ,,0, який чу десний день!“ Або, розчаровано: „Ааа, знов дощ!“ Проте, і найпоганіша погода не могла зіпсувати їй настрою на довше, як на мить. Вона бігла до ліжка сестри, сідала на краєчку і силкувалася „роздру- хати“ сонну ще Олесю. І як можна ще спати, коли вже такий день, ціла хата в русі і скоро вже та- туньцьо вернеться з церкви, бо вже давно пере дзвонили на Службу Божу. Але тут же вона забувала про потрібний по- спіх і починала розмову про щось, про що вона ладна була говорити з ранку до вечора. 32 НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1964 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
